Тема 3. Валютний ринок

73

Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застра­хувати себе від можливого зниження курсу валюти, в якій надається позика.

Ф'ючерсні угоди виникли у вигляді торгових договорів з погодженою ціною товарів та їх поставкою на певну дату.

Особливе місце на валютному ринку займає валютний арбітраж — це операція, яка включає купівлю або продаж іноземної валюти відповідно до контр-угоди для отримання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або протягом певного часу (часовий арбітраж). Коли операція здійснюється з двома валютами - це простий валютний арбітраж, коли в угоді бере участь три і більше валют — складний.

Валютні операції здійснюються в межах економічних, полі­тичних та культурних відносин, які регулюють розрахунки між суб'єктами валютного ринку. Основними формами міжнародних розрахунків є:

1. інкасо — доручення клієнта банку про отримання платежу від імпортера за товари та послуги та зарахування коштів на рахунок експортера. Банки здійснюють ці операції згідно з умовами Уніфікованих правил по інкасо (виданих Міжнародною торговельною палатою, 1978 рік);

2. акредитив — угода про зобов'язання банку на прохання клієнта оплатити документи, акцептувати або зарахувати на ко­ристь третьої особи, на яку відкрито акредитив. Правила здійс­нення розрахунків акредитивами регламентуються Уніфікованими правилами документарних акредитивів (видані Міжнародною торговельною палатою в Парижі, 1983 рік);

3. банківський переказ — доручення одного банку другому сплатити переказоотримувачу певну грошову суму;

4. авансовий платіж—оплата товарів імпортером авансом до відвантаження. В міжнародній практиці авансовий платіж дорівнює 10-35% суми контракту;

5. розрахунки по відкритому рахунку — розрахунки, які передбачають періодичні виплати імпортераекспортерувтерміни, що встановлені умовами угоди;

6. розрахунки з використанням векселів, чеків, банківських карток — міжнародні розрахунки, в яких використовуються пере-

74 С. О. Маслова, о. А. Опалов. Ринок фінансових послуг

казні та прості векселі. При здійсненні неторговельних операцій використовують дорожні чеки. Цей вид розрахунків регла­ментується, в першу чергу, Єдиним вексельним законом 1930 року та Чековою конвенцією 1931 року;

7) валютні кліринги — розрахунки у формі взаємного зобов'я­зання по зарахуванню міжнародних вимог та зобов'язань на основі міжурядових угод.

Міжнародні розрахунки здійснюються у безготівковій формі. Для цього на базі кореспондентських угод з іноземними банками відкриваються банківські рахунки: "лоро" —рахунок іноземного банку в національному банку та "ностро" - рахунок національного банку в іноземному.

Таким чином, на валютному ринку в міжнародних розрахун­ках використовуються девізи — платіжні засоби в іноземній валю­ті. Найбільш поширені комерційні переказні векселі (тратти), прості векселі, банківські векселі, банківські чеки, банківські перекази та банківські пластикові картки.