Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №6 для студентів медичного факультету.

Тема: Морфологія, особливості будови та способи виявлення спірохет, рикетсій, хламідій, мікоплазм, актиноміцетів.

1. Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в морфології основних груп патогенних мікроорганізмів для правильного проведення мікроскопічного метода діагностики інфекційних захворювань.

2. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна: вміти використовувати морфологічні властивості мікроорганізмів з метою їх ідентифікації.

1.2.2. Мета конкретна: засвоїти методи вивчення морфології спірохет, актиноміцетів, мікоплазм, рикетсій, хламідій, найпростіших і грибів.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1.Основні анатомічні структури, що входять до складу бактеріальної клітини.

2. Основні компоненти клітинної стінки бактерій.

3.Методи вивчення структур бактеріальної клітини.

1.3.1. Тести на вихідний рівень знань-вмінь.

Для структури клітинної стінки бактерій характерні усі нижче вказані властивості, крім:

A. Клітинна стінка грамнегативних бактерій більш чутлива до дії лізоцима, ніж стінка грампозитивних бактерій.

B. Включає в себе полімер пептидоглікан.

C. Будова включає в себе властивість сприймати забарвлення за Грамом.

D. Представляє виняткову пластичну структуру.

E. Містить d-ізомери амінокислот.

Відповідь: А.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічні структури змісту.

Матеріал для дослідження трепонем: пунктат лімфатичного вузла, відділяєме твердого шанкру. Мікроскопічне дослідження – готують препарат „висяча” крапля і досліджують у темному полі зору. Вивчають морфологію трепонем – шляхом забарвлення за методом Буррі і Морозова.

Матеріал для дослідження лептоспір і борелій: кров, сеча. Мікроскопічне дослідження – готують препарат для дослідження у темному полі. Вивчають морфологію лептоспір та борелій за методом Романовського-Гімзи, Буррі, Морозова.

Матеріал для дослідження рикетсій: кров хворого. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з культур тканин або із зараженого кров’ю хворого курячого ембріону, забарвлення за Здрадовським. Імунофлюорисцентний метод.

Матеріал для дослідження хламідійних інфекцій: мокрота, мазки відбитка з кон’юктиви ока, біоптат з вульви. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів забарвлення за методом Романовського-Гімзе.

Матеріал для дослідження мікоплазм: мокрота, виділення слизової оболонки носової частини глотки, зіву. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу: забарвлення за Романовським-Гімзою.

Матеріал для дослідження захворювань, викликаних актиноміцетами – мокрота, гній.

Мікроскопічне дослідження – дослідження незабарвлених і забарвлених за Грамом препаратів на наявність друз.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу джгутикових – мазки-відбитки з грануляційної тканини, пунктат з кісткового мозку, кров, виділення з сечостатевих шляхів, випорожнення. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу із забарвленням за Романовським-Гімзою, Грамом.

Матеріл для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу саркодових: випорожнення хворого. Мікроскопічне дослідження калу проводять на наявність у ньому цист і зерен глікогену, забарвлюють метиленовим синім, розчином Люголя.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу споровики – кров, спинномозкова рідина, плевральний ексудат. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів з досліджуваного матеріалу і забарвлення за методом Романовського-Гімзе.

Матеріал для дослідження патогенних найпростіших, які відносяться до класу війкових – свіжовиділений кал. Мікроскопічне дослідження – нефіксовані мазки з визначенням трофозоїтів.

Матеріал для дослідження дріжджоподібних грибів – мокротиння, гній, сеча. Мікроскопічне дослідження – виготовлення препаратів і фарбування іх за методом Грама.

Матеріал для дослідження дейтероміцетів – уражені волосини, лусочки шкіри (нігті). Мікроскопічне дослідження – взятий матеріал уміщують на предметне скло у краплину 10-20% розчину КОН або NaОН, накривають покривним склом і вивчають при малому збільшенні.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.Морфологія спірохет. Методи вивчення.

2. Морфологія рикетсій. Методи вивчення.

3. Морфологія хламідій. Методи вивчення.

4. Морфологія мікоплазм. Методи вивчення.

5. Морфологія актиноміцетів. Методи вивчення.

6. Морфологія найпростіших, які відносяться до класів джгутикових, саркодових, споровиків, війкових. Методи вивчення.

7. Морфологія дріжджоподібних грибів та дейтероміцетів. Методи вивчення.

