1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел

Родина Enterobacteriaceae

Рід Yersinia

Види: Y.pestis,

Y.enterocolitica,

Y.pseudotuberculosis

Родина Brucellaceae

Рід Francisella

Види: F.tularensis

Морфологія:

Умови культивування:

Патогенні єрсинії:

Y.pestis – Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми фарбуються біполярно.

Нерухомі, не утворюють спор, але утворюють капсулу (в організмі людини і тварин)

Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica - Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми, фарбуються біполярно;

Рухомі при 4-28⁰С, нерухомі при 37⁰С;

не утворюють спор і капсул

Патогенні єрсинії:

Y.pestis : Факультативні анаероби;

Оптимальна температура 18-37⁰С;

Оптимальна температура для культивування інших єрсиній- 22-28⁰С

Невибагливі до складу поживного середовища;

Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах

Francisella tularensis:

Мілкі поліморфні Грам (-) кокобактерії або палички; нерухомі; не утворюють спор; мають ніжну капсулу

Francisella tularensis:

Облігатні аероби, ауксотрофи, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку)

Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях

Види

Середовища для культивування

Характеристика росту

Y.pestis

1. МПА, МПБ;

2. Середовище Туманського, цистеїновий агар (спеціальні)

1. Утворюють R-форми колоній на МПА:

через 10-12 год – “юна колонія” – стадія “битого скла”;

через 18-24 год – “зріла колонія” – “зім´ята мереживна хустинка” – біло-сірий ущільнений центр, прозорий ніжний край;

через 48 год – “стара колонія” (ромашка) – центр коричневого кольору, краї біло-сірі, мереживні

2. На МПБ – R- форма

а) білі пластівці на дні пробірки

б) плівка на поверхні, від якої вниз спускаються нитковидні вирости (“сталактити”)

Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica

1. МПА, МПБ

2. Середовища Ендо, Плоскирєва

Характерний повільний ріст дрібних гладеньких колоній;

При 37⁰С Y.pseudotuberculosis може утворювати R-форми колоній, подібні до колоній Y.pestis, але без стадії «битого скла»

На середовищах Ендо, Плоскірєва ріст скудний, повільний, колонії безбарвні

F. tularensis

Селективні середовища

1. Згорнуте яєчно-жовткове середовище МакКоя і Чепіна

2. Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином.

Колонії з´являються через 2-5 діб;

S-форми – дрібні, опуклі.

Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Форми захворювання

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика

1.трансмісивний

2.повітряно-пиловий

3.повітряно-крапельний

4.контактний

5.аліментарний

дикі, синантропні та домашні тварини (біля 300 видів);

хвора на легеневу форму людина

Інкубаційний період –

1-3 доби

-виражена інтоксикація;

-специфічне запалення реґіонарних лімфатичних вузлів (бубон);

- геморагіч-ний пронос (кишкова форма);

-кашель, виділення великої кількості мокротиння, швидкий розвиток набряку легенів;

- рідко появи пустули у місці укусу блохи

Стійкий,

Довготривалий

Антибактеріальний

Антитоксичний

Клітинний

(формуєтьсястан ГЧУТ)

Неспецифічна конвенційна та етіотропна антибактері-альна (стрептоміцин)

Прискорена:

Мікроскопія

( забарвлен-них препаратів, імунофлюо-ресцентна)

Перенощики – блохи

Патогенетичні форми:

1.Бубонна

2. Шкірно-бубонна

3. Шкірна

4. Кишкова

5. Легенева

6.Первинно-септична

7. Вторинно-септична

Специфічна (тільки у постійних вогнищах чуми):

Жива атенуйована EV вакцина;

Основна:

Бактеріоло-гічний

Біологічний

Допоміжна:

(ретроспективна)

Серологічний

алергічний