3. Умови розвитку захворювань

1. порушення тканинних бар’єрів шкіри і слизової оболонки

2. зменшення рівня кисню і окисно-відновного потенціалу у тканинах внаслідок травм, спазмів або порушення проникливості судин

3. хірургічні втручання (операції на кишечнику, у щелепно-лицевій ділянці)

4. цукровий діабет, онкозахворювання, лейкози, артеріосклероз, ендартеріїт, алкоголізм

5. тривале застосування препаратів з імуносупресивною дією (кортикостероїди, імунодепресанти, антибіотики

6. рентгенівське та гама-опромінення

4. Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних неспороутворюючими анаеробами

Матеріал для дослідження : рановий вміст, ексудат та ін.( витримують в спеціальних контейнерах, наповнених інертним газом)

Методи діагностики:

Бактеріоскопічний – попередня діагностика

Бактеріологічний – оснований на виділенні чистої культури збудника та її ідентифікації за ферментативними властивостями

Біологічний – проводять зараження білих мишей та кролів за умов забруднення досліджуваного матеріалу сторонніми мікроорганізмами

4. Збудники газової анаеробної інфекціі

Морфологія (загальна характеристика) Грам-позитивні спороутворюючі палички, які під час споруляції набувають веретеноподібної форми; Не утворюють капсулу (крім C. perfringens); Малорухомі перитрихи (крім C. perfringens)	Умови культивування, середовища, ознаки росту Облігатні анаероби; оптимальне рН 7,2-7,6; Культивують на спеціальних середовищах для анаеробів: середовище Кітта-Тароцці, кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон-Блера, середовище Вілліса_Хобса
C.perfringens Грам (+) товста, «цеглино подібна паличка» (1,5-2,0x4-8 мкм); утворює центрально або субтермінально розташовану овальну спору; має капсулу; не рухомі	Оптимальна температура культивування +30-370С Утворюють R-форми колоній на щільних середовищах. В середовищі Кітта-Тароцці дає дифузне помутніння і велику кількість газу. молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку) середовище Вільсона-Блера - викликає почорніння і утворення розривів середовища
Класифікація патогенних клостридій за ферментативними властивостями
Переважно цукролітичні клостридії C. perfringens, C. septicum	Переважно протеолітичні клостридії C. novyi, C. hystoliticum

4. Коротка характеристика особливостей патогенезу, клінічного перебігу і лабораторної діагностики газової анаеробної інфекції

Фактори патогенності	Патогенез	Клінічні прояви	Лабораторна діагностика	Профілактика і лікування
Ферменти патогенності Багатофракційні екзотоксини: основні (α, β, ε, ι ) мінорні (δ, τ, κ, µ, ξ та ін.) Капсула	Дія екзотоксинів: гемолітична, дермонекротична, летальна, ентеротоксична, нейротоксична, кардіотоксична, нефротоксична. Пускова ланка: руйнація a-токсином клітин у місці ураження, що уможливлює подальший процес протеолізу тканин	3 клінічні форми газової анаеробної інфекції: емфізематозна набрякова змішана Характерно: відсутність яскравих ознак запалення у рані, швидко прогресуючий некроз тканин і наявність вираженої інтоксикації	Методи: 1.Бактеріоскопічний (попередня діагностика) 2. Бактеріологічний (основний) 3.Біологічний 4. Імунохімічний	Профілактика: Неспецифічна - ПХО рани Специфічна - полівалентна протигангренозна гетерологічна сироватка Лікування Неспецифічне – антибіотики (цефалоспорини або пеніциліни) Специфічне - видоспецифічні антитоксичні сироватки

1. Перелік теоретичних питань.

1. Морфологія і культуральні властивості клостридій анаеробної інфекції.

2. Фактори патогенності клостридій анаеробної інфекції, патогенетична дія їх токсинів і ферментів.

3. Умови виникнення анаеробної газової інфекції, основні прояви в рані.

4. Мікробіологічна діагностика захворювання.

5. Специфічна профілактика та терапія ранової анаеробної інфекції.

6. Основні представники неклостридіальних анаеробних бактерій родини бактероїдів, пептококів, вейлонел. Їх роль в виникненні гнійно-запальних ускладнень ранового процесу.

3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

44. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 269-274, 314-315.

45. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 322-329,333-334.

46. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 323-330, 336-340.

47. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.423-427.

48. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.286-291.

49. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.310- 314, 316-317, 318.

50. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.249-256.

51. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 141-147.

52. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр. 448-453.

53. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 147-150.

54. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.267-270.

Література (додаткова):

15. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

16. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-152, 153-164.

17. Лекційний матеріал.

4. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики газової анаеробної інфекції

Матеріал для дослідження: некротизовані тканини, ексудат з ран, перев’язувальний та шовний матеріал, чужорідні предмети.

Бактеріоскопічне дослідження

• мазок, забарвлення за Грамом;

• мазок, забарвлення метиленовим синім;

• мазок, забарвлення за Буррі-Гінсом;

• РІФ.

Відповідь.

Бактеріологічне дослідження

• посів на середовище Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, молоко, середовище Вілліса-Хобса;

• пересів на глюкозо-кров’яний агар;

• характер колоній;

• мазок, забарвлення за Грамом;

• препарат “роздавлена крапля” для виявлення рухливості;

• пересів на середовище Кітта-Тароцці (чиста культура);

• посів на вуглеводний ряд Гіса, желатину;

• реакція нейтралізації токсину антитоксином.

Відповідь.

Прискорений метод.

• лецитиназна проба для виявлення токсину перфрінгенс в досліджуваному матеріалі за допомогою діагностичної сироватки анти-perfringens.

Відповідь.

Біологічне дослідження.

- РН з метою встановлення типу токсинів в дослідах на мишах, заражених сумішшю матеріалу та специфічних антитоксичних сироваток.

Відповідь.

Диференційні ознаки патогенних клостридій – збудників газової анаеробної інфекції

Вид	Цукролітичні властивості			Розрідження желатину	Ріст у молоці	Колонії на середовищі Вілліса-Хобса
	лактоза	глюкоза	маніт
C.perfringens	+ (КГ)	+ (КГ)	-	+	Швидке згортання («штормова реакція»)	Червоні, з зоною опалесценції (за рахунок розщеплення лактози і утворення лецитинази)
C.hystoliticum	-	-	-	+	Швидке згортання і пептонізація	Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)
C.novyi	-	+	-	+	Повільне згортання	Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)
C.septicum	+(КГ)	+(КГ)	-	+	Повільне згортання	Безбарвні з зоною опалесценції
C.sporogenes	-	+ (КГ)	-	+	Повільне згортання	Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)
C.sordelii	-	+(КГ)	-	+	Повільне згортання	Безбарвні з зоною опалесценції (лактозо-негативні, але утворюють лецитиназу)
C.difficile	-	+	+	+	Не згортає	Безбарвні, без зони опалесценції (лактозо- і лецитиназонегативні)

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Приготувати мікропрепарати зі спорових культур клостридій, засіяних на молоко, забарвити їх за Грамом, Ціль-Нільсеном, промікроскопувати, звертаючи увагу на морфологію вегетативних клітин, на розмір, форму і розміщення спор.

2. Вивчити характер росту клостридій газової інфекції на середовищах Кітта-Тароцці, Вільсон-Блера, кров’яному агарі, молоці.

3. Вивчити в демонстраційному досліді на середовищах Гіса диференційні біохімічні властивості клостридій анаеробної інфекції.

4. Здійснити дослід на виявлення токсину клостридій перфрінгенс в рановому виділенні за його лецитиназною активністю з метою прискореної діагностики клостридіозу. Для цього в три пробірки вноситься по 0,3 мл досліджуваного матеріалу, в дві з них – по 0,1 мл лецитину, далі в першу додається 0,1 мл сироватки антиперфрінгенс, в другу – 0,1 мл, а в третю – 0,2 мл фізіологічного розчину. Облік результатів здійснюється через 40 хвилин інкубації в термостаті. В першій пробірці розчин залишається прозорим (нейтралізація токсину антитоксином), в другій – позитивний результат у вигляді помутніння (розщеплення лецитину), в третій – вміст залишається прозорим (контроль).

5. Ознайомитись з лікувально-діагностичними препаратами, які застосовують при клостридіозах.

6. Внести в протокол дані про морфологічні особливості неспороутворюючих анаеробів, збудників гнійно-запальних ускладнень.

7. Оформити протокол, зробити висновки.

Автор: доцент, к.м.н. Вовк І.М.