ПЕРЕДМОВА

Ці лекції є навчальним посібником, який підготовлений на підставі існуючих науково-методичних розробок по викладанню дисциплін „Правознавство” і „Основи держави і права України” відповідно до вимог програми по основах правознавства з обліком законодавства України, що динамічно змінюється.

В лекціях немає нічого зайвого і, разом з тим, всі вказані в програмі питання освітлені в повному обсязі, достатньому для навчання студентів. Працюючи з матеріалами лекцій, не слід забувати про вивчення нормативної літератури — Конституції України, текстів законів, ухвал, указів, розпоряджень органів державної влади і управління.

Розділ 1. Теорія держави (основні поняття)

§1. Теорії виникнення держави

Перші держави на нашій планеті з'явилися близько п'яти-десяти сторіч тому назад. В даний час в юридичній науці існує достатньо широкий круг теорій, що пояснюють походження держави. До числа основних з них відносяться наступні.

1. Теологічна. В даній теорій першопричиною появи держави називається «слово боже», божественна воля зі всіма витікаючими звідси наслідками безумовного, беззастережного, покірного ухвалення людьми даного їм зверху.

2. Патріархальна. Прихильники цієї теорій проводять паралель між природно необхідною владою батька в сім'ї (патріарха) і повноваженнями верховного володаря в країні, підкреслюючи, що держава є продукт історичного розвитку сім'ї.

3. Договірна. Передумовою появи держави, згідно даної теорій, є «війна всіх проти всіх», тобто «природний стан» людей, кінець якому поклало установу держави як результату договору між людьми, проявлена їх воля і

розуму.

4. Психологічна. Ця теорія виводить державу з людської психіки, якій властива потреба наслідувати і підкорятися лідеру, видатній особі, здатній керувати суспільством. Держава є організація для здійснення такого

керівництво.

5. Теорія насильства. Прихильники даної теорій появу держави пов'язують з властивими історії розвитку людства війнами, як проявом закону природи, що припускає підкорення сильними слабих. Для закріплення поневолення останніх і створюється держава як особливий апарат примушення.

6. Історико-матеріалістична. У вітчизняній юридичній науці ця теорія придбала домінуюче значення і отримала найдокладніше освітлення в учбовій літературі. Згідно даної теорії, держава — це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Первісне суспільство характеризувалося відсутністю держави. Проте економічний розвиток цього суспільства привів до появи матеріальних і соціальних умов виникнення держави. Логіка процесу виникнення держави відображена в наступних моментах розвитку суспільства. Спочатку відбувся крупний суспільний розподіл праці (від землеробства відділилося скотарство, потім ремесло і, нарешті, купецька діяльність), що викликало зростання продуктивності праці і появу так званого надмірного продукту, оскільки одна сім'я або навіть одна людина проводили вже більше, ніж споживали. В колишніх економічних умовах цього не було. Слідством появи надмірного продукту — головного моменту в розкладанні первісного суспільства — стало виникнення приватної власності, заможних і незаможних, експлуататорів і експлуатованих. Останні були двома класами, інтереси яких були непримиренні. В суспільстві, розколеному на два такі класи, виникла класова боротьба. Інтерес економічно пануючого класу полягав в збереженні і зміцненні свого положення, а пригноблюваного класу — в позбавленні від пригноблення, зміні свого положення в кращу сторону. Класова боротьба привела, кінець кінцем, до появи держави як органу, здатного на основі організованого примушення і насильства забезпечити існування що роздирається внутрішніми суперечностями суспільства як єдиного цілого. При цьому економічно пануючий і наймогутніший клас одночасно ставав і класом пануючим політично, тобто держава спочатку з'являвся як орган, який діяв на користь саме цього класу. Поступово клас, що захопив публічну владу, формував і вигідні йому органи влади.

В даній теорій розрізняють три основні форми виникнення держави: афінську, римську і древньогерманску. Перша, про яку мовилося вище, є класичною формою виникнення держави. На відміну від неї в Стародавньому Римі процес утворення держави прискорила тривала боротьба плебеїв проти патриціїв. Ця боротьба стимулювала розкладання родоплеменного ладу. У стародавніх германців утворення держави швидшало в результаті завоювання чужих територій і підкорення що жили там народів, панування над якими було неможливе без створення відповідного апарату примушення.

В історико-матеріалістичній теорій виникнення держави зв'язується не тільки з появою в класовому суспільстві потреби в органі, який стримував би класову боротьбу, виконував би функцію придушення пануючим класом інших. Економічний розвиток суспільства, що робить його структуру і життєдіяльність складнішої (розвинений), приводить до виникнення потреби суспільства в органі, який виконував би функцію управління «загальними справами» суспільства. Таким органом є держава і до цього дня.

Вказані суспільні потреби, що виникають природно-історичним шляхом, можна розглядати як два державостворюючі чинники. Відповідно до дії цих чинників розрізняють появу двох типів держав: 1) європейських і 2) східних (азіатських). Виникнення перших головним чином обумовлено класовим розділенням суспільства. Що ж до других, то цей процес характеризується перетворенням первісного суспільства в державно-організоване, поступовим переростанням первісного, родоплеменного суспільства в державу.

Виникнення східних держав має свої особливості, багато в чому зв'язані з тим, що основу економіки східного суспільства складала не стільки приватна, скільки суспільна власність. Саме колективна праця общинників вносила вирішальний внесок в суспільне виробництво. Основою економічного благополуччя східного суспільства було поливне землеробство, розвиток якого вимагав проведення великомасштабних робіт, об'єднання обширних територій і великих груп людей, централізованого управління останніми.

На фоні дії цих причин з апарату управління родоплемінними об'єднаннями виникає власне державний апарат. Будучи продуктом природно-історичного розвитку суспільства, державний апарат поступово відособляється від суспільства, а його функціонери стають пануючим класом, що експлуатує працю общинників.