94)Розкрийте технологію соціальної діагностики в соціальній роботі і використання її результатів у практиці роботи соціальних служб.

СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА-комплекс способів, які визначають рівень соціального благополуччя/ неблагополуччя і соціального здоров*я певного соціального середовища. Вона здійснюється на основі міждисциплінарних зв*язків соціальної робот з соціологією, педагогікою, та іншими сферами наукового знання.

Соціальна діагностика відрізняється від психологічної більш широким спектром об*єктів вивчення та дослідження, застосування методів накопичення, аналізу і обробки інформації. Соціальна діагностика розглядається відносно психологічної діагностики як технологія соціальної роботи чи її психологічне забезпечення. Соціальна діагностика спрямована на об*єкти соціальної роботи клієнтів, споживачів соціальних послуг, різних групп населення. Вона проводиться як правило на мезо-і макрорівнях соціальної роботи.Як технологія соціальної соціальна діагностика використовує такі методи накопичення і збору інформації: соціологічний, педагогічний, психологічний.

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ. Аналіз соціуму проводиться за такими показниками: економічний стан особистості; умови життя; соціальні взаємозв*язки ; наявність соціальних хвороб(алкоголізм,наркозалежність,бездомність,); соціальні інтереси

Методи збору і накопичення інформації : соціологічні дослідження з вивчення громадської думки; опитування з різних соціальних проблем окремих цільових групп і категорій громадян; інтерв*вання ; спостереження; статистичні дані.

ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ.Вивчення, дослідження рівня ціннісних орієнтацій, ідеалів, еталонів поведінки.

Методи педагогічного дослідження: педагогічне спостереження . Анкетування з метою виявлення ціннісних орієнтацій, духовних запитів і потреб, рівня освіченості і культури. Соціально-педагогічний експеримент.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ. Вивчення психологічного самопочуття, психологічного мікроклімату, психологічної сумісності в мікросоціумі, рівня психолдогічної культури.

Методи психологічної діагностики:

- Психологічне спостереження.

-Анкетування .

-Інтерв*ювання.

98)Розробіть заходи для проведення соціальної профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі .

МОЛОДЬ є однією з продуктивних сил суспільства. Ця категорія населення України визначається віком до 35 років. МОЛОДЬ називають «поколінням

перехідного періоду», яке живе в епоху бурхливих і глибоких перетворень, в роки суворих потрясінь і нових можливостей. МОЛОДЬ є майбутнім держави, її інтелектуальним потенціалом, основою економічного, політичного і суспільного життя. Тому соціальні проблеми молоді вивчаються і досліджуються дуже ретельно.

СОЦІАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА – робота ,спрямована на попередження аморальної, протиправної іншої асоціальної поведінки молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров*я молоді та запобігання такому впливу. Соціальна профілактика ґрунтується на виявленні не сприятливих психо-біологічних, психолого –педагогічних, соціальних умов, що зумовлюють відхилення в психічному та соціальному розвитку молоді, в її поведінці, стані здоров*я, а також в організації життєдіяльності і дозвілля.

ЗМІСТ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ СТАНОВЛЯТЬ:

• роз*яснення правових норм соціально значущої діяльності та поведінки;

• надання різним категоріям молоді інформації про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування здоровим способом життя, відмови від культурного проведення дозвілля;

• організація заходів щодо забезпечення програми позитивної життєдіяльності особистості;

• здійснення системи соціального захисту різних категорій молоді(забезпечення роботою, навчанням)

• формування відповідальності за можливі наслідки анти правних дій.

ВИДИ І ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ:

-організаційно-педагогічні заходи зі створення виховую чого середовища за місцем проживання молоді (робота консультаційних пунктів з проблем освіти, виховання, організація дозвілля, працевлаштування, вибору професії ;реалізація державних програм профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі-алкоголізму, наркоманії, проституції, правопорушень)

- залучення різних соціальних інститутів у процес соціалізації молоді, що передбачає подолання міжвідомчих бар*єрів в організації профілактичної роботи , створення в мережі соціальних служб умов для виявлення соціальних ініціатив, розвитку молодіжного руху та відродження традицій національного виховання(проведення масових свят, конкурсів, спортивних змагань, театралізованих дій)

- організація соціально-педагогічної і психологічної роботи з молоддю групи ризику(індивідуальна і групова робота з батьками і дітьми, ознайомлення різних категорій молоді з інформацією про можливі наслідки асоціальних дій);

- розв*язання проблем зайнятості і працевлаштування неповнолітніх і молоді завдяки створенню робочих місць для цих категорій.

- сприяння різного роду установам освіти, спорту, культури щодо розгортання форм організації дозвілля молоді , спрямованих на відродження української культури(будинки художньої творчості, центри художнього виховання, об*єднання за інтересами, фольклорні свята, конкурси обдарованої молоді, художні виставки, творчі об*єднання)

96-98. Розробіть план проект соціальної освіти. Соціально-культурні проекти для підлітків та молоді.

