Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №32 для студентів медичного факультету

Тема: Збудники зоонозів – чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу та туляремії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.

7. Актуальність теми.

Чума та туляремія – особливо-небезпечні зоонозні інфекції, природні вогнища яких існують майже на всіх континентах. На України виявлені постійні природні вогнища циркуляції збудника туляремії серед диких гризунів. Незважаючи на низьку вірулентність європейських штамів збудника, захворювання може мати важкий перебіг у ослаблених осіб, тому своєчасна лабораторна діагностика захворювання дозволяє скорегувати лікування в вірному напрямку і уникнути летальних наслідків.

Враховуючи стрімкий розвиток туризму існує вірогідність захворювання на чуму серед людей, які побували у стійких природних осередках циркуляції збудника в тропічних країнах, де щорічно реєструються десятки випадків захворювання на цю особливо-небезпечну недугу серед людей. Так, останній спалах інфекції був зареєстрований у 1997 р. в Індії, коли захворіло більше 800 осіб. Швидке епідемічне розповсюдження інфекції можна попередити тільки суворими протиепідемічними заходами, для впровадження яких необхідно лабораторно підтвердити діагноз. Таким чином, інформація про біологічні властивості збудника захворювання, що наводило жах на людство, починаючи з часів розпаду Римської імперії, не втрачає своєї актуальності на сьогодні.

На сьогодні кишкові єрсинії займають 3-4 місце в етіологічній структурі кишкових інфекцій, поступаючись лише шигелам і сальмонелам, і особливо часто викликають кишкові розлади у дітей і людей похилого віку. На України щорічно реєструють як спорадичні випадки, так і спалахи цієї харчової інфекції. Знання біологічних властивостей збудника дозволяє лікарю-лаборанту поставити правильний діагноз і від диференціювати захворювання від псевдотуберкульозу, яке має більш важкий перебіг в зв’язку із генералізацією інфекційного процесу, але не поширено у нашій країні.

1. Цілі вивчення теми.

   1. Мета загальна: вивчити біологічні властивості збудника туляремії і патогенних єрсиній, знати особливості мікробіологічної діагностики цих захворювань, основні протиепідемічні заходи в осередку захворювання на особливо-небезпечні зоонози

   2. Мета конкретна:

      1. Знати диференційні біологічні ознаки патогенних єрсиній

      2. Засвоїти ідентифікаційні критерії патогенних для людини францисел.

      3. Знати і вміти правильно обрати метод для попередньої і остаточної мікробіологічної діагностики чуми, туляремії, харчових єрсиніозів.

      4. Знати основні профілактичні заходи у вогнищі чуми і туляремії, показання до їх впровадження; знати специфічні і неспецифічні профілактичні препарати, що застосовують при спалаху інфекції.

      5. Засвоїти основні протиепідемічні заходи при спалахах особливо-небезпечних інфекцій.

2. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

6. Загальна характеристика родини ентеробактерій, типові морфологічні і культуральні властивості.

7. Диференційно- діагностичні середовища для виділення збудників кишкових інфекцій.

8. Спеціальні поживні середовища, характеристика факторів росту для вибагливих мікроорганізмів.

9. Етапи бактеріологічного методу дослідження.

10. Механізми і шляхи передачі збудників інфекційних захворювань.

11. Поняття про мікробні алергени. Методи визначення гіперчутливості клітинного типу на мікробні алергени, значення алергічного методу в лабораторній діагностиці інфекційних захворювань.

12. Серологічний метод діагностики інфекцій, особливості забору матеріалу, основні серологічні реакції.

10. Зміст навчання.

    1. Граф логічної структури змісту: