Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
ТЕМА: Загальна характеристика клінічної мікробіології. Мікробіоценози
здорових та патологічно змінених біотопів тіла людини.
1.1. Актуальність теми обумовлена змінами в мікроекології організму людини під впливом зовнішніх факторів та лікарських препаратів.
1.2 Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна: Вміти оцінювати стан мікроекології організму людини.
1.2.2. Мета конкретна: Вміти дати оцінку мікробіоценозу в кожній екосистемі.
1.3. Забезпечення вихідного рівня
1. Головні морфологічні групи бактерій.
2. Фактори патогенності організмів.
3. Бактеріологічний метод дослідження.
1.3.1. Тести початкового рівня знать-умінь. Задача.
Приклад. Головні морфологічні групи бактерій
а. кулясті
б. паличкоподібні
в. звивисті
г. ниткоподібні
Правильна відповідь: а,б,в,г
1.4. Зміст навчання
Графогічної структури змісту
Клінічна мікробіологія є розділом медичної мікробіології, яка вивчає мікробіологічні аспекти етіології, патогенезу, імунітету мікробних захворювань в неінфекційній клініці. Мікроорганізми, які здатні приймати участь в розвитку патологічного стану людини, і являються представниками нормобіоценозу, отримали назву: умовно–патогенні. Нараховують більше 100 видів умовно–патогенних мікроорганізмів.
Для певного біотопу організму людини мікрофлора стабільна. Зміна кількісного та якісного складу мікроорганізмів має назву дисбіоз.
Для визначення стану дисбіозу необхідно робити бактеріологічне дослідження (сеча, мокротиння, фекалії, та ін.) з обов’язковим визначенням кількості мікроорганізмів в 1 мл, або 1г.
Перелік теоретичних питань
Головні представники мікрофлори:
а) ротової порожнини
б) шкіри
в) дихальних шляхів
г) сечостатевої системи
д) шлунково – кишкового тракту
Роль нормальної мікрофлори в життєдіяльності організму.
Дисбіоз, фактори, які його обумовлюють (виникнення, діагностика)
Пробіотики. Використання.
Орієнтовна основа дії
Схема лабораторної діагностики дисбіозу на прикладі дослідження кишкового вмісту.
Матеріал
Кишковий
вміст
Мікроскопічне дослідження Посів 0,1мл в розведенні
1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000 на
поживні середовища (Ендо,
Плоскірева, Сабуро, тіогліколіву,
кров’яний МПА, та ін.) культивування
в аеробних та
анаеробних умовах.
Підрахунок кількості колоній на поживних
середовищах і визначення в 1мл (1г)
досліджуваного матеріалу (аеробів та
анаеробів).
Ідентифікація мікроорганізмів за
морфологічними, культуральними,
ферментативними ознаками, антигенній
будові.
Визначення характеру дисбіозу
(кандидозний, протейний, клебсієльодний)
1.6. Система навчаючих знань.
Приклад. Лікар отримав результати бактеріологічного дослідження, в якому визначені клостридії, кишкові палички, ентерококи. З якої частини кишківника був взятий матеріал для дослідження?
а. шлунок
б. тонкий кишківник
в. товстий кишківник
г. дванадцятипала кишка
д. єюнум
Правильна відповідь: в
1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті
Для якісного вивчення складу мікрофлори організму людини використовують мікроскопічний та бактеріологічний методи дослідження (обов’язково визначаючи кількість мікроорганізмів в 1мл (г) досліджуваного матеріалу – колоні-утворююча одиниця) – КУО.
Дослідження зубного нальоту. Мікроорганізми, що знаходяться в зубному нальоті можна визначити при забарвленні за методом Грама, по Буррі або в препаратах «роздавлена» крапля (визначення рухливих мікроорганізмів).
Визначення ступеня чистоти Vagina за допомогою забарвлених за Грамом мікропрепаратів. В мікропрепаратах визначають наявність лактобактерій (палички Додерляйна), грампозитивних та грамнегативних коків, клітин епітелію та лейкоцитів, нейсерій, гарднерел та ін.
В мікропрепаратах, виготовлених з кишкового вмісту немовляти, дорослої людини визначають наявність грампозитивних і грамнегативних бактерій, грибів роду candida та ін.
Визначення кількості бактерій в сечі проводять за методом Голда або при розведенні сечі в фізіологічному розчині (1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000) і висіву 0,1мл на поживне середовище. Через добу термостатування підраховують кількість колоній на чашці і помножують на розведення.
Автор: доцент, доктор мед. наук С.А. Іванова