Критерієм успішності підлітка у життєдіяльності є не лише результативність у вивченні шкільних предметів, але і його ставлення до можливостей власного саморозвитку, пізнання самого себе, спілкування із своїми ровесниками та дорослими. Порівняльний аналіз історії теорії та практики проектного навчання доводить, що метод проектів розглядається у вітчизняній педагогіці як засіб всебічного розвитку мислення (П.Каптерєв), формування творчих здібностей (П.Блонський), розвитку самодіяльності та підготовки школярів до самостійного трудового життя (С.Шацький), підготовки до професійної діяльності (О.Макаренко), поєднання практики та теорії в навчальному процесі (Е.Каганов, В.Шульгін), стимулювання підлітків до вирішення конкретної проблеми (Е.Полат).

Соціально-культурні проекти спрямовуються на самореалізацію особистості підлітка шляхом розвитку його інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей. Участь підлітка у соціально-культурних проектах сприяє тому, що діти вчаться самостійно приймати рішення, брати на себе відповідальність за їх реалізацію, аналізувати свої успіхи, недоліки та помилки, шукати причини ускладнень і шляхи виправлення помилок. Підліток має можливість обирати форму власної участі в проекті, висувати гіпотези, відстоювати свою точку зору і при цьому працювати на досягнення єдиної проектної мети.

Загалом проекти для підлітків можна згрупувати за такими напрямами: культурно-просвітній, соціально-профілактичний, профорієнтаційний, спортивно-оздоровчий.

Культурно-просвітні проекти передбачають створення умов для самовдосконалення молоді, її творчого розвитку за допомогою заходів розважального характеру, роботи майстерень, культурно-мистецьких гуртків, виставок, конкурсів, фестивалів. Метою культурно-просвітніх проектів є підвищення інтересу юнаків і дівчат до літератури, мистецтва, духовної спадщини свого народу і толерантності до культурної багатогранності світу.

Наприклад:

Проект “Золота спадщина” має на меті: допомогти підлітку в освітньому, духовному, інтелектуальному розвитку; сприяти його соціалізації та життєвому самовизначенню через залучення до культуротворчої діяльності, вивченню історії та культурних цінностей рідного краю, практичній участі у збереженні народних ремесел, звичаїв, традицій. Завданням проекту визначено:

допомогу в професійній орієнтації молодого покоління; створення умов для творчого спілкування та співпраці дитячих організацій країни; стимулювання співтворчості юних майстрів та майстрів-педагогів; захист та творчу підтримку обдарованих підлітків у сфері прикладної творчості; організацію дозвілля підлітків.

Проект реалізується у таких формах: тематичні конкурси, виставки, ярмарки, творчі майстерні, фестивалі, експедиції; гуртки моди, ткацтва, вишивки, іграшки, роботи по дереву та ін.; семінари, практикуми, конференції, тренінги; навчально-методичні матеріали, відеофільми, збірники, буклети; творчі майданчики для спільної діяльності дітей та дорослих.

Програма “Гра – справа серйозна” обумовлена створенням дитячих колективів та об’єднань для реалізації інтересів і потреб підростаючого покоління у самовдосконаленні та саморозвитку засобами гри. Програма охоплює такі проекти:

“Гра як умова створення дитячих різновікових об’єднань” – проект має на меті створення умов для зустрічей, творчих вечорів; підготовки спеціалістів-ігротехніків.

“Гра в школі»” – проект, цільовим призначенням якого є залучення спеціалістів для розробки методик ігрової культури навчально-виховного процесу, розробки ділових ігор, тренінгів, що сприяють розвитку інтелекту й самовизначення особистості.

“Ігри, конкурси, змагання” – проект, метою якого є організація дозвілля засобами гри, організація видовищних, масових заходів, конкурсів, фестивалів.

“Комп’ютерна гра” – проект, спрямований на створення умов для оволодіння основами знань комп’ютерної техніки, розробки комп’ютерних ігор для дітей, співпраці з періодичними виданнями, що мають ігрову рубрику в своїх виданнях.

2. Соціально-профілактичні проекти спрямовані на створення умов для інтеграції особистості в соціум, на попередження негативних явищ у молодіжному середовищі шляхом використання різних форм роботи – інформаційно-консультативної допомоги, бесід, диспутів, “шкіл молодих батьків”, семінарів, індивідуальних зустрічей, театротерапії, сімейних вечорів, виставок художньої творчості, активного залучення підлітків і молоді до суспільно–корисної праці.

