§158. Топографічна карта шельфу

Топографічні карти шельфу, озер, водосховищ і інших великих водоймищ складають для забезпечення досліджень і освоєння природних ресурсів континентального шельфу, великих озер і водосховищ, проведення геологорозвідувальних і геофізичних робіт, складання проектів експлуатації корисних копалин і будівництва підводних і надводних інженерних споруд, організації підводних плантацій, ведення рибного і промислового господарства та розв’язання різних народногосподарських завдань.

Топографічні карти шельфу є топографічною основою для складання спеціальних геологічних та інших тематичних карт, розв’язування завдань науково-дослідницького характеру.

Топографічні карти шельфу не призначаються для навігації. Топографічні карти шельфу є продовженням суші і складаються в таких же проекціях, в такій же системі координат, мають такеж розграфлення і номенклатуру, як топографічні карти сущі.

Основними масштабами топографічних карт шельфу є: 1:2000, 1:5000, 1:10000, 1:25000, 1:50000. На топографічних картах шельфу умовними знаками і надписами показують:

1. Морські і берегові пункти геодезичної основи

2. Характер берегів і берегова лінія

3. Рельєф дна, зсуви, вали, скелі, механічний склад ґрунту дна, колір і властивості

4. Життєві форми рослинності

5. Виявлення вулканізму і виходів газу, нафти, вири

6. Надводні і підводні промислові і портові будівлі (бурові вишки, естакада, тощо) повітряні лінії електропередач, кабельні силові ліні і лінії зв’язку тощо

7. Залишки затоплених кораблів, зруйновані або неповністю демонтовані конструкції розташованих нижче або вище рівня води

8. Державні кордони.

Рельєф на топографічних картах шельфу зображують горизонталями і відмітками в Балтійській системі висот, а також умовними знаками і підписами.

§159. Геодезична основа зйомки шельфу

Геодезична основа шельфу це сукупність пунктів на земній і водній поверхні, для яких відоме планове положення у вибраній системі координат і відмітки в прийнятій системі висот, ці пункти розташовують згідно складеного плану і відмічають спеціальними розпізнавальними знаками. Геодезична основа на березі призначена для забезпечення визначення координат місця судна на знімальних галсах відносно берегових геодезичних пунктів, як за допомогою візуальних, так і радіогеодезичних засобів і для забезпечення визначення висотних відміток дна відносно берегових реперів, марок і геодезичних пунктів.

Геодезичною основою зйомки шельфу в плановому відношенні є пункти державної планової геодезичної мережі 1, 2, 3 і 4 кл. і пункти геодезичних мереж згущення 1 і 2 розрядів, розташовані на березі і на штучних об’єктах акваторії, а також пункти знімальної основи. Вони можуть розвиватися методами: тріангуляції, полігонометрії або трилатерації, а знімальні мережі різними засічками і прокладанням теодолітних ходів.

Висотною основою зйомки шельфу є репери і марки державної нівелірної мережі І, ІІ,ІІІ і ІV кл. пункти державної геодезичної мережі 1, 2, 3 і 4 кл., геодезичні мережі згущення 1 і 2 розрядів і знімальної основи, висоти яких визначені геометричним нівелюванням, а також репери постійних водомірних постів, прив’язаних до державної нівелірної мережі.

Густота планової основи залежить від метода визначення місця судна на галсах і масштабу зйомки. За межами видимості берега координати опорних пунктів на воді визначаються радіогеодезичиими системами шляхом побудови радіогеодезичного полігону. Залежно від призначення розрізняють:

1. суцільні опорні геодезичні мережі, необхідні для розповсюдження єдиної системи координат на велику територію дна континентального шельфу і Світового океану (Рис.179,а)

2. Р яди або лінії опорних морських геодезичних пунктів, які необхідні для зв’язку віддалених локальних морських геодезичних побудов з загальногеодезичною системою координат (Рис.179,б).

1 – виміряні віддалі; 2 – опорні геодезичні пункти розташовані на сущі;

3 – базиси;

4 – опорні морські геодезичні пункти, розташовані на морській акваторії.

Рис.179