§237. Елементи заокруглення. Розмітка головних точок кругової кривої

П

Рис.239

ри інженерно-технічному нівелюванні трас доріг, тунелів і каналів виникає необхідність розмічування в кутах повороту траси – кривих або заокруглень. В більшості випадків це дуги кола, вписані в кут так, що прямі ділянки траси, прилеглі до них, є їх дотичними. При розмічувані кривих розрізняють розмічування основних точок кривої і детальне розмічування заокруглень. Якщо, наприклад, необхідно розмітити головні точки заокруглення для кута повороту в точні В (Рис.239), то для розмічування кривої необхідно знайти основні елементи кривої:

а. кут повороту траси ;

б. радіус кривої ;

в. довжину дотичної , яка називається тангенсом;

г. довжину кривої ;

д. бісектрису

е. домір

Елементи кривої визначають за кутом , виміряним безпосередньо або обчисленим за формулою ( – виміряний кут траси, менший за ) і за радіусом кривої , який вибирається в залежності від умов місцевості і технічними нормами споруди.

Розглядаючи рисунок 239 можна зробити висновок, що елементи кривої є функціями кута повороту траси і радіуса заокруглення , тобто:

Довжину кривої можна визначити з пропорції:

Бісектриса визначається, як різниця .

Домір .

З приведених формул легко зауважити, що при даному значені кута повороту всі елементи кривої прямопропорціональні радіусові . Ця обставина дозволяє скласти таблиці для елементів кривої, які значно полегшують роботу при розмічуванні заокруглень. В таблицях дані значення , , і для радіуса заокруглення м; і кутів повороту через одну мінуту. Якщо радіус кривої дорівнює не м, а, наприклад, 200 м то вибрані з таблиці значення елементів кривої множать на коефіцієнт 0.2.

Точки , і називаються головними точками кривої і відповідно називаються:

– початок кривої (ПК);

– середина кривої (СК)

– кінець кривої (КК)

Всі розрахунки по трасі споруди, як економічні, так і технічні ведуться з розрахунку відстаней по кривих, а не по ламаних, а так як відстані по кривій коротші ніж по ламаній, то відстані від початку траси до кінця кривої по заокругленню будуть менші ніж по ламаній на величину коміру . Тому, щоб врахувати різницю між довжиною двох тангенсів і кривою всі пікети за вершиною кута повороту траси переміщують вперед на величину доміру .

Наприклад. При розмічувані траси вершина кута повороту виявилась в точні ПК10+63.15, тобто на віддалі 1063.15 від початку траси. Куту виміряний в вершині дорівнює , отже кут повороту траси . Радіус заокруглення взято м. Користуючись значеннями ; м вибираємо з таблиць для розмічування кривих значення основних елементів кривої:

м; м; м; м.

Закріплення на місцевості головних точок кривої виконують в такій послідовності:

Від вершини кута вздовж сторін кута відкладають мірною стрічкою відрізки рівні 98.27 м. Кінні цих відрізків будуть початком (П.К) і кінцем (К.К) кривої, їх закріплюють кілками. Потім візирну вісь теодоліта, встановленого в вершині кута , суміщають з його бісектрисою. Для цього суміщають нуль лімба і алідади горизонтального круга теодоліта і наводять візирну вісь труби на кінець кривої. Відкріплюють алідаду горизонтального круга і установлюють відлік на горизонтально­му крузі теодоліта, рівний . В цьому положенні візирна вісь труби теодоліта буде суміщена з бісектрисою кута . В створі колімаційної площини труби теодоліта від вершини кута відкладають м і одержують середину кривої (С.К).

Віддаль від початку траси до точок початку і кінця кривої визначають з наступного розрахунку:

Кут повороту 1063.15

–Т 98.27

П.К 964.66

+ К 182.68

К.К 1147.56

Для контролю можна виконати розрахунок кінця кривої через домір.

Кут повороту 1063.15

–Т 96.27

П.К 964.88

+2Т 196.54

1161.42

–Д 13.86

К.К 1147.56