119. Соціальне сиріцтво в Україні.

Порядок організації соціальної опіки і піклування в Україні здійснюється на основі Декларації прав дитини, Конвенції ООН про права дитини, яка ратифікована Україною у 1991 році, а також більш ніж 15 нормативно – правових актів, які регулюють соціальний захист дітей – сиріт, які залишились без піклування батьків.

Соціальна опіка – комплекс засобів для створення нормального соціального середовища для життєдіяльності неповнолітніх, які не досягли пятнадцяти років, і громадян, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби.

Соціальне піклування – комплекс засобів для створення нормального соціального середовища для життєдіяльності неповнолітніх віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років і над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами. Піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоровя не можуть самостійно захищати свої права.

Об’єктами соціальної опіки і піклування є: неповнолітні діти, які в наслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту їх особистих і майнових прав та інтересів, які за станом здоровя не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов’язки.

Суб’єктами соціальної опіки і піклування. Опіка і піклування встановлюється державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у містах, сільських, селищних Рад. Безпосереднє ведення справ з опіки і піклування покладається на відповідні відділи і управління місцевих державних адміністрацій районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах Рад щодо осіб які не досягли 18 років; щодо осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами; щодо дієздатних осіб, які потребують піклування за станом здоровя .

Для дітей, позбавлених батьківського піклування, створюються притулки для неповнолітніх . Діють служби у справах неповнолітніх, основними завданнями яких є соціальний захист дітей, створення належних житлово - побутових та психолого – педагогічних умов для їх життя на період визначення місця їх постійного влаштування. Влаштуванням дітей, позбавлених батьківського піклування, займаються виключно органи опіки і піклування.

120. Соціальні послуги населенню. Визначте специфіку потреб у соціальних послугах в умовах сільської місцевості і великого міста.

З метою законодавчого закріплення правового статусу соціальної роботи в Україні розроблено Закон «Про соціальні послуги».

Соціальні послуги - різні види послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги (далі –особи, що потребують соціальних послуг),для забезпечення їхньої життєдіяльності та повернення до повноцінного життя.

Надання соціальних послуг ґрунтується на принципах адресності індивідуального підходу, доступності, добровільності, гуманності, конфіденційності, відповідальності суб’єктів, що надають соціальні послуги, за дотримання етичних і правових норм. Цей закон регулює порядок на отримання послуг, організацію, координацію роботи та контроль за надання соціальних послуг.

Сучасне село зазнає на собі негативного впливу неструктурованості економіки, нормативно-правового хаосу, що призводить до його економічного і соціально-культурного занепаду. У цих умовах важливою проблемою є підготовка сільської дитини до життя в умовах економіки перехідного періоду, її адаптації та соціалізації.

Науковці виокремлюють такі особливості соціальної роботи на салі:

1. ціннісні орієнтації, психотип сільського жителя- терпимість, дбайливість. Потреби, інтереси, запити жителів села, зумовлені сільським способом життя.

2.соціальні умови життя, праці, побуту, дозвілля.

3.особливості сільського середовища, якому властиві відкритість життя кожної сім'ї, тісні сусідські зв’язки, близькість до природи.

Основними напрямками соціальної роботи на селі є:

Виїздні консультації з розв’язання правових, соціально-психологічних, психологічних, соціальних проблем.

Заходи колекційного характеру для дітей та молоді.

Соціальний патронаж для дітей з інвалідністю, людей похилого віку.

Організація зайнятості сільської молоді.

Проведення благодійних заходів і акцій.

Місто становить складне соціально-просторове утворення, до якого , крім природного і матеріально-речового компонентів, входять населення, виробництво і споживання, тому воно і вивчається багатьма науками і є предметом міждисциплінарних досліджень.

У місті спостерігається весь спектр надання соціальних послуг в системі міністерств праці і соціальної політики, освіти і науки, охорони здоровя, соціальних службах для молоді, культури,колективні форми роботи. Однак поширеною формою СР. В місті є робота на місцевому рівні – в общині, громаді.