§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності

Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності є застосування до осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, адміністративних стягнень, які ваблять для цих осіб обтяжливі наслідки майново го, морального або особового характеру і накладаються уповноваженими на те органами або посадовцями на підставах і в порядку, встановлених нормами адміністративного права.

Основним нормативним актом, регулюючим адміністративну відповідальність, є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КоАП), який закріплює поняття адміністративного правопорушення, види адміністративних стягнень, правила і порядок їх застосування, систему складів адміністративної провини і т.п., тобто утворює нормативну основу адміністративної відповідальності.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення (провина), під яким розуміється що робить замах на державний або суспільний грядок, власність, права і свободи громадян, на встановлень порядок управління, протиправна, винне (умисне або необережне) дія або бездіяльність, за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Ознаками адміністративного правопорушення, як витікає з приведеного визначення, є суспільна шкідливість, протиправність, винність і адміністративна караність.

Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення означає, що їм заподіюється шкода суспільним відносинам, що охороняються: державному і суспільному порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління. Ця шкода може бути як матеріальним, так і іншим (моральним, організаційним і т.п.).

Протиправність провини — це порушення загальнообов'язкових правил, встановлених державою. Адміністративне правопорушення може виражатися як в протиправній дії, так і в протиправній бездіяльності. В першому випадку скоює сприяння, заборонене законом (наприклад, розпивання спиртним напоїв в суспільних місцях), в другому — правопорушник не діє, коли закон вимагає активних дій (наприклад, ухилення свідка від явки в суд).

Під винністю адміністративного правопорушення розуміється психічне відношення особи до досконалої дії (бездіяльності). Вина може бути умисною або необережною.

Адміністративна караність провини виражається в тому, що за його здійснення законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна караність означає можливість застосування до порушника адміністративного стягнення, хоча реально воно може і не накладатися (наприклад, у разі звільнення від адміністративної відповідальності).

§6. Види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення є мірою адміністративної відповідальності, покаранням і вабить для порушника певні несприятливі наслідки, застосовується в цілях його Г виховання і попередження здійснення нових правопорушень. В ст. 24 КоАП названо сім видів адміністративних стягнень попередження, штраф, відшкодувальне вилучення предмету, конфіскація, позбавлення спеціального права, виправні роботи і адміністративний арешт.

Попередження визнається адміністративним стягненням в тому випадку, якщо воно виноситься у письмовій формі або фіксується іншим встановленим способом. Це стягнення носить характер морального засудження правопорушника, офіційного застереження його від здійснення нових порушень. Штраф —•это майнове стягнення, що полягає у вилученні у порушника певних грошових сум в дохід держави. В даний час розміри штрафу залежать від офіційно встановленого неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян від і у разі зміни останнього змінюються вслід за ним.

Відшкодувальне вилучення предмету, що з'явився знаряддям здійснення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні і подальшій реалізації з передачею виручених сум колишньому власнику за вирахуванням витрат по реалізації вилученого предмету.

Конфіскація — цей примусовий безвідплатний обіг майна у власність держави. Адміністративне законодавство допускає конфіскацію конкретного майна-предмету, що з'явилося знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, і грошей, отриманих унаслідок здійснення такого правопорушення. Конфіскований може бути, як правило, лише предмет, що знаходиться в особистій власності порушника.

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянину (права управління транспортним засобом, права полювання), застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом на строк до трьох років.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх по місцю роботи правопорушника. Суть їх полягає в тому, що із заробітку особи утримується до 20% в дохід держави. Застосувати це стягнення може тільки суд (суддя).

Адміністративний арешт — найстрогіше адміністративне стягнення, яке виражається в короткостроковому (до 15 доби) позбавленні порушника свободи і призначається тільки судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 12 років, до неповнолітніх, інвалідам I і II Груп.

Окрім розглянутих стягнень, КоАП передбачає можливість застосування до іноземних громадян і осіб без громадянства адміністративного видворення за межі України.