§2. Основи конституційного ладу України

На зміну поняттю «суспільний і державний устрій» в політичну практику входить поняття «конституційний лад», тобто сукупність непорушних основоположних політико-правових принципів, що закріплюють відносини між людиною, цивільним суспільством і державою.

Основи конституційного ладу — це ключові конституційно-правові норми, що визначають і закріплюючі найважливіші принципи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.

Це самі загальні принципи конституційного права, складові каркас конституційного права, службовці базою, на якій формуються конституційно-правові зв'язки. Вони включають принципи, початкові початки системи права України, що містять. Причому це найстійкіші принципи. Основи конституційного ладу містяться в першому розділі Конституції і складаються з конституційних норм, серед яких виділяються, перш за все, норми-мета, норми-принципи, норми-зобов'язання держави перед суспільством і громадянином. Так, в ст. 1 Конституції України встановлюється, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою, соціальною державою. На нинішньому етапі державно-правового розвитку держави це більше норма-мета, ніж реальність.

Норма-зобов'язання закріплена в ст. 7 Конституції, де встановлюється, що держава визнає і гарантує місцеве самоврядування. В ст. 8 Конституції визначається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Это—норма-принцип.

В нормах конституційного ладу закладаються загальнодемократичні, загальноцивілізовані цінності і інститути. В умовах Дезинтеграції масової свідомості, зміни економічних, політичних і ідеологічних пріоритетів і орієнтирів вони мають велике стабілізуюче значення. В них закріплюється чітка система правових і моральних орієнтирів, містяться принципи, які відображають народний суверенітет, неподільність держави, межі втручання державної влади в справи суспільства, демократичний статус людини, при якій він сам, його права і свободи є вищою цінністю, рівність всіх перед законом, право на рівний захист законом, верховенство закону, народовладдя функціонування інститутів безпосереднього волевиявлення народу, населення відповідної території, гарантії народно го представництва. В основах конституційного ладу закладається політичний, економічний і ідеологічний плюралізм, що включає гарантії різноманіття політичного життя, свободи економічної діяльності, гарантії права власності, рівного правового захисту всіх форм власності; загальні принципи дії механізму державної влади, у тому числі встановлення республіканської форми правління, розділення властей; закріплення гарантій прав особи, формування соціальної держави, включаючи визначення основних його соціальних задач по розвитку особи, вимоги соціального захисту і безпеки громадян; пріоритет загальнолюдських цінностей, проходження загальновизнаним нормам міжнародного права.

Єдність елементів конституційного ладу України — за балку ефективності Конституції, її стабілізуючого значення. Тільки у такому разі Конституція може виконувати роль гаранта демократичної основи взаємостосунків людини, суспільства і держави, бути перешкодою руйнівним діям різних гілок влади, що борються за першість в здійсненні владних повноважень.

Норми основ конституційного ладу потребують особливому захисті від змін політичної кон'юнктури. Вони володіють особливим юридичним статусом. Відповідно до їх положень будується вся Конституція, з ними повинні звірятися всі інші конституційні норми і інститути. У разі суперечки між суб'єктами державно-правових відносин і, перш за все, між різними гілками влади, для Конституційного Суду України саме загальні принципи основ конституційного ладу є критерієм законності або незаконності дій відповідних суб'єктів відносин і, перш за все, владних структур.

Конституціоналізм як система політико-правових поглядів і відносин, основоположних нормативно-правових розпоряджень починається з пошани і виконання, перш за все, конституційно-правових принципів, що становлять основу конституційного ладу держави.

В Україні діє принцип верховенства права. Встановлюється як основи конституційного ладу положення верховенства Конституції в національній правовій системі. Також встановлюється, що її норми мають вищу юридичну силу, а закони, інші нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати їй. Причому указується, що норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно, обіг в суд для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується на підставі Конституції.

В Основному Законі України визначаються економічні основи конституційного ладу. Указується, що земля, її надра, атмосферне повітря, водне і інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виняткової (морський) економічної зони є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності на роду відповідно до закону. Принципове значення має конституційне положення про те, що власність не повинна використовуватися в шкоду людині і суспільству, що держава забезпечує захист прав всіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Основоположне значення має положення про те, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством України і знаходиться під особливою охороною держави. Право власності конституційно гарантується. Воно отримується і реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону.

Після аварії на Чорнобильській АЕС проблеми забезпечення екологічної інформації для народу України придбавають особливу значущість. Тому Конституція України встановлює, що забезпечення цієї безпеки і підтримка екологічної рівноваги на всій території України, збереження генофонду народу — найважливіший обов'язок держави.

В першому розділі Конституції України закріплюються основи національної безпеки і зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Під національною безпекою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави від існуючих і можливих внутрішніх і весняних загроз у всіх сферах суспільних відносин. В ст. 17 Конституції визначаються основні положення, що відносяться до суверенітету, оборони, територіальної цілісності, економічної і інформаційної безпеки України, Забороняється освіта і функціонування озброєних формувань, не передбачених законом. Це означає неприпустимість освіти під якими б то ні було приводами озброєних формувань приватними особами, суспільними об'єднаннями, у тому числі політичними партіями. На території України не допускається розміщення іноземних військових баз.

Стаття 18 Конституції закріплює спрямованість зовнішньополітичної діяльності України на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримки мирної і взаємовигідної співпраці з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Ці норми і принципи закладені, перш за все, в Статуті ООН і в Декларації про принципи міжнародного права.

Конституція встановлює, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Опис державних символів України і порядок їх використовування встановлюються законом, що приймається не менше ніж двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, тобто конституційними законами. Столицею України є місто Київ.