§1. Виборча система

Органи державної влади в Україні або обираються, або призначаються. Обрання Верховної Ради України, Президента України, депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних в містах, обласних Порад здійснюється на основі демократичних принципів.

Основними принципами виборчого права України є: загальне, рівне, пряме виборче право при таємному голосуванні; територіальний принцип проведення виборів по виборчих округах; гласність. Законом «Про вибори народних депутатів України» від 18 2001г жовтня. встановлюється, що виборчий процес здійснюється на початках вільного і рівноправного висунення кандидатів в депутати, гласності і відвертості, рівність можливостей для всіх кандидатів в про веденні виборчої кампанії, неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування, свободи агітації.

Виборче право України — це система правових норм, регулюючих порядок формування представницьких органів держави, органів місцевого самоврядування. Президента України. Розрізняється поняття виборчого права в об'єктивному і суб'єктивному значенні. В об'єктивному значенні — це сукупність правових норм, а в суб'єктивному — право громадян України обирати і бути вибраними. Активне виборче право, тобто право обирати, виникає досягши 18-річного віку для всіх громадян України. По-іншому регламентується вік пасивного виборчого права, тобто має рацію бути вибраним. Депутатом місцевої Поради можна стати, досягнувши 18-річного віку, а Верхів ний Радою України — 21-річного.

Вибори проводяться на основі принципу загальності. Законом "Про вибори народних депутатів України» встановлюється, що вибори депутатів є загальними: право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. При цьому Депутатом може бути вибраний громадянин України, який має право голосу, не молодше 21 років на день виборів, і який постійно доживає на території України не менше п'ять останніх років.

Принцип загальності виборчого права виявляється і в тому, що які-небудь прямі або непрямі пільги або обмеження відносно виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і національного положення, расової і національної приналежності, підлоги, освіти, мови, відношення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять забороняється.

Виключення з принципу загальності встановлені самим законом. Так, права голосу не мають громадяни, визнані судом недієздатними.

Принцип рівного виборчого права означає, що вибори депутатів є рівними: громадяни беруть участь у виборах на рівних початках і кожний виборець має один голос.

Вибори депутатів прямі, оскільки депутати всіх ланок Порад обираються безпосередньо виборцями.

Голосування на виборах депутатів таємне: контроль за волевиявленням виборців не допускається.

Принцип гласності при підготовці і проведенні виборів виявляється в тому, що виборчі комісії інформують громадян про свій склад, місце знаходження і режим роботи, про утворення виборчих ділянок і округів, ознайомлюють їх із списками виборців, виборчими програмами (платформами) кандидатів в депутати, партій, виборчих блоків, що беруть участь у виборчій кампанії і т.д. Засоби масової інформації освітлюють хід підготовки і проведення виборів депутатів.

Для проведення виборів утворюються виборчі комісії. Так, по виборах народних депутатів України утворюються: Центральна виборча комісія; окружні виборчі комісії (225); дільничі виборчі комісії. Законодавством регламентується правовий статус цих комісій і порядок їх роботи.

Третій розділ Конституції України «Вибори, Референдум" закріплює тільки основи виборчої системи. Вибори у Верховну Раду України в березні 1998 року були проведені по виборчій системі, при якій 225 народних депутатів було вибрано від політичних партій і їх об'єднань, що змішала, а 225 —шляхом представництва від територій, тобто по мажоритарній системі відносної більшості.