1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основні:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 225, 300; 316-317; 326; 330; 284; 405-406; 409; 410; 412; 413; 415-416; 420-421; 424; 401-402;397-398.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 354, 358-359, 364-365, 368-369, 374-375, 386-387, 390, 453, 449, 464, 467, 471, 476, 486.

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 359, 364-365, 374-375, 386-387, 390, 354-355, 464, 465, 467, 470, 471, 476-477, 481, 486, 453, 451-452.

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 448-449, 464, 473, 477, 481, 485, 488, 496, 503-504, 512, 514, 517, 520, 521, 522.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 29,32,34,39.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 68-744.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С. 282, 284-285, 293, 296, 299, 306, 312, 392, 395, 412, 416, 419, 421, 424, 427.

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С.28-29, 30, 217, 224, 249-252.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 49, 54.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 169, 171-172, 177-178, 180-181,187,257, 259, 284-308.

Додаткові:

1. Словник по мікробіології і імунології та інфекційним захворюванням. – Г.К. Палій. – К., 2004. – С. 7-146.

0. Орієнтовна основа дії (ОДД).

Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу та фарбування його адекватними методами.

1.5.1.Забарвлення готових мазків рикетсій за Здрадовським.

1.5.2. Мікроскопія та замальовування морфології рикетсій в досліджуваних мазках.

1.5.3. Мікрскопія та замальовування спірохет Обермеєра в препаратах „товста крапля”, забарвлених за Романовським-Гімзою.

1.5.4. Мікроскопія та замальовування лептоспір в препаратах, контрастованих за Морозом.

1.5.5. Мікроскопія та замальовування лептоспір, контрастованих за Буррі.

1.5.6. Мікроскопія та замальовування хламідій в препаратах клітин епітелію, інорікованих ними, забарвлених за Романовським-Гімзою.

1.5.7. Мікроскопія та замальовування малярійного плазмодія за Романовським-Гімзою.

1.5.8. Мікроскопія та замальовування лейшманії за Романовським-Гімзою.

1.5.9. Мікроскопія та замальовування цист лямблій розчином Люголя.

1.5.10. Мікроскопія та замальовування кандід за Грамом.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи стулентів на лабораторному занятті:

1.7.1. Методика проведення заняття.

Спірохети – це звивисті рухливі бактерії, характерна рухливість яких та особливості форми дають можливість легко відрізнити їх від інших бактерій. Застосовуючи різні лабораторні прийоми, їх легко виявити в нативному матеріалі, що сприяє встановленню мікробіологічного діагнозу.

Актиноміцети – це також бактерії з особливою морфологією. Довгі, гіллясті клітини цих бактерій нагадують міцелій грибів. Правильне виготовлення препарату з інфекційного матеріалу, забарвлення та знання морфологічних особливостей актиноміцетів дасть можливість визначити приналежність виявленого збудника до вказаної таксономічної групи.

Рикетсії та хламідії належать до особливих біологічних різновидностей бактерій – внутрішньоклітинних паразитів, розмноження яких відбувається в живих клітинах епітеліального походження. Знання морфологічних особливостей на різних етапах розвитку та методів їх вивчення дає можливість правильно встановити мікробіологічний діагноз захворювання, спричиненого ними.

Мікоплазми, є бактеріями, позбавленими клітинної стінки, мають велику схильність до поліморфізму. Тому морфологічні ознаки не є провідною ознакою в ідентифікації цих мікроорганізмів. Однак, знання цієї особливості мікоплазм допомагає в правильній діагностиці їнфекцій мікоплазменої природи.

Найпростіші – одноклітинні еукаріоти, більш високоорганізовані, ніж бактерії. Вони мають цитоплазму, дифиренційоване ядро, різну за оптичними властивостями оболонку і примітивні органоїди. Виділяють 4 класи найпростіших: джгутикові, саркодові, споровики і війкові. Морфологічні ознаки представників найпростіших є типовими, забарвлення препаратів проводять за методом Романовського-Гімзи, цитоплазма набуває блакитного, ядро – яскраво-червоного кольору.

Патогенні гриби віднесені до організмів-еукаріотів, що не мають хлорофілу. Основним структурним компонентом клітин є міцелій, побудованих із розгалужених безбарвних ниток (гіф). Знання морфологічних особливостей різних видів грибів дає можливість встановити мікробіологічний діагноз захворювань, викликаних грибами.

Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.