Наприклад:

Важливим засобом самоствердження дитини є надання їй можливості вільно висловлювати та відстоювати свої погляди, інтереси, думки. Тому розробка програми “Свій голос” допомагає кожній дитині бути почутою та зрозумілою ровесниками, батьками, суспільством. Програма “Свій голос” має такі завдання:

допомога дітям в усвідомленні себе вільною особистістю, повноправним членом сучасного суспільства;

надання можливості дитині вільно висловлювати свої думки, отримувати та передавати інформацію через власні видання та програми;

допомога юним журналістам в оволодінні навичками професійної майстерності, захист їх прав та інтересів;

залучення до співпраці з дітьми кваліфікованих журналістів-професіоналів, громадських діячів, учених, творчих працівників.

Реалізація програмних завдань передбачає здійснення таких проектів:

“Ми вас бачимо, ми вас чуємо” – проект створений для підлітків, які цікавляться відеофільмами, телепередачами, радіо альбомами.

“Юнпрес” – проект створений з метою організації єдиної інформаційної служби новин про дитинство, підготовлених дітьми.

“Вікно в дитинство” – проект для налагодження співпраці дітей, юних кореспондентів та дорослих (представників офіційної преси, батьків).

3.Проекти профорієнтаційного напряму мають на меті не просто самовизначення підлітка на сучасному ринку професій, але й навчання його самоосвіті та саморозвитку, вмінню навчатися, активно використовувати свій вільний час. Сутність профорієнтаційного напряму полягає у допомозі усвідомленого вибору професії, формуванні потреб поглиблювати набуті знання, оновлювати їх та практично використовувати. Завданням проектів профорієнтаційного спрямування є залучення підлітків до виробничої праці, озброєння їх практичними вміннями й навичками, необхідними для виконання певних професійних обов’язків, виховання поваги до праці та різних професій.

Важливу роль у трудовій підготовці й формуванні особистісних якостей молоді відіграє знайомство школярів з основами виробництва, виховання у них любові та поваги до праці, спонукання до свідомого вибору майбутньої професії, надання можливостей для набуття необхідних професійних знань і навичок. Свята, фестивалі, конкурси й презентації програм профорієнтаційного спрямування дають можливість підлітку обрати саме ту професію, яка йому найбільше до вподоби, - економіста, менеджера, маркетолога чи управлінця.

Наприклад:

Програма “Хочу робити свою справу” має на меті: надання допомоги (методичної, організаційної, правової, фінансової, психологічної, ідеологічної, моральної) дітям, які цікавляться та займаються бізнесом; підвищення рівня дитячої загальної та ділової культури; підтримку молодих перспективних менеджерів та ділових людей; підвищення етичного рівня бізнесу; формування та зміцнення довгострокових ділових та особистих зв’язків між молодими діловими людьми різних регіонів i країн; захист прав дітей у сфері бізнесу.

Програма “Хочу робити свою справу” складається з різноманітних проектів:

проект “Менеджер-початківець” має на меті підготовку керівників дитячих комерційних підприємств. Підлітки самостійно обирають сферу діяльності, створюючи підліткові об’єднання, інформаційні центри, клуби ділового спілкування. Формами роботи є: прибирання у парках, місті, проведення аукціонів, лотерей, створення майстерень. Така робота залучає підростаюче покоління до суспільно корисної праці, сприяє відпрацюванню та розвитку навичок управління, наукової організації праці, прийомів ділового спілкування в ринкових умовах;

проект “Менеджер ХХІ століття” (юнацька управлінська школа-табір) спрямовано на створення ігрового світу, в якому співіснує декілька держав, громадяни яких (підлітки) живуть, вчаться, працюють за власними законами. Ігровий рік триває чотири дні, що дозволяє учасникам “змінювати” місцепроживання та реалізувати себе у різних соціальних ролях. Основним критерієм успішного функціонування ігрових держав є зростання рівня життя громадян, що можливе лише за умови ефективної економіки. Тому члени гри будують економічну структуру держави, змінюють її, перебудовують, досягаючи найкращих результатів. У проекті обов’язковою є участь дітей-інвалідів та осіб похилого віку, що сприяє розвитку милосердя, благодійності у вихованні майбутніх менеджерів;

проект “Менеджерська підготовка дітей-сиріт” розроблено для розвитку ділових якостей дітей та їх адаптації в соціальному середовищі після дитячого будинку. Усі форми проектної діяльності спрямовано на формування у підлітків самовпевненості, відчуття внутрішньої свободи, навичок самоосвіти та самовиховання;

проект “Дитячий “Бізнес-клуб” створено для економічного, культурного, духовного розвитку дітей, підтримки дитячих ініціатив у розробці та здійсненні їхніх ідей. Формами роботи є: проведення лотерей, аукціонів, концертів, гастролей, реалізація культурно-просвітніх, творчих та оздоровчих конкурсів та програм.

