Міністерство освіти і науки України

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра рудникової аерології і охорони праці

Оцінка економічної ефективності витрат

на заходи щодо профілактики

профзахворювань пилової етіології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичної роботи

по курсу „Економіка охорони праці”

для студентів спеціальності 6.090300

„Розробка родовищ корисних копалин”

за спеціалізацією 6.090300.00

„Охорона праці в гірничому виробництві”

денної та заочної форми навчання

Кривий Ріг

2007

Укладач: к.т.н., доц. Пищикова О.В.

Відповідальний за випуск: д-р т.н., проф. Гурін А.О.

Рецензент: д-р т.н., проф. Лапшин О.Є.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи по курсу „Економіка охорони праці” для студентів спеціальності 6.090300 „Розробка родовищ корисних копалин” за спеціалізацією 6.090300.00 „Охорона праці в гірничому виробництві” денної та заочної форми навчання

Розглянуто Схвалено

на засіданні кафедри на вченій раді

рудникової аерології і

охорони праці факультету

протокол № ___ протокол № __

від ___ _____ 200__ р. від ___ _____ 200__ р.

Реєстраційний №___, дата ______, тираж ___ ,примірників__, обсяг ___ сторінок.

Мета роботи: набуття студентами навичок визначення допустимих термінів роботи та індивідуальної придатності робітників гірничо-металургійного комплексу, що працюють у шкідливих (пилонебезпечних ) умовах.

1. Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології

Метод економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології складається з наступних основних етапів:

1. Облік витрат на заходи з профілактики профзахворювань пилової етіології, аналіз їх структури, особливості формування джерел фінансування тощо.

2. Аналіз факторів, які визначають величину матеріальної шкоди від професійного захворювання („середнього випадку”) та оцінка абсолютної величини цієї шкоди.

3. Оцінка числа випадків захворювань, виникнення яких було не допущено завдяки проведеним заходам.

4. Оцінка сумарної економії, досягнутої завдяки впровадженню заходів, яка визначається як множення середньої шкоди від одного випадку профзахворювання на число недопущених випадків.

5. Визначення показника економічної ефективності витрат на профілактику профзахворювань по співвідношенню цих витрат з досягнутою у результаті їх впровадження економією від зниження захворюваності пилової етіології.

Цей показник може бути визначений за формулою:

(1)

де Е – показник економічної ефективності; К – економічні збитки у зв’язку з кожним випадком профзахворювання (грн.); n ₁,n₂ – середньорічне абсолютне число випадків захворювання відповідно для періодів до та після впровадження профілактичних заходів (у роках); Т – тривалість періоду часу, на протязі якого вже є оздоровчий вплив після впровадження заходу (у роках); А – сума витрат на впровадженні профілактичні заходи.

2. Визначення допустимих термінів роботи людей,

які працюють у пилонебезпечних умовах гірничо-металургійної промисловості

Для визначення допустимих термінів роботи в небезпечних умовах необхідно спиратися на закономірності природної еволюції організму. Для хворих з пиловою патологією легень за основу беруть перевищення концентрації промислових полютантів на робочих місцях у разах: Ср/Срн.

Початок інволюції 28 років. Двократне збільшення біологічного часу статевого розвитку людини дорівнює 28 рокам (28+28-56 років - строк природного зниження регулярного запасу). Тому ці 28 років зменшуються пропорційно Ср/Срн (прискорення часу старіння):

(2)

При перевищенні Срн іде зниження внутрішньої енергії для забезпечення ентропії протидії. Брак ентропії - це нестача регуляторних зв'язків і зниження стійкості до дії пилового фактора. Тому:

, (3)

Перший член - час розвитку організму, після чого він переходить до нового стійкого стану , який можна скоротити, розсіяв її енергію в Ср/Срн разів. Вік статевого дозрівання () треба вважати рівним в середньому 14 рокам, тоді:

, (4)

де: - граничний вік стійкого стану (безпечний вік).

Безпечний стаж (Т) роботи в пилонебезпечних умовах виробництва (при умові початку трудової діяльності у 20 років) буде таким:

, (5)

де: - допустима концентрація пилу на робочому місці; - дійсна концентрація.

Розрахований безпечний вік та стаж наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Безпечний вік та стаж роботи у пилонебезпечних умовах

Перевищення рівня запиленості над допустимими значеннями,рази	1,1-1,9	2-3,9	4-7,9	8та>
Безпечний вік, роки	до 53,5	до 42	до 35	до 31,5
Безпечний стаж, роки	до 33,5	до 22	до 15	до 11,5

Чи у вигляді номограми (рис. 1):

Тобто, розрахувавши концентрацію промислових полютантів (у першу чергу пилу) на робочому місці робітника та ступінь його можливого перевищення (у разах) гранично допустимої концентрації, треба визначати безпечний вік (роки) та стаж (роки) роботи в шкідливих умовах гірничо-металургійного виробництва.

Рис. 1. Залежність стажу роботи в шкідливих умовах від показника перевищення концентрації промислових полютантів на робочих місцях

(Сн – ГДР для пилу; Ср – рівень пилу на робочому місці)