- •§1. Теорії виникнення держави
- •§2. Поняття держави
- •§3. Основні ознаки держави
- •§4. Єство держави
- •§5. Форма держави
- •§6. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§7. Утворення держави Україна
- •§8. Функції держави
- •§9. Поняття і ознаки правової держави
- •§1. Виникнення права
- •§2. Поняття права
- •§3. Ознаки позитивного (об'єктивного) права
- •§4. Єство права
- •§5. Право як цінність
- •§6. Функції права
- •§7. Роль права в розвитку суспільних відносин в Україні
- •§8. Утворення держави Україна
- •§9. Норми права: поняття, структура
- •§10. Види правових норм
- •§11. Тлумачення правових норм
- •§12. Джерела (форми) права України
- •§13. Правовідношення: поняття, ознаки, структура (елементи)
- •§14. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин
- •§15. Правомірна поведінка. Правопорушення
- •§16. Юридична відповідальність: поняття, підстави, мета, види
- •§17. Законність і правопорядок
- •§1. Конституційне право—провідна галузь права України
- •§2. Основи конституційного ладу України
- •§3. Декларація про державний суверенітет — основа затвердження суверенітету України
- •§4. Конституція України як джерело і основа чинного законодавства
- •§5. Конституційний процес в Україні
- •§6. Референдум як найважливіша форма народовладдя
- •§7. Територіальний пристрій України
- •§8. Правовий статус мов в Україні
- •§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
- •§2. Принципи правового статусу особи
- •§3. Громадянство України
- •§4. Зміст основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •§5. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§6. Правовий статус іноземців в Україні
- •§7. Правовий статус біженців в Україні
- •§8. Правовий статус суспільних формувань і право громадян на об'єднання
- •§9. Правовий статус засобів масової інформації в Україні і право громадян на інформацію
- •§10. Правовий режим надзвичайного положення
- •§1. Виборча система
- •§2. Верховна Рада України
- •§3. Правовий статус народних депутатів України, місцевих Рад народних депутатів
- •§4. Президент України
- •§5. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавської влади
- •§6. Правовий статус прокуратури України
- •§7. Органи судової влади
- •§8. Органи міліції
- •§9. Правовий статус адвокатури
- •§10. Служба безпеки, органи юстиції
- •§11. Місцеве самоврядування
- •§1. Адміністративне право і регульовані їм відносини
- •§2. Поняття державного управління
- •§3. Організація державного управління освітою
- •§4. Єство адміністративного примушення і його види
- •§5. Поняття і підстави адміністративної відповідальності
- •§6. Види адміністративних стягнень
- •§7. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
- •§8. Порядок залучення до адміністративної відповідальності
- •§1. Поняття, предмет, метод, функції і принципи цивільного права України.
- •§2. Виникнення і захист цивільних прав
- •§3. Суб'єкти цивільного права
- •§4. Правове регулювання відносин власності
- •§5. Правове регулювання договірних зобов'язань
- •§6. Цивільно-правова відповідальність
- •§7. Спадкові правовідносини
- •§8. Житлові правовідносини
- •§9. Шлюбно-сімейні відносини
- •§1. Поняття трудового договору, його види
- •§2. Контракт як особлива форма трудового договору
- •§3. Загальний порядок прийому на роботу
- •§4. Особливості прийому на роботу неповнолітніх
- •§5. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
- •§6. Розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого їм органу
- •§7. Робочий час і його види
- •§8. Поняття і види часу відпочинку
- •§9. Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців
- •§10. Матеріальна відповідальність робітників і службовців
- •§11. Розгляд трудових суперечок
- •§1. Правові основи охорони навколишнього природного середовища
- •§2. Законодавство України про використовування і охорону природних ресурсів
- •§3. Екологічні права і обов'язки громадян
- •§4. Форми власності на землю в Україні
- •§1. Кримінальне право як галузь права
- •§2. Поняття злочину
- •§3. Кримінальна відповідальність
- •§4. Склад злочину
- •§5. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •§6. Кримінальне покарання і його види
- •§7. Кримінальна відповідальність і покарання неповнолітніх
- •§1. Теорії виникнення держави.......................................... 4
§1. Поняття основ правового статусу громадянина України
Правовий статус людини — це юридично закріплене правове положення особи в суспільстві і державі. Основу цього статусу складає конституційно-правовий статус. По приналежності до громадянства статус осіб, що проживають в Україні, розрізнений:
— статус громадян України;
— статус іноземців і осіб без громадянства.
