Розділ VIII Знімальні геодезичні мережі

§90. Загальні відомості про знімальні геодезичні мережі

Для виконання топографічних зйомок, винесення проектів споруд на натуру, розв'язання інженерно-технічних задач і т.п. необхідно мати на місцевості ряд точок надійно закріплених на земній поверхні, положення яких визначене, як в плані так і за висотою, тобто необхідно мати опорну геодезичну мережу.

Опорна геодезична мережа будується за принципом від загального до конкретного, при систематичному контролі, який виконують не тільки після закінчення робіт, а також на всіх проміжних стадіях побудови. Виконання робіт від загального до

Рис.101

конкретного означає, що спочатку визначають координати порівняно невеликого числа точок І-V (Рис.101), але з відносно високою точністю, а потім на їх основі одержують координати більшого числа точок 1-12, але з меншою точністю. Ці пункти в свою чергу є вихідними для визначення координат точок полігонометричного ходу 2, А, В, С, 4 і пунктів тріангуляції D, F, від яких при необхідності прокладають теодолітні ходи 12, a, b, B. Геодезичну мережу поділяють на державну, мережі згущення і знімальні мережі.

Державну геодезичну мережу поділяють на 1, 2 і 3 кл. і вона є головною геодезичною основою топографічних зйомок всіх масштабів і повинна задовольняти вимогам народного господарства і оборони країни при розв’язанні відповідних наукових і інженерно-технічних задач.

Геодезичні мережі згущення прокладають з метою згущення геодезичних мереж до густоти, необхідної для розвитку знімальної основи великомасштабних зйомок і інженерних робіт, які виконуються в населених пунктах, на будівельних майданчиках, тощо. Знімальні мережі і мережі згущення є основою для знімання у всіх масштабах. Опорні геодезичні мережі створюють різними методами – тріангуляції, полігонометрії і трилатерації. Теодолітні ходи є одним із видів побудови знімальних геодезичних мереж.

§91. Теодолітні ходи

Теодолітний хід – геодезична побудова закріплена на місцевості у вигляді ламаної лінії з виміряними сторонами та кутами повороту. Теодолітний хід називається зімкнутий, якщо точки повороту утво­рюють зімкнутий многокутник (Рис.102) і навпаки – розімкнутий (Рис103).

Розімкнуті теодолітні ходи повинні починатися і кінчатися точками, координати яких відомі.

Теодолітні ходи необхідні для виконання топографічних зйомок різних масштабів, особливо великомасштабних, а також при розвідуваннях доріг, тощо.

Рис.102

Р ис.103

§92. Послідовність робіт при прокладанні теодолітних ходів

Роботи по прокладанню теодолітних ходів виконують в такій послідовності:

1. Складання проекту теодолітних ходів на картах. Для цього використовують карти найбільших масштабів на дану територію. При проектуванні користуються вимогами інструкції по прокладанню теодолітних ходів, а саме видержують довжини ходів і сторін в залежності від масштабу зйомки. Теодолітні ходи повинні прокладатись в місцях зручних для вимірювання ліній.

2. Рекогностування теодолітних ходів – вибір точок повороту ходу на місцевості і їх закріплення.

3. Вимірювання кутів повороту точок теодолітних ходів і кутів нахилу, якщо вони перевищують 1,5.

4. Вимірювання ліній теодолітних ходів.

5. Обчислення координат точок теодолітних ходів.

6. Нанесення за координатами на план точок теодолітного ходу.