§107. Опрацювання результатів тахеометричної зйомки. Складання плану

Камеральне опрацювання. результатів тахеометричної зйомки починається з перевірки журналів тахеометричних ходів. В журналах перевіряють: правильність обчислення горизонтальних та вертикальних кутів, горизонтальних проекцій, перевищень.

Обчислення координат точок ходу

Прямокутні координати точок тахеометричного ходу обчислюють за схемою, прийнятою для теодолітного ходу (див. таблиця 7). При вимірюванні сторін ходу нитковим віддалєміром, допустиму величину лінійної нев’язки підраховують за формулою f_sдоп(м), де

S – довжина ходу в м

n – кількість ліній в ході

Обчислення висот точок ходу

Зрівнювання перевищень і обчислення висот точок ходу виконують так, як в нівелірному ході (див. таблиця 5), а допустиму нев’язку в перевищеннях підраховують за формулою: f_hдоп(см), де

S – довжина ходу в м

n – кількість ліній в ході.

Опрацювання журналу тахеометричної зйомки

В журналі тахеометричної зйомки (таблиця 10) обчислюють кути нахилу, вводять поправки в виміряні віддалі за “К” віддалеміра і за кут нахилу, обчислюють перевищення “h” і обчислюють висоти всіх пікетів за формулою: Н_пк=Н_ст+h.

Складання плану тахеометричної зйомки

План складають в такій послідовності:

1. Розмічують сітку прямокутних координат.

2. Наносять на план точки тахеометричного ходу.

3. За допомогою вимірника і поперечного масштабу, транспортира або тахеографа (Рис.134) наносять на план всі пікети і підписують їх висоти.

4. Згідно з абрисом рисують рельєф, контури, об’єкти.

С

Рис.134

кладений план перевіряють в полі, порівнянням з місцевістю контурів, рельє-

фу і об’єктів і після перевірки план викреслюють тушшю в три кольори – елементи рельєфу коричневим, об’єкти місцевості і контури чорним, а елементи гідрографії – зеленим.

Розділ Х

Мензульна зйомка

§108. Сутність мензульної зйомки

Основним методом топографічної зйомки території є стереотопографічна зйомка, але бувають випадки, коли аерофотозйомку застосувати неможливо, або економічно недоцільно, то в таких випадках виконують мензульну зйомку. При мензульній зйомці план місцевості одержують безпосередньо в полі і цим вона вигідно відрізняється від тахеометричної зйомки тому, що план на кожній точці звіряється з місцевістю і це дозволяє більш точно і правильно скласти план. Горизонтальні кути при мензульній зйомці не вимірюють, їх будують на плані графічно безпосередньо в полі (Рис.135).

Для побудови кута аркуш паперу прикріплюють до верхньої поверхні мензульної дошки, установленої горизонтально, яку разом з цим аркушем паперу називають планшетом і прокреслюють на ньому сторони горизонтального кута паралельно горизонтальним проекціям відповідних ліній місцевості. Тому мензульну зйомку називають кутонарисною. При мензульній зйомці в полі знімають предмети, контури і рельєф. Для зйомки рельєфу визначають положення характерних точок в плані і за висотою. Зйомку виконують полярним методом, при цьому, віддалі до точок, на яких установлюють рейки, визначають за допомогою віддалеміра, горизонтальні кути на планшеті будують графічно, а перевищення відраховують по рейці або обчислюють за кутом нахилу.