§2. Виникнення і захист цивільних прав

Цивільно-правові норми самі по собі не породжують цивільних правовідносин і складових їх зміст цивільних прав і обов'язків. Для їх виникнення необхідне настання певних обставин, які передбачені законодавством, або здійснення суб'єктами цивільного права юридично значущих дій, тобто таких життєвих обставин, з якими закон зв'язує виникнення, зміну і припинення цивільних прав і обов'язків, - юридичних фактів, а в деяких випадках, їх сукупності - юридичного складу.

Юридичні факти достатньо численні, а найбільш часто ті, що зустрічаються в житті передбачені в ст. 11 ЦК України. До них відносяться:

1) угоди і інші операції;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права можуть виникати безпосередньо із закону, у тому числі актів цивільного законодавства, а в спеціально встановлених випадках - безпосередньо з актів державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права і обов'язки можуть виникати і з рішення суду.

У встановлених законодавством або договором випадках підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків може бути настання певної події або його ненастання.

Виникнення цивільних прав зв'язується і з такими фактами, як смерть або народження людини.

У разі порушення цивільних прав останні можуть бути захищений у встановленому законом порядку судом, арбітражним судом або третейським судом.

Захист цивільних прав проводиться шляхом:

1) визнання права (наприклад, якщо у члена сім'ї наймача заперечується право на займану їм житлоплощу);

2) визнання операції недійсної;

3) відновлення положення, що існувало до порушення права, і припинення дій, що порушують право;

4) присудження до виконання обов'язку в натурі (у випадках, коли продавець не передає річ покупцю);

5) зміни правовідношення;

6) відшкодування заподіяних збитків і інші способи відшкодування заподіяної шкоди;

7) відшкодування моральної (немайнового) шкоди;

8) іншими способами, передбаченими законом.

Поряд особливостей характеризується захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій. Так, згідно ст. 29 ЦК, кожний має право на пошану своєї гідності і честі. У разі порушення має право вимагати по суду спростування невідповідних дійсності або неправдиво висловлених відомостей, що порочать їх честь, гідність, якщо що розповсюдив такі відомості не доведе, що вони відповідають дійсності.

Якщо ці відомості були поширені через засоби масової інформації (друкарської або аудіовізуальної), то вони повинні бути спростований в тому ж друкарському виданні, аналогічному радіо- або телепередачі або іншим адекватним способом. Якщо не відповідні дійсності і заподіюючі збиток інтересам, честі, гідності або діловій репутації громадянина або організації відомості містяться в документі, витікаючому від організації, такий документ підлягає заміні або озивається. Порядок спростування в інших випадках встановлюється судом.

Громадянин або організація, відносно яких поширені невідповідні дійсності і заподіюючі збиток їх інтересам, честі, гідності або діловій репутації, відомості мають право разом із спростуванням таких відомостей вимагати відшкодування майнового і морального (немайнового) збитку, заподіяного їх розповсюдженням. Проте вимоги про спростування цих відомостей і компенсацію морального збитку повинні бути заявлений в суд протягом одного року з того моменту, коли особі стало відомо про їх розповсюдження.