Найширшим правовим статусом володіють громадяни України. Правовий статус особи включають такі головні елементи: громадянство; має рацію, свободи і обов'язки; правосуб'єктність;
взаємна відповідальність держави і особи; гарантії прав і свобод; принципи правового статусу.
Розрізняють загальний, спеціальний і індивідуальний правові статуси.
Загальний правовий статус характеризує положення особи як Об'єкту відносин, що має рівні права і обов'язки з іншими лицями незалежно від яких-небудь групових особливостей, соціального, службового, сімейного положення і т.п.
Спеціальні правові статуси припускають наявність у особи прав і обов'язків, а також відповідальності, які приречені специфікою соціально-класового, службового, вікового положення і т.д. Йдеться про спеціальні права і обов'язки робочих, фермерів, депутатів, військовослужбовців, вчителів, дітей, батьків, юристів, медиків і т.д. Спеціальні правові статуси реалізуються по ступеню їх конкретизації. Так, можливо виділення спеціального правового статусу громадянина як депутата взагалі і спеціальних правових статусів громадянина як депутата Верховної Ради України або місцевої поради. Іноземці і особи без громадянства можуть мати як загальний, так і спеціальний правові статуси. Тому виправдана відмінність правових статусів дипломатів, консулів, туристів, військовослужбовців, іноземних студентів, аспірантів і т.д.
Індивідуальний правовий статус — це правовий статус конкретної особи. Він визначається специфікою зв'язків, в які вступає суб'єкт, його соціальною активністю. Індивідуальний правовий статус конкретної особи, виступаючої в тій або іншій якості, визначається загальним правовим статусом, а також набором спеціальних правових статусів.
Передумовою правового статусу громадян є громадянство - правовий зв'язок між фізичною особою і державою, зміст якої складають їх взаємні права і обов'язки.
Іноземці і особи без громадянства мають ті ж права і свободи і виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами України. Зокрема, іноземці і особи без громадянства не можуть брати участі в управлінні державою, обирати і бути вибраними до органів державної влади і місцевого самоврядування, брати участь в референдумах, бути членами політичних партій і т.д.
Права громадян України, іноземців і осіб без громадянства забезпечуються за допомогою соціально-економічних, політичних, організаційних і юридичних гарантій.
§2. Принципи правового статусу особи
Правовий статус особи базується на конституційних принципах, які відображають конкретні основи відносин між державою і фізичною особою. До конституційних принципів правового статусу особи відносяться: принцип загальності прав і свобод; принцип рівності; принцип єдності прав і обов'язків; принцип гарантированности прав і свобод; принцип взаємної відповідальності держави і особи.
Принцип загальності прав і свобод означає, що всі люди є вільними і наділюють правами від народження (ст. 21 Конституції України).
Принцип рівності означає, що має рацію, свободи і обов'язки визнаються за всіма в однаковому об'ємі, незалежно від походження, соціального і майнового положення, расової і національної приналежності, підлоги, освіти, мови, відношення до релігії, роду і характеру занять, місця мешкання і інших обставин. Принцип рівності проголошує рівність всіх перед законом і судом (ст. 24 Конституції України).
Принцип єдності прав і обов'язків виявляється в чіт кой збалансованості прав і обов'язків в правовому статусі особи. В соціально організованому суспільстві у суб'єкта не може мати рації без обов'язків, як і обов'язків без прав. Здійснення прав і свобод невіддільно від виконання людиною і громадянином своїх обов'язків. В Конституції України встановлюється, що використовування суб'єктивних прав і свобод не повинне заподіювати збиток інтересам суспільства і держави, правам інших учасників суспільних відносин (ст. 23 Конституції України).
Принцип гарантированности прав і свобод полягає в тому, що держава виступає як головний суб'єкт, що забезпечує можливість реалізації конституційних прав і свобод за допомогою правових, політичних, економічних, соціальних і інших засобів. Має рацію і свободи гарантуються державою і не можуть бути відмінений; при ухваленні нових законів, а також при внесенні змін в чинне законодавство не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод. Гарантірованность прав і свобод в значній мірі визначається політичним режимом, рівнем розвитку демократії, наявністю спеціальних органів, що займаються захистом прав і свобод, високим рівнем правової культури, соціально-правовою активністю особи і т.д.
Принцип взаємної відповідальності держави і громадянина виявляється в їх взаємних правах і обов'язках. Конституція України встановлює відповідальність держави перед суспільством •личностью за свою діяльність (ст. 3 Конституції України).