5. Коротка характеристика туляремії

Механізм та шляхи передачі захворювання	Джерело інфекції	Патогенетичні форми:	Основні клінічні ознаки	Імунітет	Профілактика	Лабораторна діагностика
1.трансмісивний 2.повітряно-пиловий 3.контактний 5.аліментарний	дикі, синантропні гризуни, комахоїдні (біля 300 видів);	1.Очно-бубонна 2. Шкірно-бубонна 3. Ангінозна 4. Кишкова 5. Легенева 6.Первинно-септична	-первинний афект у місці укусу кліща; інтоксикація; -специфічне запалення реґіонарних лімфатичних вузлів (бубон); - пронос (кишкова форма); -кашель, задишка; -симптоми ангіни кон’юнктивіт	Стійкий, Довготривалий Антибактеріальний Клітинний (формуєтьсястан ГЧУТ)	Специфічна (тільки у постійних вогнищах туляремії): Жива атенуйована вакцина Гайського-Ельберта;	Рання: Алергічна проба
Перенощики – кліщі						Основна: Біологічна проба, Бактеріологічний Серологічний

6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу

Механізм та шляхи передачі захворювання	Джерело інфекції	Стадії захворювання	Основні клінічні ознаки	Імунітет	Профілактика	Лабораторна діагностика
Фекально-оральний аліментарний	велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, гризуни	1.запалення слизової ілео-цекального відділу 2. Мезаденіт 3. Бактеремія 4. ураження внутрішніх органів, суглобів та ін.	інтоксикація; -болі у правій клубовій ділянці; - пронос; -підвищена температура; -артрит -висипка -утворення гранульом та мікроабсцесів печінці, селезінці, легенях, суглобах	нетривалий ненапружений типоспецифічний формується стан ГЧУТ	Неспецифічна	Бактеріологічний Серологічний (дослідження парних сироваток)
Фактори передачі – овочі, інші продукти, які не проходять термічної обробки перед вживанням

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічні властивості збудника туляремії, особливості його виділення з досліджуваного матеріалу.

2. Патогенність збудника туляремії для людини, механізми зараження, патогенез, імунітет.

3. Методи лабораторної діагностики туляремії.

4. Біологічна характеристика збудника чуми і інших патогенних для людини єрсиній.

5. Диференційно-діагностичні ознаки збудників чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

6. Епідеміологія, патогенез та імунітет при захворюваннях, викликаних патогенними єрсиніями.

7. Методи мікробіологічної діагностики чуми.

8. Лабораторна діагностика єрсиніозів.

9. Специфічна профілактика і основні протиепідемічні заходи у вогнищі виникнення чуми і туляремії.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

11. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.221-226, 237-240.

12. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 279-284, 297-301.

13. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр.293, 296-297, 311-313.

14. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.355-361, 364-367.

15. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.247-250, 254-258.

16. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.294-297, 301-304.

17. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.223-232.

18. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр.198-204.

19. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр.426-428.

20. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр.118-125.

21. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр. 211-220.

Література (додаткова):

4. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

5. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр.35-38, 44-50.

6. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей, Н.Новгород: НГМА, 1999. Стр.176-180.

7. Лекційний матеріал.

5. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики туляремії

Методи діагностики для проведення в лабораторіях особливо-небезпечних інфекцій	Методи лабораторної діагностики, які можна виконувати в звичайних лабораторіях
Біологічний Бактеріологічний	Серологічний Алергічний (рання)

Матеріал для дослідження: пунктат з бубонів, гній з виразок, кон’юнктиви, кров, харкотиння, секційний матеріал.

Бактеріологічне дослідження :

- зараження білих мишей або морських свинок матеріалом від хворого

- через 5-14 діб розтин загиблих тварин;

- мікроскопічне дослідження мазків-відбитків внутрішніх органів, черевного ексудату, пунктату лімфатичних вузлів (забарвлення за Грамом, Романовським-Гімзою).

- висів вище наведеного матеріалу на яєчно-жовткове середовище МакКоя-Чепіна або на глюкозно-цистиновий кров’яний агар Френсіса;

- ідентифікація виділеної культури за морфологією, культуральними, біохімічними ознаками і антигенною структурою (РА з видовою О-сироваткою).

Матеріал для дослідження: сироватка крові

Серологічний метод

- прискорений орієнтовний метод – кров’яно-крапельна реакція аглютинації

- РА (з 10-12 дня); діагностичний титр 1:100

-РНГА (рання серологічна діагностика, ретроспективна, визначення поствакцинального імунітету); діагностичний титр 1:1280

-непряма РІФ (ретроспективна діагностика, стан після вакцинації, діагностика захворювання); діагностичний титр 1:400

Алергічна проба з тулярином (рання діагностика) позитивна з 3-5 дня захворювання

Схема мікробіологічної діагностики чуми (проводять в спеціалізованих лабораторіях)

Матеріал для дослідження: виділення з виразки, пунктат з бубону, кров, фекалії, мокротиння (залежить від форми інфекції); секційний матеріал

Бактеріоскопічний метод: (попередня діагностика)

- мазок, забарвлення за Грамом

-мазок, забарвлення за Леффлером

- пряма РІФ

Бактеріологічний метод:

-висів матеріалу у флакони з 50-100 мл МПБ, на МПА, на середовище Туманського, цитратний дезоксіхолевий агар

-дослідження колоній через 10-12 год., через 18-20год. врахування типового росту у МПБ (мазок, забарвлення за Грамом, Леффлером)

-пересівання ізольованих колоній на скошений агар

-через 24 год. ідентифікація чистої культури:

-РА з діагностичною О-сироваткою

- РП з діагностичною К-сироваткою

- проба на фаголізабельність чумним бактеріофагом (метод стікаючої краплі)

- визначення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса (диференційні ознаки єрсиній див.нижче)

Біологічний метод

- зараження морських свинок або білих мишей (підшкірно, внутрішньоочеревинно, нашкірно)

- дослідження загиблих через 2-3 дня (заражені в черевну порожнину) або 5-7 днів тварин:

-мазки з внутрішніх органів;

- висів крові на поживні середовища, виділення чистої культури, ідентифікація

Серологічний метод (ретроспективна діагностика)

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА; діагностичний титр 1:40

Алергічна проба з пестином (визначення поствакцинального імунітету, ретроспективна діагностика)

Прискорені методи діагностики ( базуються на визначенні антигенів збудника в матеріалі)

-РІФ;

-РНГА з анти тільним еритроцитарним діагностикумом;

- реакція кільцепреципітації по типу Асколі;

- визначення фаголізису культури протичумним бактеріофагом.

Схема мікробіологічної діагностики псевдотуберкульозу

Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичних вузлів, змиви з носоглотки, кал, сеча, жовч, блювотні маси

Бактеріологічний метод:

- посів матеріалу на середовища Ендо, Сєрова

-через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;

- ідентифікація:

Тест на рухливість при 25⁰С;

Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;

Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками

Серологічний метод (з другого тижня захворювання)

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА; діагностичний титр 1:400;

- РА; діагностичний титр 1:200

-ІФА

Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)

Алергічна шкірна проба

Схема мікробіологічної діагностики кишкового єрсиніозу

Матеріал для дослідження: кров, випорожнення, дуоденальний вміст, сеча, жовч, блювотні маси

Бактеріологічний метод:

- посів матеріалу на середовища Ендо, Плоскірєва, селенітовий бульйон, CIN-агар

- культивування при 25⁰С; через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;

- ідентифікація:

Тест на рухливість при 25⁰С;

Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;

Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками

Серологічний метод (з другого тижня захворювання): дослідження парних сироваток

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА;

- РА;

-ІФА

Діагностичний критерій – наростання титру в 4 і більше разів за 7-10 діб

Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)

Алергічна шкірна проба

Диференційні ознаки патогенних єрсиній

Тест	Y.pestis	Y. pseudotuberculosis	Y.enterocolitica.
Рухливість при 250С	-	+	+
Ферментація адоніту	-	+	-
Ферментація рамнози	-	+	-
Ферментація сахарози	-	-	+
Лізис чумним фагом	+	-	-
Утворення сірководню	+	+	+
Плазмокоагулаза	+	-	-
Каталаза	+	+	+
Уреаза	-	+	+
Ріст на цитратному дезоксіхолевому агарі	Червоні колонії	Жовті колонії	Жовті колонії

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з францисел, патогенних єрсиній. Мікроскопічну картину замалювати.

2. Поставити реакцію кільце преципітації по типу Ас колі з метою виявлення туляремічного преципітиногену в досліджуваному матеріалі.

3. Провести облік демонстраційного досліду фаголізису методом «стікаючої краплі», який використовується для прискореної діагностики чуми.

4. Врахувати результати розгорнутої РА з парними сироватками хворого на туляремію в демонстраційному досліді, зробити висновки.

5. Врахувати результати РПГА з парними сироватками хворого і еритроцитарними діагностикумами єрсиній псевдотуберкульозу і ентероколіту. Зробити висновки.

6. Вивчити імунобіологічні препарати для діагностики і профілактики захворювань, викликаних патогенними єрсиніями і франциселами.

7. Ознайомитись з антибіотиками, які використовують для екстреної профілактики і етіотропного лікування чуми і туляремії.

8. Оформити протокол, зробити висновки.

Автор : доцент, к.м.н. Вовк І.М.