Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №24 для студентів медичного факультету

Тема: Патогенні рикетсії. Біологічні властивості. Методи лабораторної діагностики рикетсіозів. Серологічна діагностика епідемічного висипного тифу та Ку-лихоманки.

1.Актуальність теми. Група гострих трансмісивних інфекційних хвороб, що викликаються рикетсіями, отримала загальну назву рикетсіози. Ці захворювання характеризуються гарячкою, генералізованим васкулітом, висипаннями на шкірі, ураженням центральної нервової системи. Розрізняють антропонозні і зоонозні рикетсіози. Залежно від біологічних властивостей збудників, клінічної картини хвороб та їх епідеміологічних особливостей виділяють 5 груп рикетсіозів: група висипного тифу, гарячка цуцугамуші, група кліщових плямистих гарячок, пневморикетсіоз (Ку-гарячка) і пароксизмальний рикетсіоз (волинська п’ятиденна гарячка). Всі види рикетсій адаптовані до існування в організмі вошей, бліх і кліщів, які є переносниками захворювань.

2.Цілі вивчення теми.

1. Мета загальна. Ознайомитись із серологічними реакціями в діагностиці рикетсіозів.

2. Мета конкретна. Знати диференційні ознаки серологічних реакцій, які використовують для типування рикетсій у досліджуваному матеріалі.

3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1.Імунітет. Фактори специфічного імунного захисту.

2.Повноцінні та неповноцінні антигени (гаптени, напівгаптени)

3.Принцип взаємодії антигенів та антитіл.

4.Імунодіагностичні реакції.

3.1. Тести на вихідний рівень знань-умінь:

Серологічна діагностика інфекційних захворювань заснована на специфічній взаємодії антитіл з антигенами. Як називається метод виявлення антигенів за допомогою відповідних їм антитіл, кон′югованих із міченим ферментом (пероксидазою хрону, бета – галактозою, або лужною фосфатазою)?

А. Ланцюгова полімеразна реакція

В.Реакція ензиммічених антитіл

С. Імуноферментний аналіз

D.Реакція імунофлюоресценції

Е.Реакція молекулярної гібридизації

Правильна відповідь –С

1.3.1.Знати систематичне положення рикетсій серед представників мікросвіту.

1.3.2.Знати принципи мікроскопії, що дозволяє вивчити морфологію рикетсій.

1.3.3.Знати відмінності в морфології та репродукції рикетсій, вірусів і бактерій.

4.Зміст навчання.

4.1.Графілогічної структури змісту.

Виявлення антитіл – реакція аглютинації Вейгля, РНГА, РЗК, ІФА, РІА → виявлення генетичного матеріалу вірусів – ПЛР.

4.2.Перелік теоретичних питань:

1. Патогенні рикетсії. Історія відкриття та сучасна класифікація.

2.Морфологія, біологічні властивості збудників рикетсіозів.

3.Епідеміологія та патогенез висипного тифу.

4. Епідеміологія та патогенез групи кліщових плямистих гарячок, пневморикетсіозу (Ку-гарячка) і пароксизмального рикетсіозу (волинська п’ятиденна гарячка).

5.Серологічні реакції у діагностиці рикетсіозів.

6.Генетичні методи ідентифікації рикетсій.

4.3.Джерела навчальної інформації.

Джерела навчальної інформації.

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1980.- С.406

А.А.Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., 2004.- С. 261.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, имунологія и вирусология. С.Петербург, 2002.- С.239

Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., 2001.- С. 68.

И.Л.Дикий и соавт. Микробиология, Харьков,2004.- С.93

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004.- С.316

Л.Б.Борисов. Руководство к практическим занятиямм по микробиологии, М. 1986.- С.126.

Література додаткова: Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред. Г.К.Палія, В.Г.Палія. Київ: Здоров′я, 2004. С.83,88.

Збірник задач для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін „Крок -1. Загальна лікарська підготовка” /Кол. авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співав.- К.: Медицина,2004.

5.Орієнтовна основа дії.

Виявлення антитіл – реакція Вейгля, РНГА, ІФА, РІА.

Виявлення генетичного матеріалу вірусів – ПЛР.

6.Система навчаючих завдань.

Тест. Вкажіть поживні середовища на яких вирощують рикетсії.

А. Середовища із вмістом білків макроорганізмів

В. Курячі ембріони та чутливі культури клітин ☼

С. Середовища Ендо, Плоскірєва

Д. „Строкатий” ряд Гісса

Е. Середовище Ру

Правильна відповідь: В

7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

7.1.Методика проведення заняття.

● Засвоїти макроскопічну реакцію аглютинації Вейгля. Під час проведення реакції використовують корпускулярний рикетсіозний антиген (500 млн. клітин/мл). Сироватку хворого розводять від 1?40 до 1:1280 в об’ємі 0,25 мл і в кожну пробірку добавляють по 0,25 мл антигену. При цьому необхідно врахувати, що після внесення антигену розведення сироватки подвоюється. Облік результатів проводимо, через 2 години після того, як пробірки вийняли з термостата. Діагностичний титр дорівнює 1:40 – 1-80 і більше майже у 100% хворих на висипний тиф вже на 4-5 день хвороби

● Ознайомитись з принципом постановки ІФА з метою виявлення специфічних антигенів в сироватці кров і хворого. На занятті в якості твердо фазного носія використовують планшетки з адсорбованими на дні луночок антитілами. В лунки вносять по 1 краплині досліджуваної сироватки і вміщують в термостат при темп. 37′С. Промивають луночки буферним розчином і вносять мічені ферментом (пероксидазою хрону антитіла проти цього антигену (прямий варіант). Планшетки вміщують в термостат при темп. 37′С. Промивають луночки буферним розчином, вносять по одній краплині перекису водню та ортофенілдіаміну (ОФД). Планшетки вміщують термостат до появи жовтого забарвлення в луночці з контролем. Кількість приєднаного до фази ензиму відповідає кількості антигенів. При наявності в досліджуваній сироватці антигенів вірусу в лунках змінюється колір рідини на жовтий або жовтувато – коричневий (результат позитивний). В лунках з сироваткою, яка не містить антигенів вірусів, колір рідини не змінюється (результат негативний). Замалювати схему реакції.

● Познайомитись із принципом постановки реакції гібридизації нуклеїнових кислот. Метою методу є виявлення в досліджуваному матеріалі ділянок ДНК, характерних для даного збудника. Для цього використовують їх гібридизацію з діагностичними ДНК –зондами. ДНК – зонди – це однониткові фрагменти ДНК (комплементарні до специфічних ділянок ДНК збудника), мічені радіонуклідами, ферментами або флюорохромами. Схеми реакції замалювати.

● Провести облік результатів реакції зв’язування комплементу, результати замалювати.

Розведення сироватки
1:5	1:10	1:20	1:40	1:80	1:160

● Провести облік результатів реакції пасивної гемаглютинації, результати замалювати.

Розведення сироватки:
1:5	1:10	1:20	1:40	1:80	1:160
Початок захворювання:
Через 10 днів:

Автор: асистент, Римша О.В.