§162. Судна, які використовуються для знімальних робіт на шельфі

Специфіка знімальних робіт на шельфі, а також специфіка фізико-географічних умов, в яких вони виконуються, накладає ряд умов на судна, які використовуються для зйомки шельфу. Судна повинні мати порівняно невелику осадку, щоб можна було працювати близько від берегів. Вони повинні бути пристосовані для зручного розташування людей і апаратури, транспортування в район робіт матеріалів, техніки, продуктів для берегових постів. Обов’язково повинні мати засоби для розвантажування експедиційного обладнання, а також повинні мати малі плавучі засоби для доставки людей і обладнання з борта судна на берег. Якірні пристрої повинні гарантувати безпечну стоянку судна в штормових умовах і на великих глибинах. Необхідні також спуско-піднімальні пристрої для виконання спеціальних робіт (установка віх, добування проб ґрунту, проб води і т.д.). З метою досліджень мілководь на суднах повинні бути гідрографічні катери. Крім цього судна повинні мати хороші морехідні якості. Всім цим вимогам найбільше задовольняють судна серії типу “Дмітрій Овцин” (Рис.184).

Для знімальних робіт на шельфі можуть використовувалися також інші типи суден, як, наприклад, середній риболовецький траулер (СРТ), морський буксир (МБ). Для знімання невеликих і закритих районів моря прибережної зони, в гирлах рік, озерах і водосховищах можна використовувати різні судна малої тонажності наприлад, рейдові буксири (РБ), малі риболовецькі траулери (МРТ) гідрографічні боти. Знімальні роботи на мілководді виконують з мілких плавзасобів: самохідних плоскодонних барж, малих катерів, шлюпок з підвісними моторами.

Рис.184

§163. Засоби і методи визначення місця судна

В иходячи з загальних специфічних вимог до визначення місця судна в практиці знімальних робіт на шельфі знайшли застосування візуальні і радіотехнічні засоби. До основних візуальних засобів визначення місця судна відносяться теодоліти і промірні та навігаційні секстани (Рис.185). Теодоліт використовують для побудови берегової опорної мережі, визначення місця опорних морських віх і судна способами прямої та комбінованої засічок. Секстани при знімальних роботах на шельфі використовують для визначення місця судна способами оберненої та комбінованої засічки.

Р ис.185

До радіотехнічних засобів відносяться:

• річковий радіолаг -2- застосовується для визначення координат при зйомках на невеликих ділянках озер, рік і водосховищ

• базова радіонавігаційна автономна система (БРАС). Система дає можливість без попередньої геодезичної прив’язки однозначно визначити координати місця судна в будь-який час доби в зоні дії системи

• радіогеодезична система “Поіск”

• радіовіддалеміри РДГВ

• радіогеодезична система РДС

• глобальна навігаційна система GPS.

§164. Візуальні способи визначення місця судна

Візуальні способи визначення місця судна пов’язані з вимірюванням кутів і віддалей. Найбільше розповсюдження одержали пряма, обернена, лінійна засічки, рідше застосовується комбінована засічка і полярний спосіб.

Пряма засічка

Пряма засічка – є найбільш точним візуальним способом визначення місця судна. Суть способу полягає в одночасному вимірюванні теодолітами двох напрямів з опорних пунктів на судно (Рис.186,а), для підвищення точності в деяких випадках; засічки виконують з – трьох пунктів, при цьому кут “” повинен бути не менше 30° і не більше 150°.

Р ис.186

Вимірювання кутів виконують за командою, яка подається з судна по радіо через певні відрізки часу. Спочатку і в кінці галса повідомляють його номер і час, а в процесі роботи на галсі номер визначення.

За 5-10 сек. до визначення подається команда “товсь”, а в момент визначення – команда “нуль”.

Виміряні кути передаються по радіо на судно для прокладки на планшет. На лунограмі в момент подачі команди для засічки виконується оперативна відмітка, біля якої підписується номер визначення.

При відсутності радіостанцій засічки виконують за допомогою прапорної сигналізації. Щоб не допустити помилок прапорні сигнали подаються по черзі (білий, червоний), а на початку і в кінці знімального галса подають здвоєний сигнал. На теодолітних постах в журналах фіксують: номер знімального галса, порядковий номер визначення (засічки) на галсі, колір прапора, час початку і кінця галса з точністю до хвилини, На судні біля оперативної відмітки на лунограмі фіксують: порядковий номер визначення, колір прапора, час початку і кінця з точністю до хвилини. До недоліків способу прямої засічки слід віднести: труднощі в організації робіт, розподіл особового складу на берегову і судову групи, необхідність радіозв’язку і залежність виконання робіт від метеоумов.