1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил

Родина Brucellaceae

Рід Brucella

Види: B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби

B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби

B.suis – збудник бруцельозу свиней

Родина Bacillaceae

Рід Bacillus

Види: B. anthracis – збудник сибірки

Умовно-патогенні: B.subtilis , B.cereus, B.megaterium

Морфологія

Умови культивування, середовища, ознаки росту

Патогенні бруцели:

Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили

Нерухомі

Не утворюють спор

Утворюють істинну або мікрокапсулу

Патогенні бруцели:

Облігатні аероби, або капнофіли (B.abortus)

Вибагливі до поживних середовищ

Повільний ріст (до 3 тижнів).

Поживні середовища для культивування:

Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми).

Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад

Патогенні бацили:

Грам (+) стрептобацили з обрубаними кінцями

Нерухомі

Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин)

В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану

Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”)

Патогенні бацили:

Факультативні анаероби;

Оптимальна температура 37⁰С;

Невибагливі до складу поживного середовища;

Культивуються на МПА, МПБ

На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи”)

На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий.

У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку

Види

Антигенна структура

Фактори патогенності

Brucella

Brucella melitensis

Brucella abortus

Brucella suis

О-АГ ( до 15 антигенних фракцій)

1. Родовий антиген

2. Видоспецифічні антигени

М-АГ - B.melitensis

А-АГ- B.abortus

А і М-АГ - B.suis

2. R-АГ – R-форми

3. Термолабільний Vі-АГ (протективний)

1.Ендотоксин

2. Протективний антиген (антифагоцитарний фактор)

3. Інгібітори злиття фагосом і лізосом

4. Капсула

5. Фактори інвазії (гіалуронідаза)

6. Алергени (зумовлюють формування ГЧУТ)

Bacillus anthracis

1. Капсульний (К-АГ) – поліпептидний, термолабільний.

2. Соматичний (О-АГ) – полісахаридний, термостабільний.

3. Протективний АГ – термолабільний, одна із фракцій екзотоксину.

1. Капсула

2. Екзотоксин.

Складається з 3 фракцій:

1. Протективний антиген

2. Летальний фактор

3. Набряковий фактор

Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Форми захворювання/ інкубаційний період

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика

Фекально-оральний;

аерогенний Шляхи:

Аліментар-ний

Контактний

повітряно-пиловий

Фактори передачі:

Продукти тваринництва (молоко, м’ясо)

Велика рогата худоба; мілка рогата худоба; свині

Інкубаційний період-

1-6 тижн.; до 0,5 року

Форми: Гострий рецидивуючий бруцельоз;

Хронічний активний;

Хронічний неактивний

Гострий- лихоманка, ознаки міокардиту, бронхіту, артриту;

Хронічний-артрити, радикуліти, спондиліти, плексіти, мастит

Напруже-ний

Гумораль-ний

Клітинний

Формується стан ГЧУТ

Триває 6-9 міс

Неспецифіч-на (ліквідація захворювання серед тварин, обстеження професійних груп)

Специфічна- жива вакцина (B.abortus 19-BA)

Рання:

Бактеріологічний метод (гемокультура)

Біологічна проба

Пізня:

Серологічний

Алергічний

Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Форми захворювання/ інкубаційний період

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика

Контактний трансмісивний;

Аерогенний

Фекально-оральний

Шляхи:

Контактний Повітряно-пиловий;

Аліментар-ний

Фактори передачі:

Тваринницька сировина (шкіра, хутро );

Продукти тваринництва (молоко, м’ясо)

Велика рогата худоба; мілка рогата худоба; парнокопитні (травоїдні); свині

Інкубаційний період-

2-3 дні.; до 8 днів

Форми: Шкірна;

Легенева;

Кишкова Септична

Шкірна:

Карбункул з чорним струпом; лімфаденіт

Легенева:

Пневмонія з швидким розвитком набряку

Кишкова:

Геморагічний коліт

Септична:

Виражена інтоксикація, симптоми ІТШ

Стійкий

Напруже-ний

Гумораль-ний

Клітинний

Формується стан ГЧУТ

Неспецифіч-на (ліквідація захворювання серед тварин, обстеження професійних груп, перевірка сировини)

Специфічна- жива вакцина СТІ (безкап-сульний штам B.anthracis)

Рання:

Бактеріоскопічний метод

Основна:

Бактеріологічний

метод

Ретроспективна:

Серологічний

Алергічний

Додатковий метод:

Біологічний