- •§1. Теорії виникнення держави
- •§2. Поняття держави
- •§3. Основні ознаки держави
- •§4. Єство держави
- •§5. Форма держави
- •§6. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§7. Утворення держави Україна
- •§8. Функції держави
- •§9. Поняття і ознаки правової держави
- •§1. Виникнення права
- •§2. Поняття права
- •§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
- •§4. Єство права
- •§5. Право як цінність
- •§6. Функції права
- •§7. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§8. Утворення держави Україна
- •§9. Норми права: поняття, структура
- •§10. Види правових норм
- •§11. Тлумачення правових норм
- •§12. Джерела (форми) права України
- •§13. Правовідношення: поняття, ознаки, структура (елементи)
- •§14. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •§15. Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§16. Юридична відповідальність: поняття, підстави, мета, види
- •§17. Законність і правопорядок
- •§1. Конституційне право—провідна галузь права України
- •§2. Основи конституційного ладу України
- •§3. Декларація про державний суверенітет — основа затвердження суверенітету України
- •§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства
- •§5. Конституційний процес в Україні
- •§6. Референдум як найважливіша форма народовладдя
- •§7. Територіальний пристрій України
- •§8. Правовий статус мов в Україні
- •§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
- •§2. Принципи правового статусу особи
- •§3. Громадянство України
- •§4. Зміст основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •§5. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§6. Правовий статус іноземців в Україні
- •§7. Правовий статус біженців в Україні
- •§8. Правовий статус суспільних формувань і право громадян на об'єднання
- •§9. Правовий статус засобів масової інформації в Україні і право громадян на інформацію
- •§10. Правовий режим надзвичайного положення
- •§1. Виборча система
- •§2. Верховна Рада України
- •§3. Правовий статус народних депутатів України, місцевих Рад народних депутатів
- •§4. Президент України
- •§5. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавської влади
- •§6. Правовий статус прокуратури України
- •§7. Органи судової влади
- •§8. Органи міліції
- •§9. Правовий статус адвокатури
- •§10. Служба безпеки, органи юстиції
- •§11. Місцеве самоврядування
- •§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини
- •§2. Поняття державного управління
- •§3. Організація державного управління освітою
- •§4. Єство адміністративного примушення і його види
- •§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •§6. Види адміністративних стягнень
- •§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
- •§1. Поняття, предмет, метод, функції і принципи цивільного права України.
- •§2. Виникнення і захист цивільних прав
- •§3. Суб'єкти цивільного права
- •§4. Правове регулювання відносин власності
- •§5. Правове регулювання договірних зобов'язань
- •§6. Цивільно-правова відповідальність
- •§7. Спадкові правовідносини
- •§8. Житлові правовідносини
- •§9. Шлюбно-сімейні відносини
- •§1. Поняття трудового договору, його види
- •§2. Контракт як особлива форма трудового договору
- •§3. Загальний порядок прийому на роботу
- •§4. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
- •§7. Робочий час і його види
- •§8. Поняття і види часу відпочинку
- •§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
- •§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
- •§11. Розгляд трудових суперечок
- •§1. Правові основи охорони навколишнього природного середовища
- •§2. Законодавство України про використовування і охорону природних ресурсів
- •§3. Екологічні права і обов'язки громадян
- •§4. Форми власності на землю в Україні
- •§1. Кримінальне право як галузь права
- •§2. Поняття злочину
- •§3. Кримінальна відповідальність
- •§4. Склад злочину
- •§5. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§6. Кримінальне покарання і його види
- •§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх
- •§1. Теорії виникнення держави.......................................... 4
§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
Ознаки позитивного (об'єктивного) права:
1) нормативність — право складається з норм, правил поведінки загального характеру, розрахованих на неодноразове їх застосування, адресованих кожному, хто опиниться в умовах, передбачених нормами права;
2) системність — право не є механічна сукупність норм. Всі вони покликані діяти погоджено, утворюючи єдине несуперечливе ціле — систему правових норм;
3) формальна визначеність норм права полягає в зовнішньому оформленні і закріпленні їх вмісту в статтях нормативно-правових актів, чіткому визначенні прав і обов'язків їх адресатів. Позитивне право — це в основному система формально-певних норм, встановлених державою і закріплених в законодавстві. Проте деякі норми є правовими, оскільки вони санкціоновані державою, тобто визнані легально (шляхом закріплення в статті нормативно-правового акту) або фактично (в присудженнях і інших актах державних органів);
4) загальність — норми права звернені до всіх членів суспільства, торкаються в рівній мірі всіх тих, кому вони адресовані, тобто право — це загальний нормативний регулятор суспільних відносин. Інші нормативні системи, діючі в світській державі (релігійні норми, норми моралі і т.п.) такого офіційного статусу не мають;
5) загальнообов'язковість — правові вимоги підлягають
безумовному виконанню всіма, кому вони адресовані;
6) гарантированность норм права пов'язана з можливістю застосування державного примушення для втілення правових вимог в життя.
