§46. Провішення ліній

При вимірюванні довгих ліній віха, встановлена в кінці лінії, може бути погано видна або зовсім невидна з початкової точки. В таких випадках виникає необхідність у встановленні додаткових віх.

Р ис.53

Ці віхи встановлюють таким чином, щоб вони знаходились в одній вертикальній площині (створі) з віхами, встановленими на початку і в кінці ліній (Рис.53).

Провішення ліній можна виконувати в напрямку “на себе” і “від себе”. При провішенні ліній на себе спочатку встановлюють віху С потім віхи D, Е і т.д. (Рис.53).

При провішенні ліній “від себе” спочатку встановлюють близьку віху Е, а потім віхи D, C і т.д.

Провішення ліній “на себе” точніше ніж “від себе”.

Р ис.54

На практиці інколи зустрічаються особливі випадки провішення ліній, які визвані характером місцевості і іншими причинами:

1. Якщо є взаємна видимість віх в точках А і В, але безпосередньо стати в цих точках неможливо, тоді спостерігач вибирає близько до створу лінії АВ точку С₁ так, щоб з неї було видно віхи в т. А і В.

Після цього за вказівкою спостерігача помічник переходить в точку d₁ в створі лінії С₁В і звідтіля встановлює віху спостерігача в створі лінії d₁А в точці С₂ і т.д. (Рис.54,а).

Переміщення спостерігача і помічника з віхами проводиться до тих пір, поки їхні віхи не опиняться в створі лінії АВ.

2. Якщо взаємної видимості між точками А і В на місцевості не має, тоді спостерігач вибирає точку С₁ так, щоб з неї було видно точки А і В і виставляє в створі ліній С₁А і С₁В віхи помічників в точках d₁ і e₁. Після цього один з помічників виставляє віху спостерігача в точку С₂ і т.д. (Рис.54,б).

Переміщення спостерігача і помічників з віхами проводиться до тих пір, поки їхні віхи не опиняться в створі лінії АВ.

§47. Прилади для вимірювання ліній. Стальні стрічки і рулетки

Довжина лінії може бути виміряна шляхом укладання мірного приладу безпосередньо на поверхні землі. Для вимірювання на поверхні землі, використовують стальні 20-ти метрові стрічки.

На кінцях сталевої стрічки є вирізи і отвори для кріплення ручок стрічки. Напроти вирізів нанесені штрихи, які показують початок і кінець стрічки (Рис. 55,а). Віддаль між штрихами є довжиною стрічки. Така стрічка називається штриховою. Кожний метр стрічки, з обох сторін, відмічається пластинкою з вибитим на ній порядковим номером метра. Кожний метр поділений дірками на дециметри, а кожний п’ятий дециметр відмічають круглою заклепкою (Рис.55,б). В комплект стрічки додається 11 або 6 шпильок (Рис.55,д). Шпильками закріпляють кінці стрічки під час вимірювання ліній.

Для підвищення точності вимірювання застосовують стрічки з шкалами на кінцях (Рис.55,в). Така стрічка називається шкаловою. Для зберігання стрічку намотують на спеціальне кільце (Рис.55,г). Крім стальних стрічок використовують також стальні рулетки, (Рис.56).

Рис.55

Рис.56

§48. Компарування мірних приладів. Компаратори. Введення поправки за компарування в результати вимірювань

Перед вимірюванням ліній необхідно перевірити довжину робочої стрічки. Для перевірки довжини робочої стрічки її порівнюють з другою стрічкою, яку називають взірцевою. Точну довжину взірцевої стрічки визначають в геодезичних лабораторіях на компараторах. Порівнювання довжини робочої стрічки з взірцевою називають ком паруванням.

Довжину робочої стрічки визначають на польових компараторах. Вибирають на рівній місцевості лінію довжиною 100.00 – 120.00 м, кінці якої закріпляють центрами і міряють її з початку взірцевою стрічкою, а потім робочою. Такі дії повторюють декілька раз і після цього визначають довжину робочої стрічки. Якщо позначати довжину компаратора “Дк”, а довжину компаратора виміряного робочою стрічкою “Др.” і утворити різницю Дк-Др=Д, а потім цю різницю поділити на кількість укладань “n” робочої стрічки то одержимо величину “l”, яка показує на скільки довша або коротша робоча стрічка . Наприклад: довжина компаратора Дк=100.00 м, а довжина компаратора виміряна робочою стрічкою Др.=100.15 м Д=100.00 м-100.15 м=–0.15 м. м тобто робоча стрічка коротша від нормальної на 3 см.

Робоча стрічка має довжину:

lр=20.00 м-0.03 м=19.97 м.

Таким чином “l” є поправкою до довжини робочої стрічки за компарування.

Знаючи цю поправку, можна в виміряні довжини ліній, виміряних робочою стрічкою ввести поправку за невірність її довжини.

Довжину лінії Д₀ виправлену за компарування довжини робочої стрічки визначають за формулою: , де

Д – довжина лінії виміряна робочою стрічкою

l – поправка в робочу стрічку за компарування

– поправка на 1 метр робочої стрічки за компарування.

Поправка за компарування вводиться з урахуванням знака поправки l, тобто якщо робоча стрічка довша за нормальну, то вона укладається на лінії, яка міряється менше число раз, тобто результат вимірювання буде меншим. Тому в цьому випадку поправку слід додавати, якщо робоча стрічка коротша від нормальної, то поправку необхідно віднімати.