§10. Правовий режим надзвичайного положення

Реалізація прав і свобод громадянином значною мірою визначається тим, в якій обстановці вони здійснюються в нормальній або надзвичайній. Бувають такі обставини, коли і права громадян держава вимушена вводити надзвичайне положення.

Надзвичайне положення — це передбачений Конституцією України, особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні або в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче за загальнодержавний рівень, що привів або може привести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життя і здоров'ю людей, або при спробі захоплення державної влади або зміни конституційного порядку України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для запобігання загрози і забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади і органів місцевого самоврядування, зашиті конституційного порядку, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб з вказівкою терміну дії цих обмежень.

Такий правовий режим вводиться за умов виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (стихійної біди, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів поразки, пандемій, панзоотії і тому подібне), що створюють загрозу життя і здоров'ю значних верств населення. Умовами введення надзвичайного положення можуть бути не тільки природні, але і соціальні чинники: здійснення масових терористичних актів, які супроводяться загибеллю людей або розоренням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державних властей і органів місцевого самоврядування; виникнення масового безладдя, яке супроводиться насильством над громадянами, ущемляють їх права і свободи; спроби захоплення державної влади або зміни конституційного порядку України шляхом насильства; масового переходу державної межі з території суміжних держав; необхідності відновлення конституційного правопорядку і Діяльності органів державних властей.

Надзвичайне положення вводиться лише за наявності реальної Загрози безпеки громадян або конституційному порядку, усунення якої іншими способами є неможливим.

Метою введення надзвичайного положення є усунення Загрози і швидка ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державних властей або зміни конституційного порядку шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також має рацію і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державних властей і органів місцевого самоврядування, інших інститутів цивільного суспільства.

При введенні надзвичайного положення на користь національної безпеки і громадського порядку з метою запобігання хвилюванням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного положення можуть вводитися такі заходи:

встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайне положення; обмеження руху транспортних засобів і їх огляд; посилення охорони громадського порядку і об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення і народного господарства; замкне проведення масових заходів, окрім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

заборона страйків. Окрім цих заходів можуть бути вжитий додаткових заходів режиму надзвичайного положення у зв'язку з надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру, такі як: тимчасова або безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для мешкання, з обов'язковим наданням ним стаціонарних або тимчасових житлових приміщень; встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятівних формувань і військових підрозділів, привернутих до подолання надзвичайних ситуацій;

тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств і інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайного положення або забезпеченням життєдіяльності населення і аварійно-рятівних формувань;

встановлення карантину і проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів; упровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; мобілізація і використовування ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відхилення небезпеки і ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат; зміна ре жиму роботи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного положення продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятівних і відновних робіт; усунення від роботи на період надзвичайного положення, у разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного положення, і накладення часового виконання обов'язків вказаних керівників на інші обличчя.

Окрім основних заходів можуть використовуватися додаткові заходи правового режиму надзвичайного положення у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку, а саме:

упровадження комендантської години; перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках — проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян; замкне призовникам і військовозобов'язаним змінювати місцепроживання без відома відповідного військового комісаріату; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйливих і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртній основі; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї і боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також учбової військової техніки, вибухових, радіо активних речовин і матеріалів, отруйливих і сильнодіючих хімічних речовин; замкне виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, які можуть дестабілізувати обстановку; регулювання роботи цивільних теле- і радіоцентрів, замкне роботи любительських радіопередаючих засобів і радіовипромінюючих пристроїв особистого і колективного користування; особливі правила користування зв'язком і передачі інформації через комп'ютерні сіті; порушення в порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, суспільних організацій на користь національної безпеки і громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Нормативні акти і література, що рекомендується

1. Конституція України. - Київ, 1996.

2. Декларація про державний суверенітет України. - До., 1991.

3. Закон України «Про громадянство України» // Відомості Верховної Ради України (надалі Відомості). - 2001. - № 13. - Ст. 65.

4. Закон України «Про інформацію» // Відомості. - 1992. - №48.

- Ст. 650.

5. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в України» // Голос України. - 1992. 8 грудня.

6. Закон України «Про правовий режим надзвичайного положення» // Відомості. - 2000. № 23. - Ст. 176.

7. Закон України «Про національні меншини в Україні» //Відомості. - 1992. - № 36. -Ст. 529.

8. Закон України «Про правовий статус іноземців» // Відомості.

-1994.-№23.-Ст. 161.

9. Закон України «Про біженців» // Відомості. -1994. - № 16. - Ст. 90.

10. Закон України «Про об'єднання громадян» // Відомості. - 1992.

- № 34. - Ст. 504.

11. Закон України «Про мови в Українській РСР» // Відомості. -1989.

-№51.-Ст. 631.

12. Закон України «Про політичні партії в Україні» // Відомості.

- 2001. - № 23. - Ст. 118.

13. Декларація прав національностей України // Відомості. - 1991.

- № 53. - Ст. 799.

14. Концепція нової Конституції України // Відомості. -1991. - № 35.

- Ст.466.

15. Белоус А.О. Політичні об'єднання України. - До., 1993.

16. Має рацію людини: Міжнародні договори України. - До., 1992.

17. Рабіновіч П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення. - До., 1992.

18. Тодыка Ю.Н., Ришняк Н.А. Громадянство України. - X., 1996.

Розділ 3. Органи державної влади і місцевого самоврядування