Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №20 для студентів медичного факультету

Тема: Специфічна профілактика і терапія інфекційних захворювань. Вакцини й анатоксини.

1.1. Актуальність теми: імунопрофілактика та імунотерапія знаходять широке застосування в різних сферах медицини, в першу чергу в профілактиці та лікуванні інфекційних хвороб, алергій, імунопатологічних станів, в онкології, трансплантології, при первинних та вторинних імунодефіцитах. Іноді це єдиний або основний спосіб серед інших медичних впливів для попередження і лікування хвороб. Для цього використовують існуючі та розробляють нові, сучасні препарати, які об’єднано в групу - імунобіологічних. Одними з них є вакцини та анатоксини, застосування яких направлене на створення штучного активного імунітету.

1.2. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна: ознайомитись із основними групами вакцинних препаратів та можливостями їх застосування з метою профілактики та лікування інфекційних хвороб.

1.2.2. Мета конкретна:

1. Вивчити основні групи вакцин, способи їх отримання, приклади та практичне застосування.

2. Опанувати методику виготовлення ін активованої нагріванням аутовакцини.

3. Ознайомитись із існуючим в Україні календарем щеплень та переліком вакцинних препаратів, термінами вакцинацій та ревакцинацій.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Імунітет, види та форми імунітету.

2. Антигени, структура, функції. Антигенна будова мікроорганізмів.

3. Антитіла, структура, функції.

4. Класи імуноглобулінів.

5. Види імунної відповіді. Первинна, вторинна імунна відповіді.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту:

Види вакцин

Види вакцин	Приклади
Живі Атенуйовані Дивергентні Генно-інженерні (рекомбінантні, векторні)	БЦЖ, чумна, туляремійна, СТІ, бруцельозна, поліомієлітна, корова, паротитна, грипозна, рикетсіозна натуральної віспи грипозна
Вбиті Корпускулярні Аутовакцини	коклюшна лептоспірозна кліщовоенцефалітна гонорейна
Хімічні Класичні Сучасні ДНК-вакцини рибосомальні ліпосомальні поліпепидні антиідіотипові	TABte висипнотифозна холерна менінгококова сальмонельозна шигельозна
Анатоксини	правцевий ботулінічний дифтерійний дизентерійний (з токсину Шига)

календар профілактичних щеплень в україні

(наказ МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.)

Вік	Щеплення проти
1 день	Гепатиту В
3 дні	Туберкульозу
1 місяць
3 місяці	Гепатиту В	Дифтерії, кашлюку, правця	Поліомієліту
4 місяці	Дифтерії, кашлюку, правця	Поліомієліту
5 місяців	Гепатиту В	Дифтерії, кашлюку, правця	Поліомієліту
6 місяців
12-15 місяців	Кору, краснухи, паротиту
18 місяців	Дифтерії, правця	Поліомієліту	Кору, краснухи, паротиту
3 роки	Поліомієліту
6 років	Дифтерії, правця	Поліомієліту	Кору, краснухи, паротиту
7 років	Туберкульозу
11 років	Дифтерії, правця	Кору, краснухи, паротиту (при відсутності вакцинації у 6 років)
14 років	Туберкульозу	Дифтерії, правця	Поліомієліту
15 років	Краснухи (дівчата), паротиту (хлопці)
18 років	Дифтерії, правця
Дорослі	Гепатиту В	Дифтерії, правця

1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Поняття про вакцино профілактику та вакцинотерапію інфекційних хвороб.

2. Характеристика вакцинних препаратів

а) живі вакцини, різновиди, способи отримання, приклади;

б) убиті вакцини, різновиди, способи отримання, приклади;

в) хімічні вакцини, способи отримання, приклади. Сучасні хімічні вакцини, особливості їх отримання;

г) анатоксини, отримання, приклади.

3. Вакцинотерапія хронічних захворювань. Аутовакцинию

4. Етапи виготовлення інактивованої нагріванням аутовакцини.

5. Календар щеплень, перелік вакцинних препаратів, які входять до його складу.

1.4.3. Джерела навчальної інформації

Основна

1. К.Д.Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. К. 1982 - с.183-186

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Крившеин. Микробиология. М. 1980. -с. 212-214.

3. В.Д.Тимаков. Микробиология. М. 1983 - с.225-228.

4. А.И. Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вірусологія. Санки-Петербург, 2002, с- 224-225.

5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк. Микробиология. Харьков, 1999. - с.183-191.

6. И.Л.Дикий. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Харьков 2002. с.224-231.

7. О.С.Климнюк, І.С. Ситник. Практична мікробіологія, Тернопіль, 2004. с.- 160-166.

9. М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М. 1973. с. 152.

11. Лекції

Додаткова

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред., проф. Палій, К. 2004.

1.5. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Етапи приготування інактивованої нагріванням аутовакцини

1. Накопичення біомаси культури мікроорганізму.

2. Перевірка чистоти культури (мікроскопія).

3. Приготування маточного завису культури у фізіологічному розчині.

4. Інактивація мікробного завису.

5. Контроль стерильності вакцини.

6. Титрування (стандартизація) вакцини.

7. Консервування вакцини.

8. Дослідження нешкідливості.

9. Розливання вакцини в ампули.

10. Складання вихідних даних.

0. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Виготовити ін активовану нагріванням аутовакцину:

1.1. З метою перевірки чистоти приготувати мазки-препарати із культури, виділеної із організму хворого на хронічну стафілококову інфекції. та зафарбувати за методом Грама.

1.2. Приготувати змив із біомаси шляхом додавання фізіологічного розчину.

1.3. Перенести 1 мл маточної зависі в стерильну пробірку для подальшої інактивації.

1.4. Прогріти суспензію бактерій на водяній бані протягом 1 год при 80 ⁰С.

1.5. Перевірити ін активовану вакцину на стерильність. Здійснити посів суспензії в стерильне поживне середовище. Посіви помістити в термостат, витримують 24 год при 37⁰ С.

2. Ознайомитись із набором вакцинних препаратів та особливостями їх застосування. Результати записати в таблицю.

Препарат	Група (класифікація)	Призначення	Спосіб введення
Вакцини

3. Ознайомитись із календарем щеплень та переліком вакцинних препаратів, які використовують для імунізації.

4. Оформити протокол, зробити висновки.

Автор: доцент, к.м.н. З.М.Прокопчук