Розділ XI Польова підготовка аерознімків

§124. Загальні відомості про аерофототопографічний метод створення топографічних карт

Процес фотографування земної поверхні з літака називають аерофотозйомкою. Одержані аерознімки місцевості використовують для складання карт і планів.

Якщо аерознімок привести до необхідного масштабу і орієнтувати за сторонами світу, то всі контури місцевості можна одержувати на плані без польових вимірювань, а маючи ряд аерознімків можна одержати план місцевості.

Такий спосіб складання плану або карти називається фото топографічним. Фотосхемою називається фотографічне зображення місцевості, складене з центральних частин сусідніх аерознімків не приведених до єдиного масштабу.

Фотопланом називається фотографічне зображення місцевості, складане з центральних частин сусідніх аерознімків виправлених від перспективних спотворень і приведених до масштабу створюваної карти або плану.

Для складання карт і планів за допомогою аерознімків застосовують комбінований або стереотопографічний метод зйомки. При комбінованій зйомці для нанесення на карту контурів місцевості використовують фотозображення, одержане при фотографуванні місцевості з літака, а рельєф місцевості знімається безпосередньо в полі прийомами мензульної зйомки.

При стереотопографічному методі зйомки аєрознімки використовують не тільки для нанесення на карту контурів місцевості, як при комбінованій зйомці, але і для рисування рельєфу, при цьому рельєф на аерознімках рисують в камеральних умовах на стереотопографічних приладах. Стереотопографічний метод є основним методом складання карт.

§125. Призначення польової підготовки аерознімків

При фотографуванні місцевості з літака внаслідок відхилення осі аерофотоапарата від вертикалі і впливу рельєфу місцевості одержують аєрознімки різних масштабів. Тому для складання карти (фотоплану) з використанням аерознімків їх необхідно трансформувати, тобто привести до одного масштабу.

Аерозйомку місцевості виконують за маршрутами, при цьому в повздовжньому положенні кожний аерознімок перекриває один одного не менше ніж на 60%, а в поперечному 30%.

Для трансформування аерознімків необхідно, щоб на кожному аерознімку було не менше чотирьох планових точок, розташованих на кутах його робочої площі.

Робочою площею аерознімка називається площа обмежена лініями середини поздовжнього і поперечного перекриття (Рис.151).

Метод геодезичного визначення планового положення і висот точок місцевості розпізнаних на аерознімках називається польовою підготовкою аерознімків, або прив’язкою розпознаків, а контурні точки розпізнані на аерознімках з визначеними координатами з геодезичних: робіт називають плановими розпізнавальними знаками і скорочено позначається РП. Спосіб планової прив’язки аерознімків, коли кожний аерознімок забезпечується чотирма геодезичними точками (РП), називається суцільною плановою прив’язкою аерознімків. Суцільна планова прив’язка аерознімків є трудомістким і дорогим процесом, тому для визначення трансформаційних точок застосовують метод фототріангуляції або аналітичний метод згущення трансформаційних точок. Цими методами на весь маршрут з наземних геодезичних робіт визначають декілька розпознаків і з їх допомогою камеральним методом кожний аерознімок в маршруті забезпечують чотирма плановими точками. Планова прив’язка аерознімків складається з таких процесів:

1. Складання проекту польової підготовки аерознімків.

2. Установлення методики виконання геодезичних робіт.

3. Розпізнавання контурних точок на аерознімках і геодезичних вимірювань на місцевості для визначення координат планових розпознаків.

4. Обчислення координат планових розпознаків.