5.3. Характеристика послуг кредитного характеру

Лізинг є одним з найпривабливіших шляхів отримання на умовах товарного кредиту коштів для здійснення виробничоїдіяль-ності, особливо для малого та середнього бізнесу. Ідея лізингу —

8»

116 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

одна з найстаріших у світі бізнесу. Ще стародавні греки і римляни задумувалися над тим, як з максимальною для себе вигодою вико­ристовувати чужу власність не порушуючи інтереси власника. Істо­рики відносять перше згадування про подібні організації ще до най­давнішої держави шумерів (близько 3000 років до н.е.), хоча у вели­ких масштабах лізингові угоди почали здійснювати тільки в 50-х роках минулого століття. Термін "лізинг" походить від англійського дієслова "to lease", що означає "орендувати" або "брати воренду".

Сутність лізингової угоди сформульована у відомому вислов­люванні Аристотеля: "Багатство нації полягає в користуванні, а не в праві власності", тобто в основі лізингу лежить поділ права воло­діння і права використання.

Введення в економічний лексикон терміну "лізинг" пов'язуютьз операціями телефонної компанії" Белл ", керівництво якої в 1877 ро­ці прийняло рішення не продавати свої телефонні апарати, а здава­ти їх в оренду. Однак лізингові операції стали основою діяльності американської компанії "Юнайтед стейтс лізинг корпорейшн" тіль­ки в 1952 році у Сан-Фрациско. Лізингові угоди одержали широке поширення в багатьох країнах світу. Уданий час в США під термі­ном "лізинг" розуміється договір, за яким одна сторона (лізин-годавець, англ. lessor) передає другій стороні (лізингоотримувач, англ. lessee) річ у володіння і використання на різних умовах на певний термін за встановлену плату.

У Німеччині лізинг розглядається як форма довгострокового фінансування за рахунок залучених коштів відповідно до зако­нодавства. У Франції лізинг — це банківська операція. В Україні також немає достойного підходу до визначення лізингу.

Таким чином, лізинг—важливе економічне явище, яке з'явилось на певному етапі економічного розвитку суспільства. Лізинг розвивався на основі оренди та кредиту, в той же час він висі упає як форма інвестицій, тобто довгострокових капітальних вкладень. Звідси з'являється потрійність лізингу - це і оренда, і кредит, і ін­вестиції. Тому законодавство країн, з урахуванням особливостей розвитку економіки, банківської та кредитної систем, дає різне тлумачення сутності цієї економічної категорії.

Спеціалісти виділяють наступні головні ознаки лізингу:

— наявність посередника в угоді, який бере на себе зобов'язан­ня власника об'єкталізингу;

5. Ринок фінансових послуг

117

~ визначеність лізингової операції, яка виражена у договорі

лізингу;

_- тип об'єкта лізингу визначається рейтером (лізингоотриму-

вачем);

• термін лізингу відповідає періоду амортизації;

• періодична, але гнучка система виплат орендних платежів;

• можливість викупу об'єкту лізингу.

Лізинг розглядається як нова форма фінансування. Основни­ми учасниками лізингу є лісор — особа, яка здає в лізинг об'єкт та рентер —особа, яка експлуатує об'єкт лізингу.

Лісорами або лізингодавцями, які купують об'єкти лізингу за проханням своїх клієнтів з метою передачі їх в користування, вис­тупають фірми, банки, компанії. Рейтерами можуть бути як юри­дичні, так і фізичні особи.

Об'єктом лізингу може бути рухоме та нерухоме майно, яке на умовах лізингового договору експлуатується рейтером з метою отри­мання доходу. В ролі об'єкта лізингу може виступати обладнання виробничого або сервісного обслуговування, споруди, права влас­ності тощо, тобто будь-яке майно, яке може бути використано у підприємницькій діяльності.

Частіше в ролі лісора виступає лізингова компанія, яка ство­рюється банками, інвестиційними та фінансовими компаніями, тобто структурами, які мають достатню кількість коштів для постійного фінансування лізингової діяльності.

Крім лізингодавця та лізингоотримувача учасниками лізингової угоди, як правило, виступає кредитна установа (банк), страхова компанія та виробник (постачальник, продавець) об'єкта лізингу. Загальнасхема відносин, які виникають при лізингу, представлена нарис 5.2.

Лізингову операцію починає рентер, який веде пошук необхідного об'єкта лізингу самостійно або за допомогою вироб­ників, продавців, спеціалізованих компаній та інформаційно-Довідкових служб лізингової компанії. Після проведення пере­говорів між продавцем (виробником) об'єкта лізингу та спожи­вачем оформлюється угода про постачання майна. Згідно з уго­дою після оплати лізинговою компанією вартості майна, воно через певний термін передається споживачу (рентеру). Рентер

118

С. О. Маслова, О. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

звертається із заявою до лісора про необхідність придбання майна на його користь. Л ісор - лізингова компанія, здійснює економічну експертизу цієї пропозиції, тобто вивчається фінансовий стан рентера. Якщо він та умови пропозиції задовольняють лісора, то між сторонами (лісор - рентер) укладається договір. В той же час з продавцем або виробником об'єкта лізингу укладається торгівельна угода, відповідно до якої лісор сплачує вартість об'єкта лізингу, а продавець або виробник постачає його рентеру. Рентер згідно з умовами договору періодично сплачує лісорулізингові платежі.

Рис. 5.2 Схема лізингової операції

1. — надання заяви про лізингта укладання договорулізингу;

2. - укладання кредитного договору;

3. — отримання кредиту на купівлю об'єкта лізингу;

4. — укладення договору купівлі-продажу об'єкта лізингу та його оплата;

5. — постачання об'єкта лізингу;

6. — страхування об'єкта лізингу;

7. — сплата лізингових платежів;

8 — погашення кредиту. Таким чином лізингова операція повинна мати наступи'

кваліфікаційні ознаки: