Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_med_2k_Ukr.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
1.45 Mб
Скачать

3. Умови розвитку захворювань

  1. порушення тканинних бар’єрів шкіри і слизової оболонки

  2. зменшення рівня кисню і окисно-відновного потенціалу у тканинах внаслідок травм, спазмів або порушення проникливості судин

  3. хірургічні втручання (операції на кишечнику, у щелепно-лицевій ділянці)

  4. цукровий діабет, онкозахворювання, лейкози, артеріосклероз, ендартеріїт, алкоголізм

  5. тривале застосування препаратів з імуносупресивною дією (кортикостероїди, імунодепресанти, антибіотики

  6. рентгенівське та гама-опромінення

  1. Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами

Матеріал для дослідження : рановий вміст, ексудат та ін.( витримують в спеціальних контейнерах, наповнених інертним газом)

Методи діагностики:

Бактеріоскопічний – попередня діагностика

Бактеріологічний – оснований на виділенні чистої культури збудника та її ідентифікації за ферментативними властивостями

Біологічний – проводять зараження білих мишей та кролів за умов забруднення досліджуваного матеріалу сторонніми мікроорганізмами

  1. Збудники газової анаеробної інфекціі

Морфологія (загальна характеристика)

Грам-позитивні спороутворюючі палички, які під час споруляції набувають веретеноподібної форми;

Не утворюють капсулу (крім

C. perfringens);

Малорухомі перитрихи (крім

C. perfringens)

Умови культивування, середовища, ознаки росту

Облігатні анаероби;

оптимальне рН 7,2-7,6;

Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера, середовище Вілліса_Хобса

C.perfringens

Грам (+) товста, «цеглино подібна паличка» (1,5-2,0x4-8 мкм);

утворює центрально або субтермінально розташовану овальну спору;

має капсулу;

не рухомі

Оптимальна температура культивування +30-370С Утворюють R-форми колоній на щільних середовищах.

В середовищі Кітта-Тароцці дає дифузне помутніння і велику кількість газу.

молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)

середовище Вільсона-Блера - викликає почорніння і утворення розривів середовища

Класифікація патогенних клостридій за ферментативними властивостями

Переважно цукролітичні клостридії

C. perfringens, C. septicum

Переважно протеолітичні клостридії

C. novyi, C. hystoliticum

  1. Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції

Фактори патогенності

Патогенез

Клінічні прояви

Лабораторна діагностика

Профілактика і лікування

              1. Ферменти патогенності

  1. Багатофракційні екзотоксини:

основні (α, β, ε, ι )

мінорні (δ, τ, κ, µ, ξ та ін.)

  1. Капсула

Дія екзотоксинів: гемолітична, дермонекротична, летальна, ентеротоксична,

нейротоксична, кардіотоксична, нефротоксична. Пускова ланка: руйнація a-токсином клітин у місці ураження, що уможливлює подальший процес протеолізу тканин

3 клінічні форми газової анаеробної інфекції:

емфізематозна

набрякова

змішана

Характерно: відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації

Методи:

1.Бактеріоскопічний (попередня діагностика)

2. Бактеріологічний (основний)

3.Біологічний

4. Імунохімічний

Профілактика: Неспецифічна - ПХО рани

Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка

Лікування

Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни)

Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки

      1. Перелік теоретичних питань.

  1. Морфологія і культуральні властивості клостридій анаеробної інфекції.

  2. Фактори патогенності клостридій анаеробної інфекції, патогенетична дія їх токсинів і ферментів.

  3. Умови виникнення анаеробної газової інфекції, основні прояви в рані.

  4. Мікробіологічна діагностика захворювання.

  5. Специфічна профілактика та терапія ранової анаеробної інфекції.

  6. Основні представники неклостридіальних анаеробних бактерій родини бактероїдів, пептококів, вейлонел. Їх роль в виникненні гнійно-запальних ускладнень ранового процесу.

      1. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

  1. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 269-274, 314-315.

  2. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 322-329,333-334.

  3. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 323-330, 336-340.

  4. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.423-427.

  5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.286-291.

  6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.310- 314, 316-317, 318.

  7. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.249-256.

  8. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 141-147.

  9. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр. 448-453.

  10. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 147-150.

  11. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.267-270.

Література (додаткова):

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

  2. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-152, 153-164.

  3. Лекційний матеріал.

    1. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики газової анаеробної інфекції

Матеріал для дослідження: некротизовані тканини, ексудат з ран, перев’язувальний та шовний матеріал, чужорідні предмети.

Бактеріоскопічне дослідження

  • мазок, забарвлення за Грамом;

  • мазок, забарвлення метиленовим синім;

  • мазок, забарвлення за Буррі-Гінсом;

  • РІФ.

Відповідь.

Бактеріологічне дослідження

  • посів на середовище Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, молоко, середовище Вілліса-Хобса;

  • пересів на глюкозо-кров’яний агар;

  • характер колоній;

  • мазок, забарвлення за Грамом;

  • препарат “роздавлена крапля” для виявлення рухливості;

  • пересів на середовище Кітта-Тароцці (чиста культура);

  • посів на вуглеводний ряд Гіса, желатину;

  • реакція нейтралізації токсину антитоксином.

Відповідь.

Прискорений метод.

  • лецитиназна проба для виявлення токсину перфрінгенс в досліджуваному матеріалі за допомогою діагностичної сироватки анти-perfringens.

Відповідь.

Біологічне дослідження.

- РН з метою встановлення типу токсинів в дослідах на мишах, заражених сумішшю матеріалу та специфічних антитоксичних сироваток.

Відповідь.

Диференційні ознаки патогенних клостридій – збудників газової анаеробної інфекції

Вид

Цукролітичні властивості

Розрідження желатину

Ріст у молоці

Колонії на середовищі Вілліса-Хобса

лактоза

глюкоза

маніт

C.perfringens

+ (КГ)

+ (КГ)

-

+

Швидке згортання («штормова реакція»)

Червоні, з зоною опалесценції (за рахунок розщеплення лактози і утворення лецитинази)

C.hystoliticum

-

-

-

+

Швидке згортання і пептонізація

Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

C.novyi

-

+

-

+

Повільне згортання

Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)

C.septicum

+(КГ)

+(КГ)

-

+

Повільне згортання

Безбарвні з зоною опалесценції

C.sporogenes

-

+ (КГ)

-

+

Повільне згортання

Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

C.sordelii

-

+(КГ)

-

+

Повільне згортання

Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)

C.difficile

-

+

+

+

Не згортає

Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

  1. Приготувати мікропрепарати зі спорових культур клостридій, засіяних на молоко, забарвити їх за Грамом, Ціль-Нільсеном, промікроскопувати, звертаючи увагу на морфологію вегетативних клітин, на розмір, форму і розміщення спор.

  2. Вивчити характер росту клостридій газової інфекції на середовищах Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, кров’яному агарі, молоці.

  3. Вивчити в демонстраційному досліді на середовищах Гіса диференційні біохімічні властивості клостридій анаеробної інфекції.

  4. Здійснити дослід на виявлення токсину клостридій перфрінгенс в рановому виділенні за його лецитиназною активністю з метою прискореної діагностики клостридіозу. Для цього в три пробірки вноситься по 0,3 мл досліджуваного матеріалу, в дві з них – по 0,1 мл лецитину, далі в першу додається 0,1 мл сироватки антиперфрінгенс, в другу – 0,1 мл, а в третю – 0,2 мл фізіологічного розчину. Облік результатів здійснюється через 40 хвилин інкубації в термостаті. В першій пробірці розчин залишається прозорим (нейтралізація токсину антитоксином), в другій – позитивний результат у вигляді помутніння (розщеплення лецитину), в третій – вміст залишається прозорим (контроль).

  5. Ознайомитись з лікувально-діагностичними препаратами, які застосовують при клостридіозах.

  6. Внести в протокол дані про морфологічні особливості неспороутворюючих анаеробів, збудників гнійно-запальних ускладнень.

  7. Оформити протокол, зробити висновки.

Автор: доцент, к.м.н. Вовк І.М.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]