Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №27 для студентів медичного факультету

Тема: Патогенні ентеробактерії. Ешерихії. Шигели. Морфологія та біологічні властивості.

Мікробіологічна діагностика ешерихіозів та шигельозу.

1.1.Актуальність теми. Збудники кишкових інфекцій дуже поширені в зовнішньому середовищі. Вони забруднюють довкілля, харчові продукти, воду. Серед них найбільш небезпечні ентеро- патогенні кишкові палички та збудники бактеріальної дизентерії. Хворіють на кишкові інфекції переважно діти різного віку і тому діагностика цих захворювань має велике значення в роботі практичних лікарів.

1.2. Мета вивчення теми.

Загальна. Вивчити основні спільні властивості представників родини ентеробактерій. Засвоїти біологічні властивості кишкової палички та збудників бактеріальної дизентерії. Опанувати основи патогенезу дизентерії та коліентериту у немовлят. Вивчити мікробіологічну діагностику дизентерії та коліентериту.

Конкретна :

1.Вивчити морфологію, культуральні та біохімічні властивості кишкової палички та збудників дизентерії.

2.Ознайомитись із міжнародною класифікацією шигел.

3.Опанувати бактеріологічний метод дослідження при коліентеритах немовлят.

4.Вивчити методи мікробіологічної діагностики гострої та хронічної форм дизентерії.

5.Засвоїти методи профілактики та лікування кишкових інфекцій.

1.3.Забезпечення вихідного рівня знань-умінь :

1.Морфологія та тінкторіальні властивості паличковидних бактерій.

2.Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій.

3.Диференційно-діагностичні середовища.

1.3.1.Тести на вихідний рівень знань-умінь :

Бактерії характеризуються:

A. Паличковидною формою.

B. Обов’язковою наявністю джгутиків.

C. Розмірами від 1 до 10 мкм.

D. Розмірами від 1 до 10 нм.

E. Спороутворенням в зовнішньому середовищі .

Відповідь: A,C.

1.4. Графологічна структура змісту.

1.4.1. Графологічна структура мікробіологічного дослідження при коліентеритах:

1.Матеріал для дослідження: випорожнення хворої дитини.

2.Посів на середовище Ендо.

3.Характер та колір колоній.

4.Мазок,забарвлення за Грамом.

5.Реакція аглютинації на склі з ОВ-сироватками.

6.Пересів аглютинабельних колоній на скошений МПА.

7.Реакція аглютинації з типоспецифічними сироватками.

8.Розгорнута реакція аглютинації.

9.посів на “строкатий” ряд.

Відповідь.

1.4.2. Графологічна структура мікробіологічного дослідження при дизентерії:

1.Матеріал для дослідження: випорожнення.

2.Бактеріологічний метод: посів на диференційне середовище.

3.Характер росту, колір колоній.

4.Мазок,забарвлення за Грамом.

5.РА на склі з дизентерійними сироватками.

6.Пересів на середовище Расселя.

7.Мазок,забарвлення за Грамом.

8.Пересів на “строкатий” ряд.

9.РА на склі з видовими та типовими сироватками.

10.Матеріал для дослідження: сироватка крові.

11.Серодіагностика: РА з дизентерійними діагностикумами.

12.РПГА з еритроцитними діагностикумами.

Відповідь.

1.4.3. Перелік теоретичних питань.

1.Загальна характеристика родини ентеробактерій.

2.Морфологія, культуральні та біохімічні властивості ешерихій.

3.Антигенна структура ешерихій.

4.Диференціація умовно-атогенних та патогенних ешерихій.

5.Значення кишкової палички в патології людини.

6.Мікробіологічна діагностика ешерихіозів.

7.Сучасна міжнародна класифікація шигел.

8.Морфологія,культуральні та біохімічні властивості шигел.

9.Антигенна будова шигел.

10.Фактори патогенності шигел, механізм внутрішньоклітинного паразитизму.

11.Методи мікробіологічної діагностики гострої та хронічної дизентерії.

12.Бактеріоносійство при дизентерії та методи його виявлення.

13.Профілактика дизентерії.

1.4.4. Джерела навчальної інформації.

Основні.

1. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін, Мікробіологія, К.1982 (укр) - 211-216

2. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Микробиологія, М. 1980 (рос) 255-259,270-273

3. В.Д. Тимаков Микробиология. М. 1983 (рос) 273-279,286-288

4. А.И. Коротяєв С.А. Бабич Медицинская микробиология, иммунология и вирусология

Санкт-Петерб. 2002 (рос), 373-377,389-384

5. И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю. Стегний, Микробиология. Харк.224-227,232-236.

6. Микробиология . Руководство к лабораторним занятиям. Харк 2002

7. О.І. Климнюк, І.О, Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков, Практична мікробіологія, Терн, 2004 190-194,209-212

8. Л.Б. Борисов, Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984 (рос),176-181

9. М.Н. Лебєдева, Руководство к практическим занятиям по мєдицинской микробиологии / 1973 (рос)182-186,195-200

10. Ю.С. Кривошеин, Руководство к практическим занятиям по мєдицинской микробиологии. М. 1986 (рос), 97-98,107-109

Додаткові

1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред, проф. Г.К. Палій, К, 2004,7-146

1.5.Орієнтовна основа дії (ОДД).

1. Виготовлення мазків з культури кишкової палички, забарвлення за Грамом, мікроскопія.

2. Вивчення складу та призначення диференціально-діагностичних середовищ.

3. Вивчення колоній ешерихій візуально та під стереомікроскопом на середовищах Ендо, Плоскірєва, Лєвіна.

4. Урахування ферментативних властивостей ешерихій на вуглеводному ряді Гісса.

5. Виготовлення препаратів з культури дизентерійних бактерій, забарвлення, мікроскопія.

6. Вивчення культуральних властивостей шигел на диференційно-діагностичних середовищах.

7. Вивчення біологічних властивостей шигел на СІП.

8. Урахування РПГА з метою серодіагностики дизентерії.

9. Ознайомлення з біопрепаратами, що застосовують для діагностики і профілактики дизентерії.

10. Оформлення протоколу.

1.6.Система навчальних завдань.

1.6.1. З випорожнення хворого виділена культура грамнегативних, поліморфних, паличкоподібних бактерій. На середовищах Ендо і Плоскірєва колонії забарвлені в блідо-рожевий колір, на середовищі Лєвіна - в блідо-блакитний. Культура не розріджує желатину, не утворює індолу та сірководню. На “строкатому” ряду ферментує глюкозу, маніт, мальтозу і повільно лактозу до утворенням кислоти. Який мікроорганізм виділено?

Еталон відповіді: з матеріалу від хворого виділена культура шигел Зонне.

1.6.2. При дисбактеріозах з розвитком гнилісної флори та підвищенням рН випорожнень потрібно призначити біологічні препарати, що змінюють рН в кислу сторону і виявляють антагоністичну дію. Які мікроорганізми підходять для такої мети?

A. Клебсієли.

B. Азотобактер.

C. Ентеробактер.

D. Біфідумбактерії.

E. Протеї.

Відповідь:D

1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1.Методика проведення заняття.

1.Приготувати мазок з культури кишкової палички, забарвити за Грамом, подивитися під мікроскопом, замалювати в протоколи.

2.Вивчити склад та призначення диференціально-діагностичних середовищ Ендо, Лєвіна, Плоскірєва.

3.Розглянути колонії ешерихій візуально і під стереомікроскопом на середовищах Ендо, Плоскірєва, Лєвіна. Відповідні характеристики внести в протокол.

4.Урахувати ферментативні властивості ешерихій в тест-системі СІП та вуглеводному ряді Гісса. Звернути увагу на розщеплення лактози, глюкози, маніту, мальтози, утворення індолу, сірководню.

5.З метою бактеріологічної діагностики коліентериту висіяти випорожнення хворої дитини на середовище Ендо. Помістити в термостат.

6.Приготувати препарат з культури дизентерійних бактерій, забарвити за Граммом, подивитися під мікроскопом, замалювати в протоколи.

7.Вивчити культуральні властивості шигел на середовищах Ендо, Плоскірєва, вісмут-сульфіт агарі, відмітити особливості колоній.

8.Вивчити біохімічні властивості шигел в демонстраційному наборі СІП.

9.Урахувати РПГА з сироваткою хворого та дизентерійним еритроцитарним діагностикумом в демонстраційному досліді. Визначити титр антитіл.

10.Ознайомитись з біопрепаратами, які застосовують для діагностики та профілактики дизентерії.

Автор: доцент, к.б.н. Макац Є.Ф.