Перехід від київського часу до місцевого зоряного

Цю задачу необхідно розв’язати для обчислення годинних кутів зірок якщо час їх спостережень вели по годиннику за київським часом. Перехід він київського часу до місцевого зоряного виконується за формулою:

В цій формулі – зоряний час в 0 всесвітнього часу; вибирається з астрономічного щорічника на дату спостереження;

– поправка за переведення інтервалу середнього часу в інтервал зоряного часу; вибирається із астрономічного щорічника за аргументом , або обчислюється за формулою:

– довгота точки, для якої обчислюється зоряний час.

Наприклад: Обчислити місцевий зоряний час точки з довготою в момент за київським часом на 5 травня 1996 р.

При обчисленнях азимутів з точністю значення беруть наближено, тобто і для переходу від до місцевого зоряного “” виконується за формулою .

§222. Визначення поправки годинника на момент спостереження

Точність визначення азимута за годинним кутом світила залежить від точності визначення часу спостереження світила. При цьому в показання годинників необхідно вводити поправку “”, яку визначають за радіосигналами часу до і після спостереження азимута. Серія звукових сигналів складається із шести точок. В момент подачі шостої точки, яка відповідає початку наступної години, за годинником відраховують секун­ди, а потім хвилини та години. Поправкою годинника “” називається різниця між точним значенням часу і показанням годинника в один і той же фізичний момент, тобто

Наприклад, в момент подачі сигналу точного часу годинник, установлений за київським часом, показував . Отже, поправка . Поправка буде додатною, коли годинник запізнюється за часом, і від’ємною, коли він спішить.

Внаслідок нерівномірної роботи механізмів годинників їх поправки будуть постійно змінюватись. Зміна поправки годинника за визначуваний проміжок часу (добу, годину) називається ходом годинника (добовим або годинним). Хід годинника “” можна визначити з рівняння

;

де і – поправки годинника, яка відповідає моментам їх визначення і .

При визначенні добового ходу різниця виражається в добах, а годинного ходу – в годинах.

Знаючи хід годинника і поправку на момент можна обчислити поправку , годинника для будь-якого моменту за формулою

Час спостереження, виправлений поправкою годинника визначається за формулою

Наприклад. Спостереження Полярної зірки виконувалось в .Поправка годинника в , а в . Визначити виправлений час спостереження Полярної зірки

Поправка годинника на час спостереження

Виправлений момент спостереження Полярної

§223. Висота полюса світу над горизонтом

У

Рис.217

явимо собі земну кулю, на якій в точці знаходиться спостерігач (Рис.217). Довільним радіусом із точки стояння спостерігача побудуємо небесну сферу і, продовживши вискову лінію , одержимо точку зеніту 2 на небесній сфері. Провівши вісь обертання Землі паралельно до неї вісь світу , одержимо північний полюс світу . Побудувавши дотичну до поверхні земної кулі в точні і продовжимо її до перетину з небесною сферою; знайшовши небесний горизонт, одержимо точку півночі і точку півдня . Проведемо екватор Землі іпаралельно до нього небесний екватор . На зображенні земної кулі (Рис.217) кут є широтою точки розташування спостерігача, а на зображенні небесної сфери кут є висотою полюса світу над горизонтом. Ці кути рівні між собою, як кути з взаємно перпендикулярними сторонами , тобто висота полюса світу над горизонтом дорівнює широті точки спостереження, а дуга меридіана між полюсом світу і зенітом точки спостереження