Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_med_2k_Ukr.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №3 для студентів медичного факультету.

Тема: Будова та хімічний склад бактеріальної клітини. L-форми бактерій. Забарвлення препаратів за методом Грама.

1.1. Актуальність теми.

Клітинна стінка у різних груп мікроорганізмів характеризується різною макромолекулярною будовою, різновидністю хімічного складу та біологічних властивостей. Так, основним компонентом клітинної стінки більшості водоростей є целюлоза, міцеліальних грибів – хітин, дріжджових – манани та глюкани, бактерій – пептидоглікани. Хімічний склад та структура клітинних стінок визначають забарвлення бактерій за Грамом.

Вперше цей метод був запропонований Х. Грамом у 1884 р. для виявлення бактерій в гістологічних зрізах. На сьогодні цей метод широко використовується в мікробіології для ідентифікації бактерій за тінкторіальними властивостями. По відношенню до забарвлення за Грамом всі бактерії поділяються на дві групи: грам-позитивні та грам-негативні.

1.2. Цілі вивчення теми.

При мікроскопічній діагностиці багатьох захворювань мікробної природи доводиться використовувати складні методи забарвлення, зокрема, метод Грама. Для того, щоб правильно оцінити одержані результати, необхідно не тільки навчитися правильно фарбувати препарати, але і добре зрозуміти принцип складного методу фарбування, його механізм.

1.2.1. Мета загальна.

Вміти диференціювати бактерії, зафарбовані за Грамом, за тінкторіальними властивостями на грам-позитивні та грам-негативні.

1.2.2. Мета конкретна:

1. Знати особливості структури прокаріотичної клітини порівняно з еукаріотичною.

2. Знати особливості будови та хімічного складу клітинної стінки бактерій та їх Z-форм.

3. Знати відмінності структури та хімічного складу клітинної стінки у грам-позитивних та грам-негативних бактерій.

4. Вміти пофарбувати мазки за Грамом і пояснити його механізм.

5. Вміти розпізнати грам-позитивні та грам-негативні бактерії за кольором.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати загальну систему будови еукаріотичної клітини (кафедри біології та гістології).

2. Вміти пояснити механізм диференційного забарвлення клітини (кафедри гістології та біохімії).

3. Знати основні морфологічні форми бактерій (заняття № 2).

4. Вміти приготувати мазок із культур бактерій (заняття № 2).

5. Вміти користуватись імерсійною системою мікроскопа (заняття № 1).

6. Знати правила роботи з інфекційним матеріалом (заняття № 2).

1.4. Зміст навчання:

1. Ультраструктура бактерій, як представників прокаріотичних клітин.

2. Будова клітинної стінки бактерій, хімічний склад.

3. Складний метод фарбування за Грамом.

4. Тінкторіальні властивості бактерій. Диференціація за методом Грама.

1.4.1. Граф логічної структури за змістом.

Досліджуваний інфекційний матеріал → виготовлення мазка → фарбування за Грамом → мікроскопія мазка → виявлення грам-позитивних та грам-негативних бактерій.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Ультраструктура бактеріальної клітини, функція основних органел.

2. Будова, хімічний склад клітинної стінки. L-форми бактерій, фактори, що зумовлюють їх утворення.

3. Відмінності будови та хімічного складу клітинної стінки у грам-позитивних та грам-негативних бактерій. Механізм фарбування за Грамом, критерій диференціації бактерій на грам-позитивні та грам-негативні.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст.27-38

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. стр. 28-40

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр.19-26.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 31-39.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр.35-41.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр.33-45.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 50-53.

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 41-61.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 19-29.

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 21-24.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 17-26.

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973. ст. 25-32.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, сир. 24-26.

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 32-33, 35-39.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 37-39.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 23-24.

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 108-117.

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 24-25.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 25-27.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 30-31.

1.5. Орієнтовна основа дії.

Суміш культури стафілокока та кишкової палички в фізіологічному розчині → виготовлення мазка → фіксація мазка → фарбування за Грамом в модифікації Синьова (замість розчину використовують заздалегідь просякнуті генціанвіолетом клаптики фільтрувального паперу, які кладуть на мазок і зволожують водою до виділення барвника) → висушування мазка → мікроскопія імерсійною системою → виявлення грам-позитивних клітин (фіолетового кольору) стафілокока та грам-негативних клітин (рожевого кольору) кишкової палички → замальовування результатів мікроскопії → висновки щодо тінкторіальних властивостей досліджуваних бактерій за методом Грама.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Для вивчення тінкторіальних властивостей бактерій за методом Грама використовують суміш Гр+ та Гр бактерій, представлених зависом у фізіологічному розчині стафілокока та кишкової палички. Дотримуючись правил роботи з живими культурами та техніки виготовлення мазка з рідкого матеріалу, виготовити препарат, зафіксувати і пофарбувати за методом Грама. Пофарбований мазок висушити, промікроскопувати, визначити тінкторіальні властивості стафілокока та кишкової палички за кольором, якого вони набувають при фарбуванні за Грамом. Хід досліджень записати в протокол, мікроскопічну картину замалювати, зробити висновки в протокольному зошиті. Прибрати робоче місце.

1.7.1. Методика проведення заняття.

- Визначення актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Контроль вихідного рівня знань.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна практична робота, оформлення протоколу.

- Оголошення результатів контролю знань, підведення підсумків.

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]