Програма “Школа демократичної культури” (Рух юних парламентарів) спрямована на формування культури спілкування, політичної культури, активної громадянської позиції, залучення підлітків до суспільно-політичної діяльності, сприяння розвитку політичної освіти. Основними напрямами діяльності програми є освітній (передбачає практичне знайомство дітей з роботою державних, політичних, громадських організацій, стажування в органах влади, робота на громадських засадах у політичних діячів, депутатів); науково-методичний (розробка навчальних програм, ділових ігор, пропаганда авторських методик, проведення соціологічних досліджень); інформаційно-видавничий (видавництво періодики, публікації науково-методичних розробок, друк необхідної наукової, публіцистичної та іншої літератури з питань, що цікавлять членів руху); міжнародний (вивчення зарубіжного досвіду функціонування аналогічних об’єднань, налагодження систематичних контактів між дітьми та підлітками різних країн, створення та реалізація спільних проектів).

Проект “Молоді лідери освіти” має на меті знайомство молодих педагогів з освітніми технологіями, розвиток лідерських навичок, вміння розв’язувати конфлікти, робити правильний вибір та приймати відповідальні рішення. Якісні зміни в навчальному процесі залежать від зацікавленості, активності, розуміння необхідності та можливості змін молодими педагогами, знання механізмів використання інновацій тими, хто через декілька років обійме посаду директора, завуча навчального закладу, вихователя чи педагога. Головним завданням проекту є перехід від пояснювально-ілюстративних технологій до технологій розвиваючого навчання, до особистісно орієнтованої педагогіки. Основною складовою проекту є навчання управлінню, психології робочих відносин; засвоєння навичок планування та організації навчального процесу; зміцнення кадрів; пошук нових освітніх технологій. Проект передбачає створення віртуального клубу молодих вчителів, які оволоділи сучасними інформаційними технологіями, знайомі з інноваційним педагогічним досвідом, мають лідерські якості та мріють працювати у сфері освіти. Форми реалізації проекту: інтерактивні семінари, тренінги, ділові ігри, конференції, творчі майстерні, авторські студії, зустрічі.

4. Головним завданням спортивно-оздоровчих та рекреаційних проектів є зміцнення здоров’я підлітків, формування та розвиток фізичної культури засобами дозвілля. Спортивні проекти розвивають у молоді почуття відповідальності, прагнення до перемоги, впевненість у своїх силах, сприяють фізичній загартованості особистості, вчать жити за законами взаємопідтримки та дружби.

Наприклад:

Програма “Від культури і спорту – до здорового способу життя” покликана зміцнювати у житті сучасного суспільства ідеї добра та краси, духовного та фізичного самовдосконалення дітей та підлітків; створювати умови для самовираження та реалізації творчого потенціалу особистості; запропонувати організаторам дозвілля нетрадиційні форми дозвіллєвої роботи з дітьми та підлітками. Програма має такі завдання:

виховання дітей та підлітків на принципах гуманізму, духовності, моральності;

формування навичок фізичного та духовного самовдосконалення;

вияв творчо обдарованих дітей та сприяння розкриттю їх здібностей у спорті, туризмі, мистецтві, технічній творчості;

залучення до спортивної діяльності дітей-інвалідів;

розвиток туристично-краєзнавчої та екскурсійної роботи серед дітей та підлітків;

розвиток спортивно-технічного моделювання.

Проект “Канікули” намагається привернути увагу громадськості до проблеми шкільних канікул; розвинути систему активного дозвілля під час канікул, організувати пошук нових моделей та змісту діяльності дитячих колективів, розробити різноманітні дозвіллєві програми. В центрі уваги проекту такі питання як законодавчі ініціативи та законотворча діяльність, зміст та способи діяльності тимчасових колективів дітей і підлітків, система підбору та підготовки організаторів шкільних канікул, організаційне забезпечення діяльності тимчасових дитячих та підліткових об’єднань.

Основними принципами проектної роботи з підлітками мають бути: добровільність, оптимальне поєднання теоретичних знань з практичною діяльністю, залучення підлітків і молоді до активної суспільно корисної та особистісно значущої діяльності, що дає відчутний соціальний ефект, диференційований підхід до різних соціально-демографічних молодіжних груп, стимулювання ініціатив та мотивів саморегуляції.

Ґрунтуючись у своїй діяльності на цих принципах, успішно реалізуються проекти, спрямовані на: організацію змістовного дозвілля підлітків і молоді; розвиток творчого й духовного потенціалу молоді в інтересах її становлення й самореалізації; профілактику й попередження правопорушень і негативних явищ у підлітковому й молодіжному середовищі; пропаганду й підтримку здорового способу життя; підтримку талановитої та активної молоді; сприяння професійній орієнтації та працевлаштуванню, що, власне, надає соціально-культурним проектам особливої соціальної цінності.

95 див 99