Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність

Платіжний баланс. Рахунок поточних операцій та його складові.

Рахунок капітальних операцій та його зміст. Сутність та роль автономної статті “Помилки та упущення”. Резервні активи як регулятивна стаття платіжного балансу. Модель платіжного балансу.

Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Односторонній та багатосторонній валютний курс. Номінальний та реальний валютний курс. Паритет купівельної спроможності. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом. Валютні системи в розвитку.

Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор. Вплив чистого експорту на ВВП.

Модуль 2. Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи

Відповідно до тематичного плану дисципліни „Макроекономіка” окремі питання тем програми розглядаються на лекційних заняттях, інші – вивчаються студентами самостійно. Самостійна робота студентів повинна проводитися у декількох напрямках:

• з окремих питань тем дисципліни, основні положення яких розглядалися під час лекційних занять. При цьому особливу увагу слід зосередити на більш детальному вивченні законодавчого та інструктивного матеріалу;

• з питань тем дисципліни, які повністю виносяться на самостійне вивчення;

• з питань дисципліни, які сприяють розвитку аналітичних здібностей, творчого мислення студентів і поглибленню їх теоретичних знань.

При самостійному опрацюванні нового матеріалу рекомендуємо дотримуватися такої послідовності:

1. Підібрати необхідний законодавчий та інструктивний матеріал та уважно ознайомитися з його змістом.

2. Переглянути усі питання теми, яку запропоновано для самостійного вивчення, для того, щоб мати загальну уяву про її зміст; провести логічний зв’язок із вивченим раніше матеріалом, на якому базується дана тема.

3. Здійснити самоперевірку знань, відповідно до переліку питань, що передбачені планом вивчення теми.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Макроекономіка, як теоретична основа економічної політики держави

Тема 1. Макроекономіка як наука

Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Мета: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів з проблем сутності та методології макроекономіки, сутності національного рахівництва, їх теоретичних засад та методології.

План вивчення теми

1. Предмет та метод макроекономіки.

2. Система національних рахунків (СНР) як нормативна база макроекономіки.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

За своєю сутністю ВВП — це ринкова вартість кінцевої продукції або додана вартість, створена резидентами всередині країни. Кінцевою продукцією є лише та частка валового випуску, яка спрямовується на невиробниче споживання, інвестування та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП із валового випуску має відніматися проміжна продукція, яку використовують для виробництва товарів та послуг і яка набирає форму матеріальних витрат.

Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання (за витратами) і розподільчий метод (за доходами).

1. Виробничий метод

ВВП = Σ (ВВ - МВ) + (ПП - С), (2.1)

де ВВ — валовий випуск окремих галузей;

МВ — матеріальні витрати окремих галузей;

ПП — продуктові податки;

С — субсидії;

2. Метод кінцевого використання (за витратами):

ВВП = С + Ig + G + Xn, (2.2.)

де C - consumption – споживання, т.т споживчі витрати домашніх господарств (населення);

Іg – investment gross— валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;

G – government purchases – державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб;

Xn — чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг (Xn = ЕXP – IM)

Валові інвестиції (Іg) складаються із двох елементів:

Ig = In + Аm, (2.3)

де In - чисті інвестиції, тобто такі, які спрямовуються на приріст капіталу та запасів;

Аm — амортизація, тобто інвестиції, які йдуть на відновлення зношеного капіталу.

3. Розподільчий метод (за доходами):

ВВП = W + R + і + р + Аm + ІT, (2.4)

де W — це нарахована грошова винагорода за працю робітників, яка включає основну зарплату, додаткові виплати до заробітної плати, виплати на соціальне страхування, пенсійні фонди.

R – визначає рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.

і – процент у вигляді доходів від грошового капіталу, заощаджуваного домогосподарствами.

р — прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств, корпорацій. Сюди відноситься: нерозподілений прибуток, податок на прибуток, дивіденди, інші доходи

Аm — амортизація – це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

ІT — непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (акцизи, мито, ПДВ).

Крім показника ВВП, що характеризує річний випуск кінцевої продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд похідних показників, які можуть бути розраховані на основі ВВП. До таких показників слід віднести чистий внутрішній продукт, національний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ін.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) розраховують як різницю між ВВП і споживанням основного капіталу, тобто сумою амортизації поточного року (Аm);

ЧВП=ВВП-Аm (2.5)

Національний дохід (НД) — показує величину чистого доходу суспільства. Він визначається сумою усіх цін факторів виробництва або доходів власників економічних ресурсів у поточному році.

НД = ЧВП-ІТ (2.6)

або

НД = W + R + і + р (2.7)

До важливих макроекономічних показників також належить особистий дохід та післяподатковий дохід.

Особистий доход (ОД) - складається із первинних доходів домашніх господарств та їх вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів (соціальні трансферти).

ОД = НД – ВСФ – Нерозподілений прибуток – Податок на прибуток + TR (2.8)

де ВСФ — відрахування від заробітної плати до страхових фондів;

TR – соціальні трансферти.

Велике значення в макроекономічному аналізі має показник особистого безподаткового доходу, або післяподаткового доходу. Він обчислюється як різниця між особистим доходом і індивідуальними податками (Тінд.):

DI = ОД – Тінд, (2.9)

де Т інд.— індивідуальні податки (прибутковий податок, податки на особисте майно, на спадщину та ін.).

Післяподатковий доход використовується на особисте споживання та заощадження:

DI = C + S (2.10)

Відповідно до СНР для економіки України останнім часом розглядаються нові показники: валовий національний доход (GNІ) і валовий національний наявний доход (GNDI).

Валовий національний доход (ВНД) дорівнює ВВП плюс первинні доходи, одержані резидентами за кордоном у вигляді оплати праці, відсотків, дивідендів, не інвестованих доходів від прямих зарубіжних інвестицій, мінус первинні доходи, передані резидентами за кордон:

GNІ = ВВП + Y_L – Y_M , (2.11)

де Y_L — первинні доходи, одержані з-за кордону;

Y_M — первинні доходи, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход (ВННД) GNDI дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, одержані резидентами з-за кордону, мінус поточні трансферти, передані за кордон:

GNDI = GNІ + Tr_L – Tr_M , (2.12)

де Tr_L — поточні трансферти, одержані з-за кордону;

Tr_M — поточні трансферти, передані за кордон.

Валовий національний наявний доход дорівнює сумі кінцевого споживання та національних заощаджень.

Усі макроекономічні показники безпосередньо обчислюються в поточних цінах, котрі, як правило, змінюються порівняно з цінами попереднього періоду. Тому на рівень макроекономічних показників впливають як реальні зміни в економіці, так і зміни цін. Щоб розмежувати вплив на ВВП фізичних обсягів виробництва і цін, розрізняють номінальний ВВП (Yn) і реальний ВВП (Y). Номінальний ВВП обчислюється в поточних цінах, до яких належать фактичні ціни того періоду (року, кварталу, місяця), що аналізується. Реальний ВВП обчислюється у постійних (незмінних) цінах, до яких відносять ціни базового періоду. За базовий береться будь-який період, з яким необхідно зробити порівняння показників за період який аналізується. У зв’язку з тим, що протягом певного проміжку часу (наприклад, декілька років) спостерігається зміна цін, то для розрахунку реального ВВП використовується показник індексу цін (І_Р). Його ще називають дефлятором ВВП.

Отже, реальний ВВП розраховується за такою формулою:

Y = (Yn / І_Р) * 100% (2.13)