Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Госи маленькі.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.11.2018
Размер:
1.61 Mб
Скачать

14. Визначте специфіку соціальної терапії з людьми, схильними до девіантної поведінки.

Девіантна поведінка – це система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечить соціальним нормам або визначається суспільним шаблоном і стандартами поведінки .Особи девіанти, це ті особи, які порушують прийняті у суспільстві моральні норми до і стандарти поведінки. Різновидами девіантної поведінки є делінквентна, адиктивна, суїцидальна поведінка.

Слово «терапія» у перекладі з грецької означає «турбота, лікування». Соцальна терапія – це довготривала психокорекція поведінки з метою корекції особистості. Вона орієнтована на глибиний аналіз проблеми з орієнтацією на несвідомі прцеси та структурну зміну особистості. Соціальна терапія з людьми схильними до девіантної поведінки грунтується на 2-ох формах – індивідуальній і груповій. Індивідуальна терапія застосовується до клієнтів, вирішення проблем яких вимагає конфіденційності, хто не хоче брати участь у колективній терапії. Як правило, після 2-3-ох сеансів клієнт переводиться на колективну терапію. Групова терапія у взаємодії із індивідуальною збагачує і доповнює терапевтичний вплив, дозволяє клієнту подивитись на себе очима групи, відкоригувати поведінку. Для активізації групових процесів велике значення мають психотерапевтичні процедури. Це можуть бути загальні вправи(пантомімічні сцени, участь в «конструктивній» суперечці, розігрування рольових ситуацій, обговорення анонімної історії хвороби).

У роботі з особами схильними до девіантної поведінки застосовується:

  1. Трудова терапія – заснована на тонізуючій та активізуючій дії праці на психофізичну сферу людини. Робота піднімає життєвий тонус і як метод відновлювання має важливе значення для поступового повернення до звичайного життєвого ритму, підвищує соціальний статус людини .

  2. Арттерапія – лікування мистецтвом. Варіанти:

  • Використання уже існуючих творів мистецтва черех їх аналізі інтерпретацію клієнтами;

  • Спонукання клієнтів до самостійної творчості;

  • Творчість самого спеціаліста – ліплення, малювання, спрямовані на взаємодію з клієнтом.

Значну роль в арттерапії належить театральному мистецтві. Воно активізує розумові і духовні здібності, підвищує взаємний інтерес людей один до одного, сприяє створенню позитивного психологічного клімату в колективі, створює атмосферу святковості і розкутості.

  1. Епістолярна терапія – дозволяє досягнути реставрації міжособистісних стосунків, коли мовний контакт порушено чи він взагалі не існує. (лист до уявного друга, лист в майбутнє.

  2. Натурпсихотерапія – лікування природою (туристичні походи, подорожі).

  3. Ігрова терапія – саме в грі людина може продемонструвати за допомогою конкретних предметів, які виступають як символи, те, що вона коли-небудь прямо чи опосередковано пережила. Маніпулюючи ігровими предметами,вона може краще показати як ставиться досебе , до інших, до різних подій свого життя.

Необхідними умовами соціальної терапії є: опора на позитивні якості особи, створення ситуації успіху, формування позитивних життєвих цілей, глибока довіра і повага у взаєминах, психолого-педагогічна компетентність фахівця, висока мотивація учасників, координація роботи різних соціальних служб.