Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету

Тема: Патогенні гриби. Дерматоміцети та збудники вісцеральних мікозів. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика мікозів.

2. Актуальність теми.

Захворювання, що викликаються патогенними та умовнопатогенними грибами називають мікозами. Для людини хвороботворними є біля ста видів грибів, які входять до семи класів: хітрідіоміцетів, гіфохітрідіоміцетів, ооміцетів, зигоміцетів, аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів. Розрізняють наступні основні групи грибкових захворювань людини:

1. поверхневі мікози або сапрофітії, при яких уражається роговий шар епідермісу і поверхні волосяних стержнів;

2. дерматомікози – ураження шкіри, її придатків, волосся;

3. підшкірні мікози – патологічний процес первинно локалізується в тканинах під шкірою, рідко у м’язах, суглобах, кістках;

4. системні (респіраторні) мікози – первинне вогнище розмноження грибів у легенях, рідше зустрічаються дисиміновані форми з ураженням будь-яких внутрішніх органів (глибокі мікози).

5. опортуністичні мікози (аспергільози, пеніцильози, кандидози) – виникають у осіб з імунодефіцитами.

Захворювання надто поширені. У дітей, частіше ніж у дорослих, зустрічаються такі дерматомікози, як мікроспорія, трихофітія, фавус. Зараження відбувається при контакті з домашніми тваринами (коти, собаки).

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна. Ознайомитись з етіопатогенетичними аспектами захворювань. Засвоїти методи лабораторної діагностики поверхневих та глибоких мікозів.

1.2.2. Мета конкретна. Вміти дослідити патологічний матеріал та оцінити результати серологічних реакцій з метою діагностики дерматомікозів.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення грибів.

2. Тинкторіальні особливості грибів. Методи їх фарбування.

4. Зміст навчання.

1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити класифікацію патогенних грибів та захворювань викликаних ними →

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування патогенних гибів →

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами захворювань → врахувати результати серологічних реакцій (РЗК, РПГА) з метою діагностики захворювань

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики, звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.

2. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічні властивості збудників трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.

2. Загальна характеристика інфекційного процесу спричиненого патогенними грибами.

3. Методи мікробіологічної діагностики трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.

4. Збудники глибоких мікозів (бластомікоз, кокцидіоз, гістоплазмоз, хромомікоз, споротрихоз, криптококоз).

5. Лабораторна діагностика глибоких мікозів.

3. Джерела навчальної інформації.

Література основна.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 391-404.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 449-462.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 395-404.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.

Література додаткова.

Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.

1.5.Орієнтовна основа дії.

1.5.1. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики захворювань викликаних патогенними грибами.

Матеріал для дослідження: волосся, нігті, лусочки шкіри уражені дерматофітами, кришечки пухирців, промивні води бронхів, сироватка крові хворого.

• Мікроскопічне дослідження. Для мікроскопічного дослідження патологічний матеріал подрібнюють, вносять у краплю 10% розчину КОН або NаОН на предметному склі, підігрівають до появи парів і залишають на 15 хвилин, а зіскріби з нігтів на 1-2 години. При мікроскопії «роздавленої краплі» виявляють короткий (2-4 мкм) переплетений розгалужений міцелій і артроспори прямокутної форми, які розташовані у вигляді ланцюжків.

• Мікологічне дослідження: дає можливість виділити чисту культуру і визначити рід та вид збудників на щільних середовищах Сабуро, сусло-агар, Чапека, з тетрацикліном, твіном-80 та ліпідними компонентами. Після посіву додають декілька крапель оливної олії.

• Серологічне дослідження: РПГА, РЗК, ІФА, ЛПР, РІФ.

• Алергічний метод: проби з алергенами виділеними з грибів

• Біологічна проба: (морські свинки, миші) заражають шкіру, кігті, волосяний покрив.

Остаточна відповідь

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

6. 1. Методика проведення заняття.

1. Розглянути демонстраційні препарати, мікроскопічну картину замалювати →

2. Вивчити культуральні властивості патогенних грибів на середовищі Сабуро →

3. Провести облік результатів РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого →

4. Звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.

Автор: доцент, к.м.н. Л.К.Сорокоумова