92.Технології посередництва

Посередництво може здійснюватись між: державою, організацією та клієнтом; між організаціями чи закладами; між спеціалістами різного відомчого підпорядкування; між різними соціальними групами; міжособистісне посередництво. В посередницькій діяльності виділяють три етапи:

- визначення проблеми клієнта;

- вибір закладу, що зможе допомогти у вирішенні проблеми клієнта;

- допомога клієнту у налагодженні зв’язків і сприяння у прийомі

відповідним закладом.

93)Розкрийте сутність третього сектору та його роль у соціальному захисті населення. Волонтерство і громадські організації в соціальній роботі.

Часто замість визначення «недержавна організація» вживають термін «третій сектор», але це є характернішим для США, де прийнято виділяти ще два сектори: державний і прибутковий. На рівні окремих держав зберігаються специфічні терміни: для України це-громадські організації згідно з Конституцією та відповідним законом. У нашій країні термін «недержавна організація»асоціюється з усталеним стереотипом -«комсомол» «партія».

Об*єднання третього сектора керуються у своїй діяльності :перед усім Конституцією України, чинними законами України «Про місцеве самоврядування України», «Про об*єднання громадян»,»Про благодійництво і благодійні організації» , «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , та підзаконними актами прийнятими Кабінетом Міністрів України та іншими підрозділами державної виконавчої влади. Велика частка діяльності недержавних організацій не підлягає контролю з боку держави. Якщо недержавна організація надає послуги певним групам клієнтів, здебільшого це відбувається без ліцензії, значить не перевіряється якість послуги, рівень кваліфікації фахівця, наявність обладнання. Саме недержавні організації розробляють нові моделі і схеми роботи з клієнтами, відповідні види послуг можуть бути невідомими працівникам державних агенцій узагалі – отже, немає, органів, які б могли проводити фаховий аудит, видавати ліцензії на певні види допомоги користувачам. Соціальна сфера України переживає період змін. І найважливіше з них – виникнення великої кількості недержавних організацій , зростання їх активності та впливу на різні сторони життя суспільства.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

• зростання недовіри до державних закладів

• неможливість виконання державою взятих на себе зобов*язань у сфері соціального захисту

• прагнення людей реалізувати свої інтереси

• намагання знайти інших людей з подібними проблемами

ВОЛОНТЕРСТВО – діяльність спрямована на допомогу іншим яка здійснюється не заради грошової компенсації.

В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорисливо виконувати роботу на благо іншої. Тобто частину часу, енергії і знань волонтер витрачає на виконання діяльності яка приносить користь іншим або суспільству. Волонтерську роботу можна спрямовувати в житлово-комунальну сферу, охорону здоров*я, працевлаштування, соціальний догляд. Ця робота застосовується в організаціях які надають соціальні послуги вразливим категоріям населення. Більша частина волонтерів працює в недержавних організаціях. Вони є одним з джерел людських ресурсів. Без неї існування «третього сектора» було б проблематичним. До волонтерів можуть належати працівники організації, котрі виконують у її рамках благодійницьку роботу, якщо ці послуги не є частиною їхньої постійної роботи. Вважається що робота волонтерів котрі працюють в агенції є необхідною й вигідною не лише тому, що дозволяє економити кошти й забезпечувати надання певних послуг. Волонтери приносять додаткові ресурси в роботу організації. Це на приклад знання та навички якими не володіє оплачуваний персонал, вони забезпечують незалежну точку зору та незалежну допомогу. Останнє створює неформальну атмосферу щирості, невимушеності, людяності, що якісно відрізняє організації де працює не лише оплачуваний персонал. Найважливіше у роботі волонтера це усвідомлення необхідності власної діяльності та наявність бажання працювати. Головна перевага волонтерів полягає в тому, що вони виконують роботу яка їм подобається, й отримують задоволення коли бачать результати. Часто керівники організацій які залучають до роботи волонтерів ігнорують їхнє навчання, сподіваючись таким чином заощадити кошти і час. Таке ставлення є хибним і зводить волонтерську роботу до процесу використання безплатної робочої сили. Відсутність навчання позбавляє добровольця можливості певних досягнень і росту компетенції, що в свою чергу знижує мотивацію до роботи.