
- •Моз України
- •Передмова до першого видання
- •Ф. Бекон
- •І.В.Давидовський вступ
- •Термінологія
- •Перші документальні автопсії. Дослідження з допомогою мікроскопа
- •Медичний факультет імп. Київського університету св. Володимира — Київський медичний інститут
- •Медичний факультет Львівського університету — Львівський медичний інститут
- •Медичний факультет імп. Новоросійського університету - Одеський медичний інститут
- •Кишенсъкий
- •Розділ 1 елементи ультраструктурної патології клітини
- •Балтики
- •Причини пошкодження клітин можуть бути різні:
- •Усю різноманітність реакцій клітини в патології можна звести до таких ознак:
- •Патологія поверхневого комплексу
- •Патологія клітинних з'єднань
- •Патологія органел цитоплазми
- •Патологія ядра
- •1. Пошкодження хромосом:
- •II. Пошкодження мітотичного апарату:
- •III. Розлад цитотомії:
- •Хромосомні аберації та хромосомні хвороби
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Структури клітини та їх можливі зміни при патологічних станах, хворобах і дії різноманітних чинників
- •Розділ 2 морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз
- •Загальна характеристика
- •Паренхіматозні дистрофії
- •Мал. Жирова дистрофія печінки, макропрепарат
- •Мал. Жирова дистрофія печінки, мікропрепврат
- •Стромально-судинні мезенхімальні дистрофії
- •Мал.Фібриноїдний некроз артеріоли
- •Класифікація змішаних дистрофій
- •Класифікація ендогенних пігментів
- •Класифікація некрозу
- •Термінологія до розділу "морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз"
- •Ситуаційні завдання до розділу "морфологія порушень обміну речовин. Дистрофії. Некроз"
- •Розділ з порушення крово - та лімфообігу
- •Загальна характеристика
- •Класифікація порушень кровопостачання
- •Класифікація порушень кровопостачання
- •Міграція ембола
- •Термінологія до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Питання з комп'ютерної програми та самонавчання до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Ситуаційні завдання до розділу "порушення крово- та лімфообігу"
- •Запалення. Імунопатологічні процеси Ніщо не відбувається
- •М. В.Ломоносов загальна характеристика
- •1. Система т- та в-лімфоцитів.
- •2. Система моноцитарних фагоцитів.
- •3. Системна поліморфпоядерного лейкоцита, або система мікрофага.
- •Класифікація ексудативного запалення
- •Класифікація грануломатозного запалення
- •Динаміка розвитку туберкульозного запалення (а.І.Струков, в.В.Серов, 1979)
- •Імунопатологічні процеси
- •Термінологія до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Ситуаційні завдання до розділу "запалення. Імунопатологічні процеси"
- •Розділ 5 пристосувально-компенсаторні процеси
- •Загальна характеристика
- •Класифікація регенерації
- •Форми репаративної регенерації
- •Термінологія до розділу
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "пристосувально-компенсаторні процеси"
- •Ситуаційні завдання до розділу 'тіристосувально-компенсаторні процеси"
- •Пухлини Красота і велич людського
- •Загальна характеристика
- •Класифікація видів росту та типів будови пухлини пухлина
- •Мал. Метастаз аденокарциноми в реґіонарний лімфатичний вузол
- •Мал. Віддалені метастази у печінку
- •Метастазування пухлини
- •Пухлинна прогресія
- •Порівняльна характеристика доброякісних та злоякісних пухлин
- •Мал. Внутрішньопротокова папілома молочної залози
- •Мал. Фолікулярна аденома щитоподібної залози
- •Мал. Рак на місці, шийка матки
- •Мал. Аденокарцинома товстої кишки
- •Мал. Слизовий рак шлунку
- •Мал. Солідний рак легені
- •Мал. Медулярний рак щитоподібної залози
- •Пухлини молочної залози
- •Пухлини жіночого статевого тракту
- •Шийка матки
- •Тіло матки
- •Маткові труби
- •Бартолінова залоза
- •Яєчники
- •II. Пухлини строми статевого тяжа
- •III. Ліпідно-клітинні (ліпоїдно-клітинні) пухлини
- •IV. Герміногенні пухлини
- •I. Герміногенні пухлини
- •Ендокринні залози
- •Щитовидна залоза
- •Наднирники
- •II. Предракові стани
- •III. Пухлини і ураження меланогенної системи
- •IV. Пухлини м 'яких тканин і пухлиноподібні процеси
- •V. Пухлини і пухлиноподібні зміни гематопоетичної ілімфоїдної тканини
- •Мезенхімальні пухлини
- •Рівень проростання шарів шкіри меланомою (за Кларком)
- •Пухлини нервової системи та оболонок мозку
- •II. Пухлини, що походять з оболонок нервів
- •III. Пухлини мозкових оболонок і споріднених тканин
- •Пухлини у дітей
- •Термінологія до розділу "пухлини"
- •Питання з комп 'ютерної програми та самонавчання до розділу "пухлини"
- •Ситуаційні завдання до розділу 'пухлини"
- •Приложение (для иностранных студентов) ситуационные задачи 1 категории сложности
- •Ситуационные задачи II категории сложности
- •Вопросы для компьютерного контроля
- •Вопросы для бескомпьютерного контроля
- •Основна література
Класифікація змішаних дистрофій
Назва |
Різновидності
|
Локалізація |
Змішані дистрофії |
- Виникають при порушенні обміну хромопротеїдів (ендогенні пігментації)
- Виникають при порушенні обміну нуклеопротеїдів
- Виникають при порушенні мінерального обміну (мінеральні дистрофії") |
Паренхіма,
строма,
стінки судин внутрішніх органів та тканин
|
Розрізняють такі форми порушень обміну пігментів:
1. Ендогенні пігментації — стосуються пігментів, що утворюються в самому організмі;
2. Екзогенні пігментації — стосуються пігментів, що проникають в організм із навколишнього середовища. Найчастіше це спостерігається при забрудненнях навколишнього середовища, шкідливих умовах виробничої діяльності (антракоз), введенні в організм різноманітних препаратів та речовин (татуїровка) та ін. (мал.22).
