§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини

Адміністративне право, як і будь-яка інша галузь права, є сукупністю правових норм (правил поведінки), регулюючих певні суспільні відносини. Адміністративне право регулює відносини управлінського характеру, тобто відносини у сфері виконавчої діяльності держави.

Управлінські відносини виникають між органами виконавської влади, не зв'язаними відносинами підлеглості (наприклад, між двома міністерствами); вищестоящими і нижчестоячими органами виконавської влади (Міністерство культури — обласне управління культури); органами виконавської влади і підлеглими їм державними підприємствами, установами, організаціями (Міністерство освіти — вуз); органами виконавської влади і недержавними підприємствами, об'єднаннями громадян (обласне управління юстиції - колегія адвокатів); органами виконавської влади і громадянами (місцева державна адміністрація — громадянин, що звернувся із заявою).

Для того, щоб суспільне відношення можна було віднести до числа управлінських, воно повинне відповідати двом основним умовам. По-перше, в ньому обов'язково повинен брати участь спеціальний суб'єкт — як правило, орган виконавської влади або його представник (в окремих випадках управлінські відносини виникають у внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також при здійсненні представниками деяких об'єднань громадян внешневластных функцій); по-друге, цей спеціальний суб'єкт повинен наділювати владними повноваженнями, тобто здійснювати виконавчо-розпорядчу діяльність.

Як видно з сказаного вище, в адміністративно-правовому відношенні одна із сторін завжди є спеціальним суб'єктом, що наділює владними повноваженнями. Іншими суб'єктами (Іншою стороною) можуть бути органи виконавської влади, державні підприємства, установи, організації, недержавні підприємства, об'єднання громадян, громадяни. Останні вступають як керовані системи.

В кожному конкретному адміністративно-правовому відношенні суб'єкти здійснюють надані їм права і покладені на них обов'язки, пов'язані з об'єктом правовідношення, тобто тим, з приводу чого воно виникає. Таким об'єктом виступає поведінка суб'єктів. В певних випадках дії суб'єктів можуть бути пов'язаний з різними речами, продуктами творчої діяльності, особистими нематеріальними благами і т.п. Проте в цих випадках об'єктом правовідношення є поведінка, а перераховані блага - його предметом.

Юридичні факти, у зв'язку з якими виникають, змінюються і припиняються адміністративні правовідносини, різні.

Ними можуть бути як дії (правомірні і неправомірні), так і події.

§2. Поняття державного управління

Державне управління є частиною соціального управління, тобто управління людьми і їх колективами з боку державних органів. Всі органи державної влади (законодавчої, старанної, судової) надають певну Управляючу дію. В цьому значенні говорять про управління державою, тобто регулюючої діяльності держави в цілому. Таке управління ще називають державним управлінням в «широкому значенні». Державне ж управління в «вузькому (або власному) значенні» здійснюється органами виконавської влади. Саме воно складає предмет адміністративного права.

Державне управління характеризується поряд специфічних ознак, що визначають його єство. Воно має загальнодержавний характер, тобто охоплює всі сторони життя суспільства: виконавча діяльність здійснюється на основі закону і тому називається підзаконною; об'єктами цієї діяльності є галузі економіки, соціально-культурного і адміністративно-політичного будівництва; в процесі вказаної діяльності організовуються відносини між людьми і їх колективами, тобто вона має організуючий зміст; здійснюється управлінська діяльність повсякденно і безперервно;

воно має юридично владний або розпорядливий характер. Таке управління найбільш яскраво відображає специфіку державного управління. Кожний орган управління державу наділює певним об'ємом розпорядливих прав, за допомогою яких досягається мета виконавчої діяльності. Саме тому органи державного управління називають виконавчо-розпорядчими, а здійснювану ними діяльність — виконавчо-розпорядчої.

Таким чином, державне управління в Україні — це підзаконна, юридично владна, організуюча діяльність особливої групи органів держави, що полягає в практичному виконанні законів в процесі повсякденного керівництва господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.