36.Охарактеризуйте методи соціальної роботи. Дивіться 21 питання.

37.Охарактеризуйте молодь як своєрідну соціально-демографічну групу.

Молодь – громадяни України вікрм від 16 до 35 років;- це соціально-демографічна група, виокремлена за сукупністю вікових характеристик, соціальним статусом.

Людина, і особливо молода, яка поступово вступає у продуктивне життя, завжди була і є першопричиною, носієм, джерелом і результатом усіх суспільних відносин і перетворень.

Поняття «молодь» пояснюється різними науками – соціологією, філософією, психологією та ін.

Велика Радянська Енциклопедія визначає молодь як соціально-демографічну групу, що вирізняється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану і зумовлених тими чи іншими соціально-психологічними якостями.

Короткий енциклопедичний словник із соціальної філософії визначає молодь, як соціально-демографічну верству, групу суспільства, що виділяється в основній сукупності віковими характеристиками, особливостями соціального становища і зумовленими цим соціально-психологічними властивостями.

За словником соціологічних і політологічних термінів «молодь» - це велика соціальна група, що має спеціфічнісоціальні й психологічні риси, наявність яких визначається як віковими особливостями молодих людей, так і тим ,що їхнє соціально-економічне і суспільно-політичне становище, духовний світ перебувають у становленні, формуванні».

У багатьох розвинених країнах, насамперед європейських, молодою вважають людину віком до 35 років. Соціологи деяких країн, зокрема США, період молодості визначають з 12 до 35років, розділяючи при цьому молодь на «юнацтво» (12-18років), і «молодих дорослих» (18-35 роки).

У 70-80рр. унаслідок акселерації, продовження та ускладнення процесу соціалізації молоді її вікові межі були істотно розширенні. Наприклад, нижня межа – від 14 до 16 років, верхня – 25-30 років на даний час до 35 років.

Отже межі молодіжного віку зумовленні насамперед особливостями підготовки і вступу молоді у продуктивне життя. На ц3ій основі вони фіксуються у відповідно нормативно-правових документах, в яких визначаються право і можливість молодих людей займатися самостійною професійною діяльністю найрізноманітнішого характеру, нести відповідальність за свої вчинки тощо.

Як велика соціально-демографічна група, молодь характеризується деякими загальними рисами, а саме:

• більш високим рівне6м освіти порівняно з іншими соціальними групами;

• великим соціальним динамізмом, мобільністю, романтизмом і соціальною нестриманістю;

• високим значним потягом до нового, прогресивнішого способу життя.

Аналізуючи сутність і зміст пон6яття «молодь», її соціальне і суспільно-політичне призначення в суспільстві, його функціонуванні, слід пам’ятати, що молодь – це специфічна соціально-демографічна група суспільства, яка характеризується не лише віковими межами, а й особливостями соціального становлення та розвитку. Потрібно також виокремити роль і значення молоді, беручи до уваги, що молодь є біологічним і соціальним відтворенням суспільства, єдиним джерелом трудових ресурсів, головним носієм великого інтелектуального і фізичного потенціалу свого народу та зумовлює соціальну і професійну перспективу суспільства.

Молодь не є чимось абсолютно виділеним із соціальної спільноти, етносу, народу. Навпаки, молодь – це спільність людей нового покоління, яка природно і об’єктивно включена у різні соціально-демографічні, освітні, професійні, етнічні та інші соціальні групи, існуючі в історично конкретному суспільстві.

38.Охарактеризуйте напрямки соціального захисту різних версв населення як технології соціальної роботи.

Соціального захисту потребують: люди похилого віку, інваліди, безробітні, одинокі, немічні, та ін. категорії населення.Соціальний захист - це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров’я і добробут населення за конкретних економічних умов;- це певні види колективного забезпечення, що мають на меті підтримку добробуту людей та включають в себе: соціальне страхування, соціальну допомогу, соціальні гарантії.

Сучасні системи соціального захисту охоплюють весь життєвий цикл людини, передбачаючи заходи захисту її добробуту від народження до смерті. Поряд із соціальним страхуванням і соціальною допомогою таким заходом є сімейна політика: захист прав дитини, матеріальна підтримка сімей з дітьми, рання імунізація, сприяння освіті, соціальна робота в неблагополучних сім’ях і соціальне обслуговування дітей-інвалідів. Активна політика на ринку праці сприяє ефективній зайнятості працездатного населення. Так звана гендерна політика спрямована на усунення дискримінації за ознакою статі, забезпечення реальної рівноправності жінок.

Соціальний захист інвалідів передбачає не лише їх матеріальне забезпечення і медичне обслуговування, а й доступ до робочих місць, закладів культури, освіти нарівні із здоровими людьми. Соціальне обслуговування людей похилого віку охоплює осіб, які його потребують, за місцем проживання та у спеціалізованих установах. Цілеспрямована боротьба з бідністю засобами соціальної допомоги та активізацією зусиль населення й дедалі ширшим охопленням соціальним страхуванням у сучасних умовах також є одним з основоположних елементів системи соціального захисту. Здійснення заходів в усіх перелічених напрямках є соціальною роботою і потребує фахово підготовлених кадрів — соціальних працівників,

Соціальне страхування передбачає захист громадян від подій, які властиві суспільству загалом і не зовсім передбачувані для окремої особи. Це може бути як тривалість людського життя, так і бідність, хвороба, каліцтво тощо.

Система соціального страхування що діє в Україні включає в себе:

• пенсійну систему;

• соціальне страхування на випадок безробіття;

• соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

• соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.