Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №25 для студентів медичного факультету

Тема: Патогенні коки. Стафілококи. Стрептококи. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.

1.1.Актуальність теми. Гнійно – запальні захворювання відносяться до найбільш розповсюджених. Щорічно на них хворіють десятки мільйонів людей. Найбільше гнійних процесів зумовлюють патогенні коки.

1.2. Мета вивчення теми.

Загальна. Вивчити основні властивості патогенних коків, основи патогенезу гнійно – запальних захворювань, зумовлених патогенними коками, методи мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових інфекцій.

Конкретна.

1. Вивчити фактори патогенності стафілококів.

2. Опанувати методи лабораторної діагностики стафілококових інфекцій.

3. Опанувати методи лабораторної діагностики стрептококових інфекцій.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

1. Ультраструктура бактеріальної клітини.

2. Морфологія кулястих бактерій.

3. Будова клітинної стінки грампозитивних бактерій.

1.3.1.Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Класифікація коків за морфологією заснована на:

А. Розмірі коків.

В. Кількості та розташуванню джгутиків.

С. Спороутворенні.

Д. Поділі в різних площинах.

Е. Відношенні до забарвлення за Грамом.

Відповідь: Д.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1.Графологічні структури змісту.

Графологічна структура мікробіологічного дослідження стафілококової інфекції.

Матеріал для дослідження: гній, ексудат, мокрота, слизисті виділення із зіву, носа та ін.

Мікроскопічне дослідження

- мазок, забарвлений за Грамом,

Відповідь.

Бактеріологічне дослідження

- посів на ЖСА, кров'яний агар,

- характер росту,

- наявність гемолізу,

- лецитиназна активність на ЖСА,

- посів на скошений агар,

- посів на розгорнутий ряд Гісса,

- фаготипування,

- визначення плазмокоагулази,

- визначення чутливості до антибіотиків.

Відповідь.

Графологічна структура мікробіологічного дослідження стрептококової інфекції.

Матеріал для дослідження: гній, ексудат, мокрота, слизисті виділення із зіву, носа та ін.

Мікроскопічне дослідження:

- мазок, забарвлений по Граму.

Відповідь.

Бактеріологічне дослідження:

- посів на кров’яний або цукровий агар,

- характер росту колоній,

- наявність гемолізу,

- мазок, забарвлений за Грамом,

- висів на кров’яний або цукровий агар,

- визначення серогрупи,

- визначення чутливості до антибіотиків.

Серологічне дослідження

- визначення О-стрептолізина у сироватці крові

Відповідь.

1.4.2.Перелік теоретичних питань.

1. Морфологія, класифікація, антигенна будова стафілококів.

2. Культуральні, біохімічні властивості, токсиноутворення стафілококів.

3. Екологія, резистентність стафілококів.

4. Морфологія, класифікація, антигенна будова стрептококів.

5. Культуральні, біохімічні властивості, токсиноутворення стрептококів.

6. Фактори та ферменти патогенності стафілококів та стрептококів.

7. Значення стафілококів у виникненні інфекцій та внутрішньолікарняних захворювань. Стафілококове носійство.

8. Роль стрептококів у виникненні гнійно-запальних процесів, скарлатині та ревматизмі.

9. Стрептококи пневмонії, основні властивості. Особливості мікробіологічної діагностики захворювання.

10. Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.

11. Методи мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій.

12. Специфічна профілактика та лікування захворювань, спричинених гноєтворними коками.

1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основні:

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр..) – с. 243 – 255.

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. – Микробиология. – М. 1980 (рус.). – с. 227-244.

В.Д. Тимаков, В.С. Левашов. – Микробиология. – М. 1983 (рус.). – с.253 – 266.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев – Медицинская микробиология и вирусология. – Санкт-Петербург, 2002 (рус.). – с. 330-341.

И. Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рус.). – с. 214-220.

В.И. Покровский. – Медицинская микробиология._М., 1998 (рус.). – с. 183-206.

О.І.Климнюк, І.О. Ситник. – Практична мікробіологія. – Терн. 2004 (укр..). – с. 172-183.

Л.П. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М. 1984 (рус.). – с. 131-141, 152-153.

М.Н Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М. 1973 (рус.). с. 158-176.

Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М. 1986 (рус.). – с. 86-92.

Додаткові:

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф.. Г.К. Палій, К. 2004. с. 7-146.

1.5.Орієнтовна основа дії (ООД).

1. Виготовлення та забарвлення препаратів стафілокока.

2. Мікроскопія готових препаратів стрептококів.

3. Вивчення культуральних властивостей стафілококів та стрептококів.

4. Вивчення методу фаготипування стафілококів.

5. Визначення чутливості стафілококів та стрептококів до антибіотиків.

6. Оформлення протоколу.

1.6.Система навчаючих завдань.

1) Визначити ознаки патогенності стафілококів:

1) наявність гемолізу; 2) виділення ентеротоксину; 3) виділення лейкоцидіну; 4) виділення фібринолізину; 5) виділення некротоксину; 6) виділення амілази; 7) виділення ліпази.

Відповідь:1, 2, 3, 4, 5.

2)У хірургічному відділенні виникла підозра на наявність внутрішньо лікарняної стафілококової інфекції, джерелом якої є медичний персонал. На яке середовище слід висіяти матеріал з носоглотки працівників відділення для виявлення носійства патогенних стафілококів?

А. Середовище Ресселя.

В. Жовточно–сольовий агар.

С. М’ясо-пептонний бульйон.

Д. Кров’яний агар.

Е. Середовище Ендо.

Відповідь:В.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Виготовити, забарвити за Грамом та подивитися під мікроскопом препарати з культури стафілокока.

2. Подивитися під мікроскопом та замалювати готові препарати з культур стрептококів.

3. Провести мікроскопічне дослідження гнійного виділення.

4. Вивчити ріст стафілококів та стрептококів на поживних середовищах (кров’яний агар, глюкозний МПБ) та виявити наявність пігменту у стафілококів на молочно – сольовому агарі.

5. Провести фаготипування стафілококів в демонстраційному досліді.

6. Визначити чутливість стрептококів та стафілококів до антибіотиків методом стандартних дисків.

7. Внести в протокол схему бактеріологічної діагностики стафілококових та стрепто-кокових інфекцій.

Автор: доцент, к.б.н. Макац Е.Ф.