§4. Єство права
Суспільство є об'єктом права як нормативного регулятора суспільних відносин, направленого на їх впорядкування і встановлення правопорядку. В цьому плані важливо визначити соціальне єство права.
Єство права як соціального інституту полягає в тому, що воно є загальносоціальним регулятором суспільних відносин, направленим на досягнення в суспільстві згоди і миру, а також загальною мірою свободи, рівності, справедливості і відповідальності суб'єктів соціального спілкування, яка виражає узгодженість їх волі і інтересів. Таке соціальне єство права в сучасному цивілізованому суспільстві, соціально орієнтованій, демократичній, правовій державі. Згадка тут держави не випадково. Єство держави і єство права однотипне. Єство держави, завжди є кон центрованим віддзеркаленням і виразом суспільства (який суспільство — така і держава), впливає на єство права. Взагалі два початки завжди присутні в змісті права і позначаються на його єстві — цивілізаційний початок і початок політичний.
Цивілізація — це період розвитку людства, витоки якого пов'язані з переходом людей від привласнюючої економіки до економіки тій, що проводить, коли життя людини перестало знаходитися в абсолютній залежності від «дарів» природи. Одночасно окрема людина почала знаходити все велику свободу в суспільстві. Цивілізація створила людину як особу — володаря свободи і свідомості. Людина свідомо реалізовувала свою свободу в своїх діях. Історія розвитку людства — це історія розвитку міри свободи особи в природі і суспільстві, яку втілює право як інструмент, створюючий порядок в суспільстві. Право протистоїть свавіллю (абсолютній свободі, анархії), і завжди є міра свободи — об'єктивно можливої і необхідної в суспільстві.
В стародавньому суспільстві свобода була мінімальною. Спочатку соціальні норми стародавнього суспільства були орієнтовані на обмеження свободи і формулювалися як заборони. З часом з'явилися норми, що надають свободу, можливість скоювати певні дії, тобто з'явилися права. Так виникло власне право. Будучи мірою свободи, право одночасно дійсність лось і мірою відповідальності за вільно досконалі вчинки. Свобода неотделима від відповідальності. Слід зазначити і те, що право—міра справедливості. Справедливість, праведність, має рацію так, правильність — однокорінні слова, найбезпосереднішим чином пов'язані з правом. Стародавні юридичні пам'ятники не випадково часто називалися «правдою» — Російська Правда, Салічна Правда. Давньоримські юристи говорили: «Право є мистецтво добра і справедливості».
І ще є одна особливість права як заходи рівності людей. Право — це рівна міра свободи по відношенню до нерівних людей. Але право забезпечує не фактичне, а формальна рівність людей.
Право — атрибут державно-організованого суспільства, і його зміст неминуче виражає державну волю. Державна воля — політична категорія, політичний інструмент, який може служити інтересам навіть меншини населення країни в збиток інтересам більшості. У зв'язку з цим, під кінець минулого століття, указуючи на норми права, закріплені в законодавстві, сформувалося розуміння єства права свого часу і попередніх епох (рабовласницької, феодальної) як зведеної в закон воля економічно і політично пануючого класу, волі, направленої на формування в суспільстві порядку, вигідного і бажаного, перш за все, цьому класу. При цьому підкреслювалося «всього лише воля», «однієї лише воля», «саме воля», тим самим робилася обмовка, що єство права припускає і щось інше, тобто те, що вище позначено як цивілізаційний початок.