Правець – гостра токсична ранова інфекція, яка викликається нейротоксином c. Tetani, і проявляється судомами скелетних м’язів і періодичними генералізованими судомами.

Механізм та шляхи передачі захворювання	Патогенез	Форми захворювання/ інкуб. період	Основні клінічні ознаки	Імунітет	Профілактика	Лабораторна діагностика
Контактний Фактори передачі: інорідні тіла в рані; Нестерильний інструмент, тощо Джерело інфекції Тварини, людина (клостридії –постійні коменсали ШКТ людей і тварин)	1.Потрапляння спор у рану 2.проростання спор в анаеробних умовах 3. Фіксація екзотоксину в м’я-зево-нейронних синапсах 4. Ретро-градний аксональний транспорт токсину до ЦНС 5.Фіксація в синапсах гальмінівних нейронів, зв’язування медіаторів	Інкубаційний період – від 2 до 14 діб. Форми: -рановий правець; -правець новонароджених; - після-пологовий правець; - крипто-генний правець.	Посмикування в області рани; Розвиток вегетативних порушень; Тризм; розвиток судом по нисхідному типу; Опістотонус; параліч	Постінфек-ційний, Антибакте-ріальний Антитоксич-ний, Слабко напружений, нетривалий.	Неспецифічна Хірургічна обробка рани, видалення чужерідних тіл, згустків крові; дотримання асептики при хірургічних втручаннях Специфічна: 1) планова (імунізація дітей АКДП,АДП); 2) екстрена: -активна (анатоксин); -активно-пасивна (анатоксин+сироватка; Пасивна (антитоксична сироватка)	Здійснюється рідко Основні методи: Бактеріоскопічний Біологічна проба (реакція нейтралізації на білих мишах) Бактеріологічний (посів по Філдсу) Серологічний (визначення тетеноспазміну в матеріалі за допомогою ІФА,

5. Епідеміологія, патогенез і лабораторна діагностика ботулізму

Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене специфічною дією нейротоксину С.botulinum , яке характеризується розвитком прогресуючих в’ялих паралічів і гастроінтестинального синдрому

Механізм та шляхи передачі захворювання	Патогенез	Форми захворювання/ інкуб. період	Основні клінічні ознаки	Імунітет	Профілактика	Лабораторна діагностика
Аліментарний Фактори передачі: Консервовані продукти, м’ясні вироби; В’ялена, копчена, солона риба	Екзотоксин накопичується в продуктах, при потраплянні в шлунок може активуватись протеолітичними ферментами; Всмоктування в кров; Фіксація в нервово-м’язових синапсах; транспорт до ЦНС	Інкубаційний період - від 2 годин до 10 діб Форми: 1)гастроінтестинальна; 2) рановий ботулізм; 3) ботулізм новонароджених	Симптоми харчової токсикоінфекції + неврологічні порушення з боку рухомих ЧМН (порушення ковтання, птоз, очні симптоми) Вегетативні порушення	Постінфек-ційний, Антибакте-ріальний Антитоксич-ний, Слабко напружений, нетривалий.	Неспецифічна: Контроль за виготовленням консервованої іжі; Специфічна екстрена: 1) активна (рідко); 2) пасивна (полівалентна антитоксична вакцина)	1)Бактеріоскопічний метод 2)Біологічна проба 3)Бактеріологічний метод 4)Серологічний метод для виявлення ботулотоксину в харчових продуктах, матеріалі від хворого (ІФА, РНГА з анти тільним діагности кумом)

1. Перелік теоретичних питань.

1. Морфобіологічна характеристика патогенних клостридій, значення в патології людини.

2. Морфологія, культуральні, вірулентні властивості збудника правця. Характеристика токсину, механізм дії.

3. Принципи лабораторної діагностики правця.

4. Специфічна профілактика і лікування правця.

5. Морфологія, культуральні, вірулентні властивості збудника ботулізму. Характеристика токсинів, антигенні властивості, механізм дії.

6. Мікробіологічна діагностика ботулізму.

7. Специфічна профілактика і терапія ботулізму. Характеристика імунобіологічних препаратів.

8. Реакція нейтралізації, методика визначення екзотоксинів патогенних клостридій.

3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

33. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 262-269.

34. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 316-322, 329-333.

35. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 330-336.

36. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.427-435.

37. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.291-297.

38. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.308-310, 314-316,317-319.

39. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.243-249.

40. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 193-198, 148-149.

41. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 453-455.

42. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 150-154.

43. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.270-276.

Література (додаткова):

11. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

12. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 50-56.

13. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей. Н.Новгород, 1999. Стр.139-153.

14. Лекційний матеріал.

4. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики правця

Матеріал для дослідження: рановий вміст, ексудат, некротизовані тканини, тампони з рани, при пологовому правцеві – віділення і біоптати з матки, вагіни; при правцеві новонароджених – виділення з пупка

Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):

Мазок, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «барабанних паличок)

Імунофлюоресцентна мікроскопія

Бактеріологічне метод

1. Матеріал прогрівають при 80⁰С протягом 20 хв;

2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці або у конденсаційну воду скошеного кров’яного агару по Філдсу;

3. Інкубація 48-72 год., пересів на кров’яний агар Цейслера;

4. Інкубація 24-48 год, ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці;

5. Інкубація 24-48 год.

6. Ідентифікація чистої культури на підставі:

   1. Морфології, культуральних властивостей;

   2. Ферментативних ознак;

   3. Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації)

Методи для визначення нейротоксину клостридій правця в дослідному матеріалі

Біологічний метод (реакція нейтралізації)

1. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки, попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольна миша)

2. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);

3. врахування результатів біологічної проби через 4-5 діб

Серологічний метод:

4. визначення тетаноспазміну за допомогою РНГА з анти тільним еритроцитарним діагности кумом;

5. виявлення токсину за допомогою ІФА

Схема мікробіологічної діагностики ботулізму

Матеріал для дослідження: промивні води шлунка, блювотні маси, кров, залишки харчових продуктів

Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика):

Мазок із залишків харчових продуктів,, забарвлення за Грамом (виявлення типових бактерій у вигляді «тенісних ракеток»)

Бактеріологічне метод

1. Матеріал прогрівають при 80⁰С протягом 20 хв;

2. Висів матеріалу на середовище Кітта-Тароцці; інкубація 48-72 год.,

3. пересів на кров’яний агар Цейслера; інкубація 24-48 год.

4. ізольовані колонії пересівають на Кітта-Тароцці; інкубація 24-48 год.

5. Ідентифікація чистої культури на підставі:

1. Морфології, культуральних властивостей;

2. Ферментативних ознак;

3. Результатах біологічної проби (реакція нейтралізації) для визначення серотипу токсину

Методи для визначення типу ботулотоксину в дослідному матеріалі

Біологічний метод (реакція нейтралізації) – проводять на 5 парах мишей

6. введення суміші фільтрату матеріалу ( або рідкої культури) і антитоксичної сироватки певного типу (A, B, E, F), попередньо витриманої в термостаті 30-40хв. (контрольні миші)

7. введення фільтрату матеріалу без антитоксичної сироватки (дослідна миша);

8. врахування результатів біологічної проби через 2-3 доби

Серологічний метод:

9. визначення ботулотоксину за допомогою РНГА з анти тільним еритроцитарним діагности кумом;

10. виявлення токсину за допомогою ІФА, імуноелектрофорезу

4. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

17. Вивчити морфологію збудників правця і ботулізму в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом. Мікроскопічну картину замалювати у протокол, звертаючи увагу на форму, розмір і місце розташування спор.

18. Вивчити характер росту клостридій у середовищі Кітта-Тароцці, лакмусовому молоці.

19. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для виділення патогенних клостридій з дослідного матеріалу і накопичення чистої культури (кров’яно-цукровий агар Цейслера, середовище Вільсон Блера, середовище Кітта-Тароцці, скошений кров’яно-цукровий агар по Філдсу).

20. Врахувати результати демонстраційної РПГА, поставленою з метою виявлення ботулотоксину в різних взірцях харчових продуктів.

21. Ознайомитись з препаратами, які використовують для діагностики, специфічного лікування і профілактики правця і ботулізму. Дані внести у протокол.

22. Внести схему лабораторної діагностики правця і ботулізму у протокол.

23. Оформити протокол, зробити висновки.

Автор: доцент, к.м.н. Вовк І.М.