Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №15 для студентів медичного факультету

Тема: Видовий імунітет. Дослідження факторів неспецифічного захисту організму.

1.1. Актуальність теми: Сьогодні відомо, що в процесі еволюції у теплокровних сформувалася ціла система протидії генетично-чужерідним речовинам (антигенам), які проникають в макроорганізм або за певних умов виникають в ньому. Тому є досить актуальним і необхідним вивчення механізмів захисту організму людини від антигенів, що дозволяє досягати значних результатів у зниженні чисельності інфекційних захворювань, збереженні і підтриманні здоров’я населення планети.

1.2. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна: Ознайомитись із поняттям „імунітет”. Вивчити основні види та форми імунітету. Ознайомитись із особливостями видового імунітету та факторами захисту, які його обумовлюють.

1.2.2. Мета конкретна:

1. Вивчити основні анатомо-фізіологічні фактори захисту.

2. Опанувати методику визначення титру комплементу за 100% гемолізом. Ознайомитись зі складом та особливостями отримання гемолітичної (індикаторної) системи.

3. Опанувати методику визначення активності лізоциму в біологічних рідинах (слина, сльози та ін).

4. Вивчити етапи фагоцитозу, як одного з основних механізмів захисту організму людини. Засвоїти методику визначення рівня фагоцитарної активності (визначення фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу).

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Шкіра. Структура. Функції.

2. Сполучна тканина. Структура. Функції.

3. Клітини ретикуло-ендотеліальної системи

4. Фагоцитуючі клітини, їх різновиди, функції.

5. Нормальна мікрофлора організму людини, її функції.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту:

Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому. Види імунітету:

Вроджений		Набутий
Видовий	Плацентарний	Природний: Активний пасивний	Штучний: Активний Пасивний

Неспецифічні фактори захисту

Анатомо-фізіологічні	Клітинні	Гуморальні
Шкіра Слизові оболонки (верхні дихальні шляхи, ШКТ, сечостатева система, кон’юнктива ока) Бар’єрна функція лімфатичних вузлів Видільна функція нирок Нормальна мікрофлора організму людини Лихоманка Запалення	1.Фагоцити Функції: захисна презентуюча секреторна Макрофаги -мігруючі (моноцити) -фіксовані (кл. Купфера, альвеолярні гістіоцити, кл. мікроглії, остеокласти тощо) Мікрофаги -нейтрофіли -еозинофіли 2.NK-клітини (нормальні кілери)	1.Білки системи комплементу (С) 2.Білки системи пропердину (Р) 3.Цитокіни прозапальні (продукують лімфоцити) – ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, фактор некрозу пухлин, інтерферони: α-інтерферони (лейкоцити), β-інтерферони (фібробласти), γ-інтерферони (лімфоцити). протизапальні – ІЛ-4, ІЛ-10, ІЛ-13, трансформуючий ростовий фактор. 4.Лізоцим (фагоцити) 5.Лактоферин (лейкоцити) 6.Трансферин (гепатоцити) 7.Фібронектин (макрофаги, фібробласти) 8.Низькомолекулярні речовини та іони – іони галогенів, іони водню, жирні кислоти, фактор активації тромбоцитів

1.4.2. Перелік теоретичних питань:

1. Поняття про імунітет.

2. Види імунітету.

3. Неспецифічні фактори захисту.

4. Анатомо-фізіологічні фактори неспецифічного захисту.

5. Клітинні фактори неспецифічного захисту. Види фагоцитуючих клітин.

6. Фагоцитоз а його роль в імунітеті. Етапи фагоцитозу.

7. Неспецифічні гуморальні фактори захисту: комплемент, лізоцим, лізини та ін.

1.4.3. Джерела навчальної інформації

Основна

1. К.Д.Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. К. 1982 - с. 138-145

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Крившеин. Микробиология. М. 1980. -с.163-169.

3. В.Д.Тимаков. Микробиология. М. 1983 - с.171-175.

4. А.И. Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вірусологія. Санки-Петербург, 2002, с. - 152-163.

5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк. Микробиология. Харьков, 1999. - с.86-89.

6. И.Л.Дикий. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Харьков 2002. с.163-167.

7. О.С.Климнюк, І.С. Ситник. Практична мікробіологія, Тернопіль, 2004. с.- 156-157.

9. М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М. 1973. с. 128.

10. Ю.С. Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М.1986. с. 48

11. Лекції

Додаткова

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф.. Палій, К. 2004.

1.5. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема визначення титру комплементу за 100% гемолізом

Пробірки Компоненти	1	2	3	4	5	6	7	8	Контроль
Досліджувана Сироватка (1:10)	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,8
Фізіологічний Розчин	0,9	0,8	0,7	0,6	0,5	0,4	0,3	0,2	0,2	1,5
Гемолітична Система Еритроцити барана Гемолітична сироватка	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5

Схема визначення дії лізоциму

Пробірки Компоненти	1	2
Розчин яєчного білка (1:25)	1	-
Завись культури Micrococcus lysodeicticus	1	1
Фізіологічний розчин	-	1

Методика визначення фагоцитарної активності

Метод оснований на поглинанні (фагоцитуванні) мікроорганізмів лейкоцитами при їх контакті в оптимальних умовах з добовою культурою досліджуваного мікроба.

В пробірці змішують гепарин, досліджувану кров і завис E. coli. Інкубують 30 хв при 37⁰С. Із суміші готують мазки-препарати, фіксують метанолом і фарбують за Романовським- Гімзе.

Результати враховують, визначаючи:

1. активність фагоцитозу - фагоцитарний індекс - число фагоцитуючих клітин, щодо загального числа нейтрофілів;

2. інтенсивність фагоцитозу - фагоцитарне число - середнє число мікроорганізмів, поглинута одним нейтрофільним лейкоцитом;

3. завершеність фагоцитозу - індекс перетравлення - відношення числа загиблих мікробних клітин до життєздатних в мазку-препараті.

6. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1. Визначити в демонстраційному досліді активність лізоциму яєчного білка, поставленого за методикою описаною вище.

2. Визначити титр комплементу в сироватці крові здорової людини.

3. В демонстраційних мазках-препаратах визначити показники активності фагоцитозу:

а) фагоцитарний індекс;

б) фагоцитарне число.

4. Оформити протокол, зробити висновки

Автор: доцент, к.м.н. З.М.Прокопчук