Найменша поділка графіка масштабу

Найменша поділка графіка поперечного масштабу є відрізок, який дорівнює 0.01 частині основи поперечного масштабу тобто 0.2 мм.

Для чисельних масштабів 1:5000, 1:10000, 1:25000 відповідно одержимо 1.0 м, 2.0 м, 5.0 м. Цi величини свідчать, що в таких масштабах ми не маємо можливості окремо показати окремі предмети, якщо віддаль на натурі менша приведених величин.

§10. Точність та гранична точність масштабу. Масштаби топографічних карт I планів

Найменша поділка поперечного масштабу дорівнює 0.2 мм, таку величину око людини легко розрізняє. Цю величину наше око ще в змозі поділити навпіл, але кожна половина буде сприйматись не озброєним оком у вигляді крапки.

Тому прийнято вважати 0.1 мм найменшою відстанню, яку можна відрізнити простим оком на карті, або граничною графічною точністю.

Віддаль на місцевості, яка відповідає 0.1 мм на карті того чи іншого масштабу називається граничною точністю цього масштабу, тобто найбільшою точністю з якою можна виміряти віддаль на тій чи іншій карті. Точність визначення віддалі на плані або карті дорівнює подвійній граничній точності масштабу, плану або карти.

масштаб	гранична точність	точність
1:5000 1:10000 1:25000	0.5 м 1.0 м 2.5 м	1.0 м 2.0 м 5.0 м

Топографічні карти складають в масштабах: 1:1000000; 1:500000; 1:200000; 1:100000; 1:50000; 1:25000; 1:10000, а плани 1:100; 1:200; 1:500; 1:1000; 1:2000; 1:5000.

Розділ III Орієнтування ліній на місцевості

§11. Поняття про орієнтування ліній на місцевості. Азимут лінії

При зображенні ліній земної поверхні на планах і картах, а також при виносі на натуру проектів споруд, виникає необхідність визначення положення ліній відносно сторін світу. Таке визначення положення ліній називається орієнтуванням ліній на місцевості. В кожній точці земної поверхні географічний меридіан має цілком визначений напрям. Тому для визначення положення лінії МN (Рис.14) відносно сторін світу користуються кутом між цією лінією і напрямом географічного меридіана П_НП_Д, який проходить через одну із точок лінії.

Цей кут називають азимутом. Азимутом лінії місцевості в даній її точці називається кут відрахований за ходом годинникової стрілки від північного напряму географічного меридіана, який проходить через цю точку, до напряму даної лінії місцевості.

Кут П_НМN=А – азимут лінії МN.

Величина азимута змінюється від 0 до 360 за годинниковою стрілкою. Азимут лінії МN в точці М, на

початку лінії називають прямим, а в

Рис.14 точці N, зворотним азимутом лінії МN ­­ (Рис.15).

§12. Зближення меридіанів

В зв’язку з тим, що всі меридіани на полюсах сходяться і не паралельні між собою, прямий азимут не дорівнює зворотному.

Різниця між зворотнім і прямим азимутами лінії дорівнює А₁-А=180+. Кут  між меридіаном П_Н1П_Д1 точки N і лінією П_Н2П_Д2 паралельною меридіану в точці М (Рис.15) – називають зближенням меридіанів.

Рис.15

В східній половині зони зближення меридіанів називається східним і супроводжується знаком плюс, а в західній половині зони зближення меридіанів називається західним і супроводжується знаком мінус. Величину  обчислюють за формулою: =lsin; l=-₀ – різниця довгот осьового меридіана ₀ і довготи  точки, в якій обчислюють ; ₀=6n-3; n – номер зони;  – географічна широта точки в якій обчислюють .

На екваторі =0 і =0. Найбільше значення  має на полюсі і збігається з різницею довгот.