§11. Розгляд трудових суперечок

Органами, що розглядають трудові суперечки, є до місії по трудових суперечках (КТС) і районні (міські) суди.

КТС обираються на загальних зборах трудових колективів підприємств, установ, організацій з числом працюючих не менше 15 чоловік. Порядок обрання, чисельність, склад і терміни повноважень комісії визначаються загальним збором трудового колективу. При цьому чисельність робітників у складі комісії повинна бути не менше половину її складу. КТС має свій друк.

КТС є обов'язковим первинним органом по розгляду всіх суперечок, що виникають на підприємстві, в установі, організації, за винятком випадків, обумовлених в законі.

Працівник може звернутися в КТС в тримісячний термін з того дня, коли він взнав або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску терміну із поважних причин КТС може його відновити.

КТС розглядає трудові суперечки в десятиденний термін з дня подачі заяви. Суперечки розглядаються у присутності працівника, що подав заяву, представника власника або уповноваженого їм органу. Розгляд суперечки у відсутність працівника допускається тільки за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді суперечки може виступати від його імені представник профспілкового органу або інша особа, у тому числі адвокат.

Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому присутній не менше 2/3 вибраних в її склад членів. Комісія по трудових суперечках ухвалює рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Копія рішення в триденний термін вручається працівнику, власнику або уповноваженому їм органу.

Працівник, власник або уповноважений їм орган, не з голосний з рішенням КТС, може оскаржити його в суді в десятиденний термін з дня вручення їм виписувань з протоколу засідання комісії або його копії.

Рішення КТС повинне бути виконано власником або уповноваженим їм органом в триденний термін після закінчення 10 днів, передбачених на його оскарження. У разі невиконання власником або уповноваженим їм органом рішення КТС у встановлений термін, комісія видає працівнику посвідчення, що має силу виконавського листа, на підставі якого судовий виконавець виконує рішення комісії в примусовому порядку

Другою інстанцією в розгляді трудової суперечки є районний (міський) суд, який розглядає суперечки за заявою працівника або власника, або уповноваженого їм органу, коли вони не згодні з рішенням КТС, а також прокурора, якщо він вважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству.

Крім того, безпосередньо в районних (міських) судах без обігу в КТС розглядаються суперечки за заявами: працівників підприємств, установ, організацій, де немає КТС;

працівників про відновлення на роботі, зміні дати і формулювання причини звільнення, оплати за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи; керуй теля підприємства, установа, організація, його заступник, керівні працівники, які обираються, затверджуються або призначаються на посаду органами державної влади і управління, а також суспільними організаціями і іншими об'єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причин звільнення, перекладів на іншу роботу, оплати часу вимушеного прогулу і накладення дисциплінарного стягнення; власника або уповноваженого їм органу про відшкодування працівниками матеріального збитку, заподіяного підприємству, установі, організації; працівника з питання застосування законодавства про працю, яка відповідно до чинного законодавства заздалегідь була вирішена власником і профспілковим органом підприємства, установи, організації в межах наданих їм прав.

В той же час Пленум Верховного Суду України в своїй ухвалі «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопаду 1996 року (п. 8) роз'яснив, що з урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі (ст. 124 Конституції України), судам підвідомчі всі суперечки про захист прав і свобод громадян. Суд не має права відмовляти особі в прийомі позовної заяви або скарги по тих підставах, що вимоги можуть бути розглянутий в передбаченому законом досудовому порядку. Отже, тепер працівник може у будь-якому випадку звернутися до суду за захистом своїх трудових прав безпосередньо, минувши КТС, яка не є обов'язковим органом по розгляду трудових суперечок.

У разі звільнення працівника без законних підстав працівник повинен бути відновлений на колишній роботі органом, що розглядає трудову суперечку і повинне бути винесено рішення про виплату заробітної платні за весь час вимушено го прогулу, але не більш ніж за один рік. Якщо ж заява про відновлення на роботу розглядається більше одного року не з вини працівника, то орган, розглядаюча трудова суперечка, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Для дозволу колективної трудової суперечки, тобто розбіжностей, що виникають між сторонами соціально трудових відносин: найманими працівниками, з одного боку, і власниками або уповноваженими ними органами, з другого боку, з питань встановлення нових або зміни існуючих умов праці і побуту, висновку або зміни колективного договору, виконання умов колективного договору або вимог законодавства про працю, Закон України «Про порядок дозволу колективних трудових суперечок (конфліктів)» від 3 березня 1998 р. передбачає дотримання певної примирливої процедури. Вимоги працівників повинні бути сформульований на загальному зборі або шляхом збору підписів не менше ніж половини членів трудового колективу і письмово направлені власнику або уповноваженому їм органу. Після того, як трудовий колектив або уповноважений на представництво орган найманих працівників одержує від власника або уповноваженого їм органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволення вимоги колективу і ухвалює рішення про незгоду з рішенням власника, виникає, власне, колективна трудова суперечка.

Розгляд колективної трудової суперечки з питань встановлення нових або зміни існуючих умов праці і висновку або зміни колективного договору здійснюється примирливою комісією, а у разі неприйняття нею рішення у встановлені терміни — трудовим арбітражем. Суперечки ж з питань виконання колективного договору або невиконання власником вимоги законодавства розглядаються трудовим арбітражем.

Примирлива комісія створюється за ініціативою однієї із сторін з рівного числа представників сторін. Рішення примирливої комісії на підприємстві ухвалюється в п'ятиденний термін, на рівні галузі або региона— в десятиденний, а на національному рівні |— в пятнадцатидневный термін, оформляється протоколом і має для сторін обов'язкову силу.

Трудовий арбітраж створюється за ініціативою однієї із сторін з фахівців, експертів, народних депутатів України, представників органів державної влади і місцевого самоврядування по оголошенню сторін. Рішення трудового арбітражу ухвалюється в десятиденний термін більшістю голосів, оформляється протоколом і є обов'язковим для сторін тільки в тому випадку, якщо сторони заздалегідь про це домовилися.

Як крайній спосіб дозволу колективної трудової суперечки |(коли всі інші можливості вичерпані) допускається проведення ^.забастовки, право на яку передбачено ст. 44 Конституції України. Порядок організації і проведення страйку передбачений розділом III Закону. Недотримання цього порядку може спричинити за собою визнання страйку незаконної судом за заявою власника або уповноваженого їм органу.

Нормативні акти і література, що рекомендується

1. Закон України «Про колективні договори і угоди» // Голос України. - 1993. 29 липня.

2. Ухвала Кабінету Міністрів України № 170 від 19.03.94 р. «Про затвердження Положення про порядок висновку контрактів при при еме (наймі) на роботу працівників» // Урядовий кур'єр. - 1994. 24 березня.

3. Ухвала Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992. «Про практику розгляду судами трудових суперечок» // Урядовій кур'ер.-1993.21 сння.

4. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робочих і служать підприємств, установ, організацій: Затверджені Государс твенным Комітетом із праці СРСР 20.07.1991 р. // Бюлетень Госькомтруда СССР.-1984.-№14.

5. Баранів А. Трудовой контракт і сфера його застосування // Урядовій кур'ер. - 1993. 4 травня.

6. Лившиц Р.З., Чубайс Би..М. Трудовий договір. - М., 1986.

7. Лившиц Р.З. Трудове законодавство: теперішній час і будущее.-М.,1989.

8. Фатуев А.А. Трудове право в житті людей. - М., 1991.

РОЗДІЛ VI ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО УКРАЇНИ