§49. Вплив температури на довжину мірних приладів

При виконанні точних робіт необхідно враховувати поправку в довжину виміряних ліній робочою стрічкою за різницю температур під час компарування мірної стрічки і під час вимірювань.

Поправку в довжину мірної стрічки обчислюють за формулою: Дt=l(t-t₀)

 – коефіцієнт лінійного розширення сталі 0.000012 мм при різниці температури на 1

l – довжина робочої стрічки

t₀ – температура повітря під час компарування робочої стрічки

t – температура повітря під час вимірювання лінії робочою стрічкою

поправка на 1м довжини робочої стрічки.

§50. Порядок вимірювання ліній сталевою стрічкою

В имірювання ліній стрічкою виконується двома мірниками (робітниками), один називається переднім, другий заднім.

Рис.57

Порядок роботи:

1. Передній мірник забирає 10 шпильок і один кінець стрічки і іде вперед в створі лінії, а одна шпилька залишається у заднього мірника.

2. Задній мірник вставляє шпильку в виріз стрічки суміщає штрих стрічки з початком лінії (Рис.57,б), виставляє переднього мірника і всю стрічку в створі лінії.

3. Передній мірник струшує стрічку, натягує її, кладе на землю і запихає в землю шпильку через виріз на кінці стрічки (Рис.57,а). Після цього задній мірник забирає свою шпильку і обидва ідуть вперед.

4. Дійшовши до шпильки, задній мірник подає команду “стій” надягає виріз стрічки на запхану переднім мірником шпильку, придержує шпильку і знову виставляє стрічку і переднього мірника в створі по лінії і т.д.

5. Використавши всі 10 шпильок передній мірник укладає стрічку одинадцятий раз, задній мірник підходить до останньої запханої шпильки і передає 10 шпильок передньому мірникові, залишаючи одинадцяту шпильку запхненою в землю. Передача кожного десятка шпильок заднім мірником передньому записується в журналі. В кінці лінії передній мірник протягує стрічку за віху на стільки, щоб задній міг надягнути виріз стрічки на запхану в землю шпильку. Відлік в кінці лінії виконують в такій послідовності:

а). Підраховується кількість передач.

б). Підраховується кількість шпильок у заднього мірника в останньому незакінченному десятку стрічок.

в) На останній натягнутій стрічці по метровій мітці перед кінцем лінії відраховують кількість цілих метрів, дециметрів і “на око” кількість сантиметрів. Відлік метрів, дециметрів і сантиметрів називається доміром. По закінченні вимірювання обчисляють довжину лінії за формулою:

Д=200К+20(n-1)+а, де

К – кількість передач

n – кількість шпильок у заднього мірника

а – домір

Лінію вимірюють двічі – вперед і назад.

§51. Оцінка точності лінійних вимірювань. Абсолютна і відносна помилки

При вимірюванні ліній розрізняють помилки абсолютні і відносні. Якщо помилка виражена в одиницях вимірюваної величини (наприклад, помилка довжини в метрах), то вона називається абсолютною.

Легко зрозуміти, що абсолютна помилка взята сама собою не характеризує точності вимірювань. Щоб за допомогою помилки можна було легко робити висновок про якість вимірювань застосовується відносна помилка. Відносною помилкою називається частка від ділення абсолютної помилки на значення вимірюваної величини. Вона, по суті, є правильний дріб, який завжди зображують у вигляді частки (3 чисельником одиниця).

Якщо абсолютна помилка становить 0.20 м, а довжина всієї лінії становить 710.25 м, то одержимо . Цей дріб означає, що помилка вимірювання становить частинну довжини всієї лінії. За відносною помилкою і довжиною лінії можна одержати абсолютну помилку.

Наприклад: лінія довжиною 175.64 м. виміряна з відносною помилкою , тоді м.

В залежності від категорії місцевості точність вимірювання ліній мірною стрічною може знаходитись в межах