- •§1. Теорії виникнення держави
- •§2. Поняття держави
- •§3. Основні ознаки держави
- •§4. Єство держави
- •§5. Форма держави
- •§6. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§7. Утворення держави Україна
- •§8. Функції держави
- •§9. Поняття і ознаки правової держави
- •§1. Виникнення права
- •§2. Поняття права
- •§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
- •§4. Єство права
- •§5. Право як цінність
- •§6. Функції права
- •§7. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§8. Утворення держави Україна
- •§9. Норми права: поняття, структура
- •§10. Види правових норм
- •§11. Тлумачення правових норм
- •§12. Джерела (форми) права України
- •§13. Правовідношення: поняття, ознаки, структура (елементи)
- •§14. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •§15. Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§16. Юридична відповідальність: поняття, підстави, мета, види
- •§17. Законність і правопорядок
- •§1. Конституційне право—провідна галузь права України
- •§2. Основи конституційного ладу України
- •§3. Декларація про державний суверенітет — основа затвердження суверенітету України
- •§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства
- •§5. Конституційний процес в Україні
- •§6. Референдум як найважливіша форма народовладдя
- •§7. Територіальний пристрій України
- •§8. Правовий статус мов в Україні
- •§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
- •§2. Принципи правового статусу особи
- •§3. Громадянство України
- •§4. Зміст основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •§5. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§6. Правовий статус іноземців в Україні
- •§7. Правовий статус біженців в Україні
- •§8. Правовий статус суспільних формувань і право громадян на об'єднання
- •§9. Правовий статус засобів масової інформації в Україні і право громадян на інформацію
- •§10. Правовий режим надзвичайного положення
- •§1. Виборча система
- •§2. Верховна Рада України
- •§3. Правовий статус народних депутатів України, місцевих Рад народних депутатів
- •§4. Президент України
- •§5. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавської влади
- •§6. Правовий статус прокуратури України
- •§7. Органи судової влади
- •§8. Органи міліції
- •§9. Правовий статус адвокатури
- •§10. Служба безпеки, органи юстиції
- •§11. Місцеве самоврядування
- •§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини
- •§2. Поняття державного управління
- •§3. Організація державного управління освітою
- •§4. Єство адміністративного примушення і його види
- •§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •§6. Види адміністративних стягнень
- •§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
- •§1. Поняття, предмет, метод, функції і принципи цивільного права України.
- •§2. Виникнення і захист цивільних прав
- •§3. Суб'єкти цивільного права
- •§4. Правове регулювання відносин власності
- •§5. Правове регулювання договірних зобов'язань
- •§6. Цивільно-правова відповідальність
- •§7. Спадкові правовідносини
- •§8. Житлові правовідносини
- •§9. Шлюбно-сімейні відносини
- •§1. Поняття трудового договору, його види
- •§2. Контракт як особлива форма трудового договору
- •§3. Загальний порядок прийому на роботу
- •§4. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
- •§7. Робочий час і його види
- •§8. Поняття і види часу відпочинку
- •§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
- •§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
- •§11. Розгляд трудових суперечок
- •§1. Правові основи охорони навколишнього природного середовища
- •§2. Законодавство України про використовування і охорону природних ресурсів
- •§3. Екологічні права і обов'язки громадян
- •§4. Форми власності на землю в Україні
- •§1. Кримінальне право як галузь права
- •§2. Поняття злочину
- •§3. Кримінальна відповідальність
- •§4. Склад злочину
- •§5. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§6. Кримінальне покарання і його види
- •§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх
- •§1. Теорії виникнення держави.......................................... 4
§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
Порушенням трудової дисципліни є протиправне, винне невиконання робітникам або службовцям трудових обов'язків. Дія (бездіяльність) працівника є порушенням трудової дисципліни лише при одночасній наявності наступних умов:
дія (бездіяльність) повинна бути протиправною, протиправна дія (бездіяльність) повинна бути винне, тобто зроблена, умисно або по необережності. Протиправна і винне дія працівника пов'язана з виконанням його трудових обов'язків.
Ст. 147 КЗоТ як дисциплінарні стягнення передбачає догану і звільнення. Для окремих категорій працівників можуть бути передбачений і інші дисциплінарні стягнення.
Перед накладенням стягнення від порушника повинне зажадатися пояснення у письмовій формі. Відмова працівника дати пояснення не може служити перешкодою для застосування стягнення.
Стягнення накладаються безпосередньо при виявленні про ступка, але не пізніше за один місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби працівника або знаходження його у відпустці. Відсутність на роботі по інших підставах, у тому числі і у зв'язку з використовуванням днів відпочинку (відгулів), незалежно від їх тривалості (наприклад, при вахтовому методі організації робіт), не перериває перебіг місячного (з дня виявлення) терміну.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше за шість місяців з дня здійснення провини.
За одну і ту ж провину може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) по підприємству, цеху і повідомляється робітника або службовця під розписку.
Повідомлення змісту наказу під розписку є гарантією того, що працівник ознайомлений із стягненням і у разі незгоди з ним може його оскаржити.
Якщо протягом одного року з дня накладення стягнення працівник не буде підданий новому дисциплінарному стягненню, то він розглядається як що не піддавався стягненню. За відсутності нових порушень і нових дисциплінарних стягнень дисциплінарне стягнення, таким чином, знімається без спеціального наказу, а при їх наявності дія первинного ^взыскания зберігає силу.
Дисциплінарне стягнення може бути знято і до закінчення одного року, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і при цьому проявив себе як добросовісний працівник.
§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
Матеріальна відповідальність працівників полягає в їх обов'язку відшкодувати збиток, заподіяний підприємству, установі або організації, де вони працюють.
Умовами залучення працівника до матеріальної відповідальності є: наявність прямого дійсного збитку, протиправність поведінки працівника, причинний зв'язок між поведінкою працівника і виниклим збитком, вина працівника в
спричиненні збитку.
Трудове законодавство встановлює обмежену і повну матеріальну відповідальність працівників.
Обмежена відповідальність полягає в обов'язку працівника відшкодувати збиток в межах свого середньомісячного заробітку (ст. 132 КЗоТ). Вона наступає у всіх випадках, окрім тих, коли законодавством передбачена повна відповідальність.
Повна матеріальна відповідальність полягає в обов'язку працівника відшкодувати збиток в повному об'ємі і лише у випадках, прямо передбачених в законі (ст. 134 КЗоТ).
Працівник може добровільно відшкодувати заподіяний їм збиток, а з відома власника або уповноваженого їм органу може передати для відшкодування збитку рівноцінне майно або виправити пошкоджене (ст. 130 КЗоТ).
Збиток може бути відшкодований по розпорядженню власника або уповноваженого їм органу в тому випадку, якщо:
а) розмір збитку не перевищує середньомісячного заробітку працівника;
б) з моменту виявлення збитку пройшло не більше двох тижнів;
в) розпорядження звертається до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівнику. У всій решті випадків відшкодування збитку проводиться шляхом подачі власником або уповноваженим їм органом позову до районного (міський) суду (ст. 136 КзоТ).