В основі першого типу, що має найбільше значення в патології, лежать порушення обміну ендогенних пігментів: гемоглобіногенних, протеїногенних (ангемоглобіногенні, тирозин-триптофанові) та ліпопігментів (схема XI).
Мал. Антракоз легень, макроперепарат
Мал. Антракоз легень, мікропрепарат
Мал. Екзогенна пігментація
Гемоглобіногенні пігменти
До них належать: гемосидерин, білірубін, феритин, а також пігменти, що зустрічаються тільки в патології: гематоїдин, гематопорфірин. Деякі з них (зокрема, гемосидерин, феритин) можуть утворюватися не тільки з гемоглобіну, але й із заліза, що всмоктується у кишечнику. Тому А. Полікар (1970) описує порушення обміну гемосидерину та феритину у розділі порушень обміну заліза.
Фвритип — складається з заліза та білка апоферитина, електронномікроскопічно має фібрилярну структуру; анаболічний феритин утворюється при реабсорбції заліза в кишечнику, катаболічний феритин — утворюється з гемоглобіну. В пігменті депонується до 30% заліза організму.
Гемосидерин — це продукт полімеризації феритина, складається з комплексу його молекул, оточених білковою оболонкою, що розчиняється. Залізо входить до складу пігменту у вигляді молекул феритину та колоїдного гідроокису заліза, що з'єднується з глікопротеїдами клітини.
Білірубін — жовчний пігмент, що утворюється в клітинах селезінки, лімфовузлів, кісткового мозку, печінки. Процес жовчоутворення складається з послідовних етапів захоплення білірубіну, його кон'югації (глкжоронізації) та екскреції у жовчні капіляри.
Гематоїдін — має вигляд кристалів, у складі яких залізо відсутнє, деякі автори ототожнюють його з білірубіном.
Гематини — утворюються при гідролізі оксигемоглобіну.
Порфірини — попередники гему, в нормі зустрічаються у невеликій кількості в сечі, крові, тканинах організму, можуть підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетових променів.
Порушення обміну гемосидерину може мати загальний або місцевий характер. При загальному типі органи набувають іржавого відтінку за рахунок нагромадження гранул пігменту бурого кольору. Одночасно з цим можливе збільшення катаболічного феритину та утворення білірубіну в такій кількості, що не може бути асимільована ферментативним апаратом гепатоцитів. У результаті виникає гемолітична (надпечінкова) жовтуха.
Поширений (загальний) гемосидероз спостерігається при інтраваскулярному гемолізі: при анеміях, гемобластозах, інтоксикаціях, переливаннях іншогрупної крові, резус-конфлікті та ін.
У цих випадках гемоглобін з'являється у розчинному вигляді в плазмі крові, що набуває жовтувато-червоного відтінку (гемоглобінемія). Одна частина його використовується для утворення жовчних пігментів; друга (в умовах швидкого гемолізу) — виділяється з сечею (гемоглобінурія); ще інша (при поступовому, тривалому руйнуванні еритроцитів) — з сечею не виводиться і при проходженні крові через печінку, селезінку, кістковий мозок та лімфатичні вузли затримується ендотелієм капілярів, клітинами Купфера, цитарними елементами.
Сидерофаги не встигають поглинати гемосидерин, який нагромаджується в міжклітинному середовищі, в результаті чого виникає імбібіція колагенових та еластичних волокон залізом, а селезінка, печінка, кістковий мозок та лімфатичні вузли набувають іржаво-коричневого кольору. Раніше всього гемосидерин з'являється в селезінці, потім - печінці, кістковому мозку.
Мал. Гемосидероз печінки
Мал.. Гемосидероз легень (гранули
гемосидерину в макрофагах)
Схема XI