- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №2 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №3 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №4 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №5 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №6 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №7 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №8 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка
- •По підготовці та роботі на лабораторному занятті №9
- •Для студентів медичного факультету
- •Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Ферментативна активність бактерій. Виділення чистої культури аеробів (3 етап).
- •Методична розробка
- •По підготовці та роботі на лабораторному занятті №10
- •Для студентів медичного факультету
- •Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Дихання бактерій. Способи культивування і виділення чистої культури анаеробів.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №11 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №12 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №13 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №14 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №15 для студентів медичного факультету
- •Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому. Види імунітету:
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №16 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №17 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №18 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №19 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №20 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №21 для студентів медичного факультету
- •Імуноглобулін g
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №22 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №24 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №25 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці лабораторного заняття №26 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №27 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №28 для студентів медичного факультету
- •Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №29 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №30 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №31 для студентів медичного факультету
- •1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
- •2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №32 для студентів медичного факультету
- •1.Таксономія патогенних для людини єрсиній і францисел
- •3. Культуральні властивості єрсиній і францисел
- •5. Коротка характеристика туляремії
- •6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №33 для студентів медичного факультету
- •1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил
- •Матеріал для дослідження: кров, сеча, кістковий мозок, синовіальна рідина,
- •Методи діагностики:
- •Рання при гострій формі інфекції – виділення гемокультури, мієлокультури, урінокультури (проводять тільки в лабораторіях діагностики особливо-небезпечних інфекцій)
- •Бактеріологічний метод
- •- Розгорнута ра Райта (діагностичний титр 1:100 і вище)
- •Біологічний метод – матеріалом від хворого підшкірно заражають білих мишей; тварини гинуть через 1-2 дні після введення матеріалу; у внутрішніх органах виявляють збудників типової морфології
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №34 для студентів медичного факультету
- •1.Таксономія збудників правця і ботулізму
- •Правець – гостра токсична ранова інфекція, яка викликається нейротоксином c. Tetani, і проявляється судомами скелетних м’язів і періодичними генералізованими судомами.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №35 для студентів медичного факультету
- •3. Умови розвитку захворювань
- •Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №36 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці і проведенню лабораторного заняття №37 для студентів медичного факультету
- •1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.
- •1.6.Система навчальних завдань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №38 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №39 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №40 для студентів медичного факультету.
- •1.Тема: Патогенні спірили. Кампілобактери. Хелікобактери. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №41 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №42 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №43 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44 для студентів медичного факультету
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №45 для студентів медичного факультету
Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №31 для студентів медичного факультету
Тема: Патогенні вібріони. Морфологія та біологічні властивості холерного вібріона.
Мікробіологічна діагностика холери.
Актуальність теми.
Сьома пандемія холери, розпочавшись в 1961 р., продовжується по сьогоднішній день. Знання біологічних характеристик збудника необхідне для підтвердження клінічного діагнозу «холера» і диференціації холери від холероподібних ентеритів, які не є особливо-небезпечними інфекціями з швидким епідеміологічним розповсюдженням. Враховуючи швидке поширення інфекції і важкий перебіг захворювання майбутнім лікарям будь-якої спеціалізації необхідно знати основні протиепідемічні профілактичні і лікувальні заходи, які виконуються у вогнищі холери.
Цілі вивчення теми.
Мета загальна: ознайомитись з особливостями збудника холери, які мають значення в лабораторній діагностиці і профілактиці захворювання.
Мета конкретна:
Знати ключові ознаки роду Vibrio, диференційні культуральні і біохімічні властивості патогенних для людини вібріонів.
Знати як правильно забрати матеріал від хворого і провести попередню діагностику холери.
Засвоїти етапи мікробіологічної діагностики холери і холероподібних ентеритів.
Знати основні протиепідемічні і профілактичні заходи для попередження розповсюдження захворювання у вогнищі.
Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
Морфологічні особливості вібріонів, методи мікроскопічного дослідження.
Методи вивчення монотрихіальної рухливості бактерій.
Методи виявлення соматичних антигенів бактерій.
Етапи бактеріологічного методу дослідження.
Порівняльна характеристика екзотоксинів та ендотоксинів бактерій.
Зміст навчання.
Граф логічної структури змісту:
1.Таксономія патогенних для людини вібріонів
Родина Vibrionaceae
Рід Vibrio
Види: V.cholerae, V.parahaemolyticus, V.vulnificus
2. Загальна характеристика вібріонів, що мають медичне значення
Морфологія: Грам-негативні, злегка зігнуті палички у вигляді коми 0,5 – 1,5-3 мкм, спор та капсул не утворюють, рухливі (монотрихи) |
Культуральні властивості: Факультативні анаероби або аероби; Адаптовані до лужного середовища (оптимальне рН 7,6-8,2); Оптимальна температура 18-370С; Невибагливі до складу поживного середовища; Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах; Деякі види адаптовані до підвищених концентрацій NaCl (галофільні) |
Методи вивчення морфології:
|
Поживні середовища для культивування:
|
Характеристика росту:
|
Класифікаційні біологічні ознаки вібріонів
Антигенна структура |
Біохімічні властивості |
Вірулентність |
1. О-Аг (групоспецифічний) 2. Н-Аг (спільний) |
Ферментація маннози, сахарози, арабінози (тріада Хейберга) |
1. Патогенні вібріони (V.cholerae) 2. Умовно-патогенні вібріони (V.parahaemolyti- cus, V.vulnificus, V.metsch- nicovi) 3.Сапрофітні вібріони |
Метод вивчення: РА з групо-специфічною О-сироваткою |
Поділ на 8 хемогруп | |
Поділ на 139 О-серогруп |
Збудник холери (V.cholerae) належить до О-1 серогрупи і I хемогрупи за Хейбергом
Внутрішньовидова класифікація V.cholerae
За структурою О-Аг |
За біологічними властивостями |
Серотип Огава (АВ) Серотип Інаба (АС) Серотип Гікошима (АВС)
|
|
Класифікаційні ознаки:
|
Патогенність і фактори вірулентності збудника холери
Патогенність |
Фактори вірулентності |
Викликає особливо-небезпечну кишкову інфекцію людини, що супроводжується водянистою діареєю і вираженою дегідратацією і характеризується швидким епідемічним розповсюдженням |
|
Коротка характеристика захворювання
Механізм та шляхи передачі захворювання |
Джерело інфекції |
Стадії захворювання |
Основні клінічні ознаки |
Імунітет |
Профілактика |
Лабораторна діагностика |
Фекально-оральний |
Хвора людина; вібріоносій |
Інкубаційний період – 1-6 діб
|
-виражена інтоксикація; -профузний водянистий пронос; -блювота; -симптоми зневоднення (сухість шкіри, зменшення тургору; падіння тиску; тромбози) |
Напружений, стійкий, антибакте-ріальний і антитоксин-ний |
Неспецифічна конвенційна та етіотропна антибактері-альна |
Прискорена: Мікроскопія (нативна, за-барвленних препаратів, імунофлюо-ресцентна) |
Водний; Аліментарний; Побутовий
Фактори передачі: Вода Харчові продукти Брудні руки |
Патогенетичні стадії: -ентерит; -гастро-ентерит; - холерний алгід; -кома |
Специфічна (тільки у постійних вогнищах холери): Ін активована холерна вакцина; Холероген- анатоксин |
Основна: бактеріолог-гічний | |||
Допоміжна: (ретроспективна) серологічний |
Перелік теоретичних питань.
Загальна характеристика вібріонів, які мають значення в патології людини
Морфологія та біологічні властивості збудника холери.
Диференціація біоварів холерного вібріону
Мікробіологічна діагностика холери. Етапи бактеріологічного дослідження.
Методи прискореної діагностики холери.
Профілактика холери.
Етіологія і особливості мікробіологічної діагностики холероподібних гастроентеритів.
Джерела навчальної інформації.
Література (основна):
К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.
К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 284-291.
В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 298-302.
А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр. 394-401.
И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.242-247.
Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.280-286.
С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.214-221.
Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 188-193.
Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 409-412.
Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 200-208.
Література (додаткова):
Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.
Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 38-44.
Лекційний матеріал.
Орієнтовна основа дії (ОДД)
Схема мікробіологічної діагностики холери і холероподібних ентеритів
Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, секційний матеріал (сегменти тонкого кішківника), вода, харчові продукти
Прискорена діагностика:
РІФ;
Реакція іммобілізації вібріонів О-1 сироваткою
Бактеріологічний метод:
Перший етап:
мікроскопія нативних мазків для виявлення рухливості;
мікроскопія забарвлених за Грамом мазків випорожнень;
висів дослідного матеріалу у лужну ПВ, лужний агар, середовище ТЦБС;
Другий етап (через 4-6 годин):
мікроскопічне дослідження плівки з лужної ПВ (нативна мікроскопія);
мазок, забарвлення за Грамом;
постановка орієнтовної РА з О-1 сироваткою;
при необхідності (відсутність видимих ознак росту) пересів у другу ПВ і на щільні середовища;
Третій етап (через 14-16 годин):
вивчення колоній, що утворились на щільних середовищах: мазок за Грамом, орієнтовна РА з О-1 сироваткою;
пересівання підозрілих колоній на лужну ПВ.
Четвертий етап (через 20-24 години):
ідентифікація чистих культур:
визначення цукролітичних властивостей (тріада Хейберга);
визначення серотипу у орієнтовній і розгорнутій РА;
постановка біологічних тестів для визначення біовару;
П’ятий етап (через 24-36 годин):
врахування результатів;
видача остаточного мікробіологічного діагнозу.
Серологічний метод (допоміжний, ретроспективна діагностика, виявлення носіїв, оцінка напруженості імунітету):
визначення вібріоцидів в сироватці хворих в реакції лізису (з 3-го дня); діагностичний титр 1:1000
визначення аглютинінів в розгорнутій РА; діагностичний титр 1:80;
визначення антитоксинів за допомогою РНГА; діагностичний титр 1:160.
Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
Методика проведення заняття.
Про мікроскопувати демонстраційні препарати, виготовлені із культури холерного вібріону і забарвлені за Грамом. Вивчити характерну морфологію збудника. Мікроскопічну картину замалювати у протокол.
Вивчити характер росту холерного вібріону на 1% пептонній воді. Відомості занести у протокол.
Ознайомитись з демонстраційними щільними поживними середовищами, які використовують для виділення холерного і умовно-патогенних вібріонів з патологічного матеріалу (лужний агар, кров’яно-сольовий агар, ТЦБС). Характерні ознаки росту патогенних для людини вібріонів внести в протокол.
Поставити орієнтовну РА на склі з культурою вібріону та групоспецифічною сироваткою. Врахувати результат, зробити висновок.
Врахувати результати демонстраційної РА культури вібріону у пептонній воді з холерною О-сироваткою, що розведена до половини титру.
Вивчити діагностичні і лікувально-профілактичні препарати, які використовують для лабораторної діагностики, профілактики і лікування холери (діагностичні О-сироватки групо- і типоспецифічні, бактеріофаги el-tor, C IV Мукерджі, ін активована холерна вакцина, холеро ген-анатоксин, тетрациклін, доксіциклін). Відомості внести в протокол.
Оформити протокол, зробити висновки.
Автор : доцент, к.м.н. Вовк І.М.