Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Grabovuy_GeoA5.doc
Скачиваний:
64
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
33.15 Mб
Скачать

§93. Прокладання теодолітних ходів

Зімкнуті теодолітні ходи (Рис.102) це многокутники, у яких на всіх поворотних точках 1,2,3... вимірюють внутрішні або зовнішні кути і всі лінії d1, d2, d3... між точками повороту ходу.

Кути вимірюють одним прийомом. Розходження в півприйомах не повинні перевищувати 45.

Для орієнтування зімкнутого теодолітного ходу вимірюють прилеглі кути ' і '' між твердими сторонами АВ і АС (дирекційні кути яких відомі) і однією стороною ходу А-1. Лінії d1, d2, d3... між точками теодолітного ходу міряють мірною стрічкою в прямому і зворотному напрямках з точністю – довжини вимірюваної лінії. Розімкнуті теодолітні ходи (Рис.103) прокладають між пунктами тріангуляції А і В або полігонометрії. Вони складаються з ламаних ліній d1, d2, d3... з точками повороту 1, 2, 3... . Кути і лінії в розімкнутих ходах міряють так само і з такою ж точністю, як в зімкнутих теодолітних ходах. Для орієнтування розімкнутих теодолітних ходів на початку і в кінці ходу вимірюють прилеглі кути , , , .

§94. Визначення неприступних віддалей.

Бувають випадки, коли сторони теодолітних ходів перетинають такі перешкодив як ріки, яри, озера і т.п. через які безпосередньо міряти лінії неможливо. Тоді довжину таких ліній визначають, як неприступну віддаль.

Для визначення довжини сторони АВ (Рис.104) вибирають точки С і Д так, щоб в трикутниках АВС і АВД сторони АС=b1 і АД=b2, які навивають базисами, були зручними для безпосереднього їх вимірювання, а кути були не менше 30 і не більше 150.

Якщо виміряти базиси b1 і b2 і кути 1, 1 і 2, 2 і розв’язуючи трикутники АВС і АВД за теоремою синусів двічі обчислимо сторону АВ.

; ;

Рис.104

;

Різниця між двома одержаними значеннями сторони АВ не повинна перевищувати довжини вимірюваної сторони АВ. Якщо одержана різниця не перевищує допуск, то виводять середнє з двох одержаних значень.

§95. Пряма та обернена геодезичні задачі на площині

В геодезичній практиці часто необхідно розв’язувати дві задачі – пряму і обернену геодезичні задачі.

Пряма геодезична задача

Дано: координати першої точки Х1 і Y1 горизонтальну проекцію від першої до другої точки d і дирекційний кут лінії 1-2. Необхідно визначити координати Х2 і Y2 другої точки.

Спроектуємо точки 1 і 2 на осі координат (Рис.105). Проекції лінії d на осі Х і Y, очевидно будуть дорівнювати Х21=Х і Y2-Y1=Y. Різниця координат точок 2 і 1 називається приростами координат. З приведених формул можна написати, що Х21+Х Y2=Y1+Y

З прямокутного трикутника 1а2:

Х=dcos1-2 Y=dsin1-2

Отже, Х21+dcos1-2

Y2=Y1+dsin1-2

В залежності від дирекційного кута, прирости координат можуть мати різні знаки. Знаки приростів координат визначаються знаками тригонометричних функцій sin і cos відповідної чверті.

Таблиця 6 показує залежність між дирекційними кутами і знаками приростів координат.

Таблиця 6

Прирости координат

Дирекційні кути

від 0 до 90

від 90 до 180

від 180 до 270

від 270 до 360

І чверть

ІІ чверть

ІІІ чверть

ІV чверть

Х

Y

+

+

-

+

-

-

+

-

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]