Обробка технічного нівелювання.

1.1.Обчислення перевищень.

Перевищення між двома зв’яуючими точками обчислюють за формулами:

h'= З_чр– П_чр

h`=2722-1419=1353

h"= З_чв– П_чв

h``=7460-6104=1356

де З_чр; П_чр– задні відліки відповідно на чорному і червоному боках рейки; З_чв; П_чв– передні відліки відповідно на чорному і червоному боках рейки.

Різниця між перевищеннями, що обчислені за чорними і червоними боками рейок, не повинна перевищувати ±5мм. Обчислені перевищення, в залежності від знаку, записують до таблиці. Визначають середнє перевищення:

h_сер=(h' + h")/2

hсер. = (1353+1356)/2= 1354,5

Значення середнього перевищення округлюють до 1мм, і в залежності від знаку записують до таблиці.

1.2. Посторінковий контроль.

Для здійснення посторінкового контролю обчислення перевищень знаходять суми відліків по рейках і перевищень. Контролем правильності обчислень на кожній сторінці журналу є додержання рівностей, мм:

(ΣЗ –ΣП)/2 (Σh)/2 = Σh_сер = 4,604

ΣЗ = ΣЗ_чв+ ΣЗ_чр =86283

ΣП = ΣП_чв+ ΣП_чр =77076

1.3. Визначення нев’язки нівелірного ходу.

Нев’язка нівелірного ходу, мм:

ƒh = Σh_сер – Σh_т =4,604-4,623= -19

де Σh_сер– алгебраїчна сума середніх перевищень між з’язуючими точками нівелірного ходу, мм; Σh_т – теоретична сума перевищень, мм:

Σh_т = НR_р2 – НR_р1 = 4.623мм

де НR_р2; НR_р1 позначки реперів.

Нев’язка в перевищеннях в’язуючих точок не повинна перевищувати граничну допустиму нев’язку ходу технічного нівелювання, мм:

ƒh_доп= ± 50√L= ±39мм

де L – кількість кілометрів у ході.

Якщо кількість станцій нівелювання перевищує 25 на 1 км ходу, то допустиму нев’зку обчислюють за формулою, мм:

ƒh = ± 10√n=±24,5мм

де n – кількість станцій у ході.

Якщо фактична нев’язка не більша від допустимої

ƒh = ≤ƒh_доп

то в середні перевищення вносять поправки з оберненим знаком нев’язки, які знаходять з виразу:

δ_h = ƒh/n

1.4. Обчислення позначок зв’язуючих точок.

Позначки зв’язуючих точок обчислюють послідовно, починаючи з першої, за правилом: позначка наступної точки дорівнює позначці даної плюс виправлене перевищення між ними, м:

Н₁ = НR_р1 + h_{1 =}

Н_n= Н_n–1 + h_n

Де н1; Нn; Нn–1 – позначка першої, наступної і попередньої точок;

h₁; h_n – виправлені перевищення.

1.5. Обчислення позначок проміжних точок

і точок поперечників

Пзначки проміжних та точок поперечників обчислюють, використовуючи горизонт приладу, мм:

ГП = Н_А + α = 121,67+0,218=121,88

Н_С= ГП – с = 121,88 -1,987 = 119,90

де Н_А; Н_С – позначки відповідно зв’язуючої та проміжної точок.

α; с – відліки на рейках, що встановлені відповідно на зв’язуючій і проміжній точках.

2. Розрахунок основних елементів кривих.

Вхідними даними для обчислення елементів кривих є кут повороту γ і радіус R.

Елементи горизонтальної кругової кривої визначають за допомогою спеціальних таблиць або за допомогою формул:

Т= R tgγ/2

Т =110м tg 38°45`/2 = 38.5

K= π R γ/180°

K = 3.14·110· 38°45`/180° = 74.3

Д= 2Т– К

Д = 2·38,5 – 74,3 = 2,7

Б= R/(sekγ/2 – 1)

Б = 110((cos 38°45`/2)-1)=

110(cos19°22`30`` -1) = 0.06·110 = 6.6

де Т – довжина тангенсу; К – довжина кривої; Д – домір; Б – бісектриса; R –радіус кривої; R – кут повороту.

Початок і кінець кривої обчислюють за формулами:

ПК= ВК– Т

КК= ВК+Т–Д

За дирекцій ним кутом, першого відрізка та кутом повороту траси обчислюють дирекційні кути та румби наступних ділянок траси:

β_n+1 = β_n +φ_пр

β_n–1 = β_n +φ_лів

Т

КК

Б

Т

ПК

φ

φ

R

R

R

Д

0

Рис. 1. Кругова крива

Побудова проектної лінії

1. На ПК 0 висоту насипу прийняти 1м.

2. Від ПК 0 до ПК 2 уклон і = – 0,007

3. Від ПК 2 до ПК 4 уклон і = 0,000

4. Від ПК 4 до ПК 6 уклон і = + 0,016

Рис. 2. Пікетажна книжка.

28

ПК 1

ПК 2

ПК 3

ПК 4

ПК 5

ПК 6

φ

ПК 0

Rp №1

+80

11

+70

23

20

10

20

+90

Rp №2

φ =

R =

Т

К

Б

Д

ПК 4 +0,00

– Т

ПК...ПК 3 +

+ К...

КК ПК 4 +

Контроль

ПК 4 +0,00

+ Т

ПК 4+

– Д

КК ПК 4 +