Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №4 для студентів медичного факультету.

Тема: Кислотостійкі бактерії. Спори бактерій. Методи їх виявлення. Забарвлення препаратів за методом Ціля-Нільсена.

1.1. Актуальність теми.

Кислотостійкі та спороутворюючі бактерії досить поширені у природі. Завдяки фізико-хімічним властивостям оболонки клітини або спори вони досить стійкі до пошкоджуючої дії різних факторів зовнішнього середовища. Серед цих бактерій є патогенні для людини види. Виявлення в патологічному матеріалі мікроорганізмів з властивостями кислотостійких бактерій за допомогою спеціального методу забарвлення, яким є метод Ціля-Нільсена, допомагає своєчасно провести діагностику захворювань, спричинених патогенними видами.

Спороутворення є також важливим критерієм для ідентифікації збудників хвороб сибірки, ботулізму, правця, газової ранової інфекції, оскільки для них характерне не тільки спороутворення в зовнішньому середовищі, що може бути виявлено спеціальними методами, особливістю цих збудників є те, що їх спори мають характерне розташування відносно до центру вегетативної частини, розмір та форму.

Вивчення методів виявлення у бактерій кислотостійкості та спороутворення дає можливість вчасно діагностувати захворювання, викликані патогенними видами мікроорганізмів з даними властивостями.

1.2. Цілі вивчення теми.

Лікарю будь-якого фаху необхідно знати які з бактерій мають здатність протистояти факторам зовнішнього середовища і завдяки яким властивостям. Кислотостійкість та спороутворення у бактерій є могутніми факторами захисту клітин. Такими властивостями наділені мікобактерії – збудники туберкульозу та лепри, їм притаманна кислотостійкість. Спори є своєрідною формою збереження виду збудника в несприятливих для нього умовах, формуються в певних ділянках клітини, мають характерні розміри, кислотостійкість. Тому, вміння виявити кислотостійкі бактерії та спори у збудників сибірки, правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції має бути обов’язковим для лікаря.

1.2.1. Мета загальна.

Вміти використовувати метод забарвлення за Цілем-Нільсеном для виявлення спор та диференціації кислотостійких бактерій.

1.2.2. Мета конкретна:

1. Вміти пояснити морфологічну та функціональну ультраструктуру бактеріальної клітини.

2. Вміти фарбувати мазки за методом Ціля-Нільсена.

3. Вміти диференціювати кислотостійкі бактерії від некислотостійких в препараті, пофарбованому за Цілем-Нільсеном.

4. Вміти виявляти спори в препараті, зафарбованому за Цілем-Нільсеном, визначати місце їх розташування в клітині, розміри (порівнюючи з поперечним розміром вегетативної форми).

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати основні морфологічні форми бактерій (заняття №2)

2. Вміти пояснити функцію основних ультраструктурних елементів клітини (кафедри біології та гістології)

3. Знати функцію клітинної стінки у бактерій (заняття № 3).

4. Вміти пояснити механізм диференційного забарвлення бактеріальних клітин (заняття №3)

5. Вміти приготувати мазок із агарових культур бактерій (заняття № 2).

6. Знати правила роботи з інфекційним матеріалом (заняття № 2).

1.4. Зміст навчання:

1. Ультраструктура та хімічний склад прокаріотичної клітини.

2. Кислотостійкість бактерій.

3. Спори у бактерій.

4. Метод фарбування за Цілем-Нільсеном, його значення для виявлення кислотостійких бактерій та спор.

1.4.1. Граф логічної структури за змістом.

Мазок досліджуваного матеріалу, що містить кислотостійкі бактерії → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія мазка → виявлення кислотостійких бактерій, диференціація з некислотостійкими елементами.

Досліджуваний матеріал, що містить спори бактерій → виготовлення мазка → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія мазка → виявлення спор.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Особливості хімічного складу кислотостійких бактерій.

2. Спороутворення у бактерій, фізико-хімічні властивості спор, їх біологічне значення.

3. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном – техніка та призначення.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст.34-38

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. стр. 38-40

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2005

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр.24-26.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 38-39.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр. 40-41

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр. 43-46

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 78-79

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 44-47

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 24-25

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 24-25

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973, стор. Ст.31-32

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 26

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 40

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 39

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 24-25

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 124-129

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 27.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 34-35.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 31-33.

1.5. Орієнтовна основа дії.

Спорова культура аеробних бацил на щільному поживному середовищі → виготовлення мазка → фіксація → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія імерсійною системою → виявлення спор, зафарбованих в рожевий колір, представлених круглими структурами → замальовування в протоколі.

Демонстраційний мазок мокротиння хворого на туберкульоз легень, зафарбований за Цілем-Нільсеном → мікроскопія імерсійною системою → виявлення кислотостійких бактерій туберкульозу, що мають яскраворожевий колір → диференціація з некислотостійкими елементами мокротиння → замальовування в протоколі.

Зробити висновки про тінкторіальні властивості кислотостійких бактерій та спор, зафарбованих за методом Ціля-Нільсена.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

З агарової культури спороутворюючих бацил-сапрофітів виготовити мазок, зафіксувати і пофарбувати за методом Ціля-Нільсена. Мазок промікроскопувати, виявити спори, які фарбуються в червоний колір. Віддиференціювати від вегетативних форм за кольором. Препарат замалювати. В демонстраційному мазку мокротиння хворого на відкриту легеневу форму туберкульозу, пофарбованого за Цілем-Нільсеном, виявити бактерії збудника, дати морфологічну характеристику з точки зору тінкторіальних властивостей. Препарат замалювати. Зробити висновки, оформити протокол.

1.7.1. Методика проведення заняття.

- Обгрунтування актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Контроль вихідного рівня знань-умінь.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу.

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна